А кому, власне, потрібні компостери?

Коли я і ще близько сотні людей запхалися на Залізничному вокзалі у трамвай і хотіли придбати квиточки, кондуктор оголосила: від сьогодні вона - касир. І ходити салоном та продавати квитки не буде: самі підходьте та купуйте.

Нещодавно майже 100 тисяч пасажирів (а саме стільки людей, в середньому, щороку перевозить електротранспорт) львівських трамваїв та тролейбусів потішили одним, на мою думку, досить незручним нововведенням.

Зранку 5 лютого заспані львів'яни та гості міста звично направилися до одного із символів Львова - трамваю та іншого «соціального» виду транспорту - тролейбуса, звично вмостилися у незручних кріслах та почали споглядати у вікно львівські архітектурні краєвиди. На них чекало старе-нове нововведення - компостери.

Питання - для чого це все потрібно і як воно виглядатиме на практиці - у мене виникло ще під час прес-конференцій директора «Львівелектротрансу» Андрія Федоренка, де він оголосив, що у Львові, після вивчення всіх можливих способів оплати за проїзд у  електротранспорті, напевно, треба повернутися до старої системи контролю - компостерів. Колись від неї відмовилися, бо вона не давала нормальних надходжень від продажу квитків, тепер до неї повертаються, бо контролери не в змозі зібрати необхідну виручку і бувають «нечисті на руку» ­- беруть від людей квитки і заробляють «ліві» гроші.

Нову систему ввели, але підготуватися належним чином до змін не встигли ­­­­­­­­- продаж квитків через кіоски, як було раніше, у місті не налагоджено, отже, теоретично, квитки мають продавати перейменовані в касирів кондуктори і водії.

Так от, коли я і ще близько сотні людей запхалися на Залізничному вокзалі у трамвай і хотіли придбати квиточки, кондуктор оголосила, що від сьогодні вона є касиром. І ходити по салону та продавати квитки не буде: самі підходьте та купуйте. Лишень сьогодні, у перший «ознайомчий» із новою системою оплати день, вона, зі своєї ласки, таки пройдеться по вагону і продасть людям квитки. При цьому вона наголосила, що треба купувати не один, а кілька квитків, бажано п'ять, бо це зручно для оплати. Якщо ж хтось не хоче купувати багато - нехай готує гроші без решти.

Через цю заяву у касирки виникла суперечка з поважним паном похилого віку, який показово дав їй п'ять гривень і сказав: «Один!». На що та гаркнула: «Я ж казала...». Пан намагався ввічливо пояснити, що він приїхав у місто в справах, невідомо коли буде знову, а зайві квитки за цей час в нього у кишені перетворяться на мотлох. Аргумент подіяв, і «дама з квитками» взяла гроші, зауваживши наостанок, що квитки можна і знайомим віддати. Касирка помандрувала салоном далі. На кожній зупинці вона не забувала сказати новим пасажирам, що підходить до них з власної ласки, і що це перший і останній день, коли вона це робить. Хоча про те, що квитки потрібно компостувати, чомусь не згадувала. Забула, мабуть. Значна кількість пасажирів так і їхали з непрокомпостованими квитками та ризиком бути оштрафованими на 12 грн.

Аби не заводити розмови із цією пані і перевірити, чи таки почав виконувати додаткові функції водій, я вирішила придбати проїзний квиток саме в нього. Відкривши двері до кабіни, я почула грубе: «Чого заглядаєш? Квитки продають у салоні».

Я здивувалася, адже обіцяли, що квитки можна купувати і у трамвайно-тролейбусних водіїв, проте наполягати не стала, бо вважаю, що водій не повинен займатися продажем. Обов'язок водія - вести транспорт та стежити за рухом на дорозі, щоб не допускати ДТП. Якщо у нас, крім водіїв маршруток, квитки продаватимуть ще й водії електротранспорту, то рух на львівських дорогах взагалі паралізується.

Найвеселіше все це виглядало тоді, коли в центрі міста на вул. Дорошенка у трамвай линув потік студентів. Зрозуміло, що виникла плутанина, хто скільки дав, чий це квиток, і чому до одного з пасажирів не «дійшла» решта. Люди припустили, що швидше за її власника до решти «дійшов» хтось інший.

Для мене особисто продаж квитків за методом «підійди і купи» є незрозумілим. Як це можуть зробити люди у переповненому трамваї? Добре, що не всі касирки у львівському електротранспорті такі злісні.

Щодо оголошень про те, що квитки потрібно «компостирувати», то вони є - розміром приблизно 15 на 21 сантиметр, видрукувані невеликим шрифтом чорним по білому. Але хто його помітить зранку чи ввечері при тьмяному освітленні вагону? Чому б про це не сказати водієві, касирці? Чи вони «співпрацюють» з контролерами, чисельність яких збільшено до 40? А що буде, коли функціями контролерів з правом штрафу наділять касирів?

Припустимо, що жителі міста швидко призвичаяться компостувати талони, а от люди з районів області можуть ще довший час не знати про це. Оголошення про придбання квитків і компостування мали б лунати в трамваях щонайменше місяць.

З моєю знайомою трапився такий випадок. Трамваєм вона користується рідко. Так от, вона зайшла, купила квиток, але не прокомпостувала, бо їй про це ніхто не нагадав. Як наслідок, її намагалися оштрафувати контролери. Вона пояснила, що не знала про таку необхідність, їй ніхто про це не сказав. Контролер на роль судді закликав касирку, аби вона сказала - повідомляла чи ні про те, що квитки потрібно компостувати. Касирка заявила, що говорила, та й взагалі - потрібно читати квиток (!), оголошення про те, що їх треба компостувати, там є. Мені ж особисто касир повідомила, що це не її обов'язок.

Не знаю чому, але таке нововведення дуже обізлило кондукторів-касирів. Невже заробіток від квитків, що їм залишали пасажири, був таким вагомим? Але в розмові двох пасажирів, які задалися тим самим питанням, пролунало, що, мабуть, так, бо при їх зарплаті будь-який підробіток буде вагомим. Та касири і за нових умов намагаються щось собі «викрутити». На власні очі бачила, як касирка продавала вже прокомпостований квиток. Зрештою, маю сумніви, що «лівий» заробіток касирів можна викоренити запровадженням компостерів.

І це ще не все. Траплялися випадки, коли у трамваї не було касирки взагалі і до водія вишукувалася чимала черга. Звісно, це спричинило зайве напруження. Водій нервував, бо коли він обілечував людей,  позаду трамваю утворилася чимала черга. Люди нервували, бо їм було незрозуміло, що за квитком потрібно вистояти чергу.

Поки що львів'яни не сприймають компостерів. Можливо, річ у тім, що ми просто не звикли, тому чинимо супротив. Можливо, люди настільки обізлені,  маю на увазі касирів, що кожна зміна викликає в них роздратування, тому вони й зриваються на пасажирах і роблять заяви, що віднині у нас самообслуговування. Зрештою, їх можна зрозуміти, бо поява компостерів збільшує ймовірність того, що вони втратять місце праці. Бо компостери можуть замінити саме їх. А в ринкових умовах те, що вигідно підприємству, те й повинно робитися. Але при цьому касири забувають, що їхня зарплата йде саме з наших кишень. Львів'яни  дратуються ще й через те, що ця трамвайна метушня з квитками - добра нагода для кишенькових злодіїв.

Вирішити це питання і просто, і складно водночас - підвищити варіть квитків і збільшити кількість тролейбусів та трамваїв, щоб люди їхали з комфортом.

Але це вже інше питання.