ЗМІ оприлюднили список чиновників, причетних до «Харківських угод»
«Харківські угоди» готували сім тодішніх міністрів, голова СБУ та інші чиновники
Видання ZN.UA увечері в середу, 17 березня, опублікувало копії низки документів із підписами чиновників, причетних до підготовки угоди, яка продовжувала термін перебування російського чорноморського флоту в Криму до 2042 року (до підписання угод російський флот мав покинути Крим у 2017 році).
Під документами, які отримали назву «Харківські угоди», бо були підписані в Харкові, є підписи не лише екс-президента Віктора Януковича та екс-прем’єр-міністра Миколи Азарова. Як видно з довідок про погодження проекту урядового розпорядження «Про схвалення проекту «Угоди між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України» та чернетки цієї угоди, до підготовки зазначених документів також причетні такі тодішні чиновники:
- міністр закордонних справ Костянтин Грищенко;
- міністр юстиції Олександр Лавринович;
- міністр фінансів Федір Ярошенко;
- міністр економіки Василь Цушко;
- міністр палива та енергетики Юрій Бойко;
- міністр оборони Михайло Єжель;
- міністр транспорту і зв'язку Костянтин Єфименко;
- голова Служби безпеки України (СБУ) Валерій Хорошковський;
- голова Державної митної служби Ігор Калєтнік;
- голова Державної прикордонної служби Микола Литвин.
Як йдеться в публікації, МЗС, згідно з процедурою, виписаною в законі про міжнародні договори, як профільне міністерство готувало і проект урядового розпорядження, і проект самої угоди. Безпосередню участь в цьому процесі брав тодішній заступник міністра закордонних справ, а нині перший заступник секретаря РНБО і голова комітету з розвідки Руслан Демченко. Однак в МЗС вже спростували причетність Демченка до підготовки «Харківських угод».
Журналісти звернули увагу на те, що необхідні погодження і схвалення в міністерствах і відомствах відбулися впродовж одного дня, що виглядає дивно, зважаючи на складну бюрократичну систему цих процедур:
- 21 квітня 2010 року тодішній міністр закордонних справ Костянтин Грищенко з усіма супровідними документами звернувся до уряду з проханням розглянути і внести проект угоди між Україною та РФ на розгляд президентові;
- 21 квітня 2010 року уряд своїм розпорядженням схвалив проект цього документа і вніс його на розгляд президента;
- 21 квітня 2010 року Янукович разом із тодішнім президентом Росії Дмитром Медвєдєвим підписав у Харкові угоди.
«27 квітня з бійками, димовими шашками та закиданням спікера Литвина сирими яйцями Харківську угоду ратифікував український парламент», – нагадали журналісти хронологію подій.
Як повідомляв ZAXID.NET, Головне слідче управління Служби безпеки України почало досудове розслідування щодо посадових осіб органів державної влади за фактом вчинення державної зради в 2008-2010 роках.
Слідчі розслідують, зокрема, обставини підготовки і підписання 21 квітня 2010 року «Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту РФ на території України до 2042 року», дотримання регламенту і процедур під час її затвердження депутатами Верховної Ради. За попередніми даними слідства, підписання цього документа призвело до збільшення кількості особового складу військових формувань і спецслужб РФ, причетних до анексії території АР Крим у 2014 році.
Як повідомив 11 березня секретар РНБО Олексій Данілов, СБУ має перевірити усіх 236 народних депутатів, які проголосували за цей документ. Утім, як зауважив після цього міністр юстиції Денис Малюська, депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування, тож притягнути їх до відповідальності буде неможливо.
Наступного дня ЗМІ повідомили, що до підготовки «Харківських угод» причетний теперішній Перший заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони Руслан Демченко. На підставі того, Що Демченко з 26 лютого 2010 працював заступником міністра закордонних справ, журналісти припустили, що він причетний до підготовки цього документа. Утім 13 березня МЗС спростувало причетність Демченка до підготовки «Харківських угод» і пояснило, що на момент їх підготовки у повноваження Демченка не входили відносини з Росією.