200 мільйонів на опорні школи

БлогиОлександр Софій , 13 квітня 2016 1319 1
Олександр Софій
Керівник аналітичної групи ГО «Європейський діалог»

Однією із проблем процесу децентралізації в Україні експерти визначають значне відставання галузевого законодавства, яке не дає можливості новоствореним об’єднаним територіальним громадам в повній мірі скористатись своїми новими повноваженнями.

Надолужуючи це відставання парламентський Комітет з питань науки і освіти та Міністерство освіти і науки (МОН) на початку 2016 року значно активізували свою роботу в сфері освіти. Так до Парламенту 30 березня був внесений проект Закону про освіту, в якому визначений статус педагогічних та науково-педагогічних працівників як провідників реформ; розроблено механізми для забезпечення рівності доступу до освіти, зокрема в сільській місцевості; взаємозв’язку освіти та ринку праці; визначено поняття «Опорна школа» то «Освітній округ».

2 березня року на засіданні Уряду МОН презентувало концепцію розвитку опорних шкіл, в якій визначено, що при їх створенні початкові школи залишатимуться за місцем проживання дитини, а учні 5-9 класів перейдуть навчатися в опорну школу. Яка школа буде опорною і яка буде проведена реорганізація мережі – це право вирішувати надається громадам, наголошує МОН. Для підтримки пілотних опорних шкіл у 2016 році згідно з розпорядженням Кабінету міністрів «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2015 рік, та перерозподіл обсягу освітньої і медичної субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам у 2015 році» від 16 грудня 2015 р. №1340-р закладено 200 млн. грн., в тому числі 11,568 млн. грн. для Львівщини. Цим же розпорядженням Львівщині було виділено 52,8 млн. грн. на придбання шкільних автобусів для перевезення дітей, що проживають у сільській місцевості.

1 березня МОН оголосило конкурс на підтримку опорних шкіл. До 15 березня були подані конкурсні пропозиції, а до 25 березня – здійснена оцінка та відбір переможців. Конкурс на створення опорних шкіл мав проводитися обласними конкурсними комісіями, склад яких регламентувався: два представники обласного департаменту освіти; представник МОН; представник постійної комісії з питань освіти обласної ради; представник офісу реформ; представник громадськості).

Поряд із самостійністю областей у проведенні конкурсу, МОН чітко регламентував ряд вимог до учасників:

  • наявність попереднього рішення засновника щодо консолідації шкільної мережі – створення опорного навчального закладу та не менше 3-х його філій (в т.ч. – кількість філій, ступінь яких понижується та кількість шкіл, які підлягають ліквідації);
  • розрахунок кількості учнів, які будуть підвозитися до опорної школи після консолідації мережі;
  • маршрути підвезення учнів та педагогічних працівників (з розрахунком відстаней та приблизного часу в дорозі);
  • план розвитку навчального закладу на наступні 3 роки з оцінкою можливих ризиків;
  • кількість ставок працівників, що будуть скорочені в процесі створення опорного закладу (з філіями);
  • план організації інклюзивного навчання у закладі при наявності дітей з особливими потребами;
  • опис інвестиційних потреб опорної школи (придбання одного чи двох шкільних автобусів для перевезення учнів; оснащення шкільної лабораторії та кабінетів, мультимедійне обладнання; становлення мережі wi-fi з безкоштовним доступом для всіх учителів і учнів в опорній школі; інвестиція в шкільну бібліотеку; заходи з енергозбереження).

Додатково МОН рекомендувало обласним комісіям орієнтуватись на суму гранту переможцям – від 3 до 5 мільйонів гривень на одну школу, відповідно підтриманих шкіл в області – від 3 до 5. Рішення про місце впровадження опорних шкіл приймають територіальні громади і цим місцем може бути і невелике містечко, однак мінімальна кількість учнів у головній школі має складати не менше 360 осіб.

Рішенням Львівської обласної ради №133 від 15 березня 2016 року «Про внесення змін до Переліку завдань, заходів та показників Програми розвитку освіти Львівщини на 2013-2016 роки, які підлягають фінансуванню з обласного бюджету у 2016 році» надані державним бюджетом кошти на розвиток опорних шкіл (11,568 млн. грн.) були внесені в бюджет програми з призначенням «Облаштування опорних закладів сучасною матеріально-технічною базою (засобами навчання, навчальними комп’ютерними комплексами та мультимедійним обладнанням, впровадження енергозберігаючих технологій тощо) шляхом проведення конкурсу на кращий опорний заклад у районі. Додатково до вимог МОН щодо визначення переможців конкурс на Львівщині передбачав такі критерії відбору: результати ЗНО учнів; кількість переможців, призерів олімпіад та конкурсів; кількість учнів і шкіл, які об’єднуються навколо опорної школи.

Моніторинг офіційних сайтів обласних департаментів освіти про проведення даного конкурсу засвідчив про певну закритість процесу в цілому по Україні. Тим не менше з коротких повідомлень окремих областей можна було довідатись про хід подій, склад обласних комісій, подані проекти і переможців.

Так 4 квітня у департаменті освіти і науки Тернопільської ОДА підбили підсумки конкурсу на кращий проект опорної школи, згідно з яким переможцями було визнано 7 опорних шкіл з 34 філіями. На Полтавщині на конкурс були подані проекти опорних шкіл п’яти об’єднаних територіальних громад і 16 райдержадміністрацій. Переможцями було визнано 3 проекти (один – від об’єднаної громади та 2 – від райдержадміністрацій).

В контексті зазначеного, процес розвитку опорних шкіл на Львівщині заслуговує на особливу увагу.

На головному інформаційному каналі – «Освітній портал Львівщини» було зафіксовано аж 3(!!!) повідомлення загального характеру: «Заступник Міністра освіти і науки Павло Хобзей на засіданні Уряду презентував створення опорних шкіл» від 3 березня, «Освіта – один із основних пріоритетів Уряду, Арсеній Яценюк» від 9 березня, «Ризиковані, але потрібні. Заступник Міністра освіти про майбутні зміни у школі» від 29 березня. Щодо інформації про конкурс – жодного слова!

Нагадую про вимогу МОН: «При цьому інформація про подані на конкурс проекти та переможців має бути розміщена на офіційних сайтах обласних департаментів освіти».

За результатами опитування об’єднаних територіальних громад Львівщини та окремих директорів шкіл було з’ясовано, що алгоритм проведення конкурсу розвитку опорних шкіл Львівщини виглядав таким чином: сума 11,568 млн. грн. була рівномірно розподілена на 20 районів – по 578 440 грн. на район. Відповідно в районах було відібрано 20 опорних шкіл-переможців, які у 2016 році отримають ці кошти. На жаль у відкритих джерелах станом на 12 квітня відсутня інформація як про подані заявки, так і переможців конкурсу.

Замість висновків

З означеного міні-дослідження можна зробити багато корисних висновків. Обмежусь лише одним. На жаль, на Львівщині спрацював підхід, який ми вже спостерігали на конкурсі проектів Державного фонду регіонального розвитку – «латання дірок». На мій погляд цей підхід сьогодні не працює. Можливо, варто було звернути увагу на рекомендацію МОН орієнтуватись на суму гранту переможцям – від 3 до 5 мільйонів гривень на одну школу та результати полтавчан, які ризикнули з 21 претендента вибрати 3-х переможців і реально реалізувати на їх базі ідею опорних шкіл.

І на завершення

При проведенні цього дослідження був зафіксований документ «Запрошуємо до обговорення проекту утворення опорних шкіл»[5] від 7 квітня, в якому департамент освіти і науки ЛОДА пропонує обговорити проект утворення опорних шкіл. В документі наведено список 93 опорних шкіл 20 районів Львівщини (без врахування міст обласного значення). При цьому їх кількість значно коливається – від двох (Бродівський район) до дев’яти (Золочівський район). Жодних коментарів департаменту до цього документу не пропонується…

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук