Архітекторку зі Львова помітили у Лондоні із російським олігархом

Архітекторку та художницю зі Львова Анну Камишан помітили у Великій Британії разом із російським олігархом Міхаілом Фрідманом. Жінку впізнали на відео у розслідуванні «Української правди». Про це на своїй Facebook-сторінці написав екс-заступник міністра інформаційної політики України, експерт з питань інформаційних воєн та конкурентної розвідки Дмитро Золотухін.

1 вересня «Українська правда» опублікувала розслідування Михайла Ткача «Лондонград». У матеріалі йдеться про російських олігархів, пов'язаних з повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Журналіст Михайло Ткач для зйомки матеріалу відправився до Лондона, де розшукав російського олігарха Міхаіла Фрідмана.

«Дівчина, яка разом з Михайлом Фрідманом складає якісь клунки перед дверима будинку, де Фрідман провів біля години, з'являється на відео на півсекунди, після чого намагається вийти з кадру, а згодом і робить Фрідману закадровий знак, що вшивається, а потім і Фрідман сідає у таксі», – зауважив Золотухін.

Коли Михайло Ткач підійшов до Міхаіла Фрідмана на вулиці, поруч із ним була жінка у сильому пально і чорних окулярах. Під час розмови журналіста із російським олігархом, жінка лише кілька секунд перебуває на відео, а потім йде.

Анна Камишан і Михайло Фрідман йдуть від журналіста

Як пише Дмитро Золотухін із посиланням на Олега Кіфчука – це Анна Камишан. Жінка родом зі Львова і є архітекторкою та художницею. Також, згідно з даними YouControl, Анна Камишан є співзасновницею двох громадських організацій: «Містодія» та «Команда Мрії».

ГО «Команда Мрії» є організацією, яка підтримує проект RE: Маріуполь, присвячений повоєнній відбудові міста. На сайті проекту вказано, що Анна Камишан є членкинею команди.

«Проект, безумовно, дуже важливий і дуже позитивний. От тільки я не впевнений, наскільки етично організовувати дискусії про відбудову Маріуполя, маючи зв'язки з російським олігархом Михайлом Фрідманом, який не може на камеру сказати, хто розпочав війну і хто є воєнним злочинцем?», – написав Дмитро Золотухін.

ZAXID.NET звернувся за коментарем до Анни Камишан, однак на момент публікації матеріалу відповіді не отримав. На сторінці у Facebook Анни Камишан зазначено, що вона живе у Лондоні.

Додамо, Анна Камишан – архітекторка та художниця, що працює з проектами великого міського масштабу у сферах культури та екології. Жінка має художню, архітектурну, соціологічну та мультидисциплінарну освіту. Вона народилась і виросла у Львові, жила в різних містах України та світу. Також відомо, що вона кілька років жила у Росії. Зараз Анна Камишан базується у Лондоні та займається дослідженням річки Дніпра в університеті UCL та проектом про спадщину теоретика архітектури Чарльса Дженкса у Jencks Foundation. До цього Анна займалась стратегією бачення території Бабиного Яру в Центрі пам'яті Голокосту
 у Києві і робила серію інсталяцій, присвячених трагедії в Бабиному Яру. Зазначимо, Міхаіл Фрідман є одним з ініціаторів та співзасновників Центру, він також фінансував його, однак на початку повномасштабного вторгнення Росії Фрідман вийшов із Наглядової ради Меморіалу.

На сайті Інституту передових досліджень, провідного міждисциплінарного університету Лондона із понад 16 тисячами співробітників і 50 тисячами студентів із понад 150 країн, є коротка довідка про Анну Камишан, яка свідчить про її роботу над проектом ревіталізації Москви-ріки.

«До роботи в Києві Анна в 2014-2019 роках була куратором проекту "Москва-ріка" в архітектурній практиці "Меганом" і співзасновницею громадської організації "Moscow River Friends". Ця ініціатива допомогла розширити обізнаність про довготривалу кризу річки та роль держави в її загостренні. Виставка, створена в результаті проекту, отримала приз Wax Bee на Міланській трієнале 2019 року та була частиною публікаційного проекту Венеціанської бієнале "Голоси", нагородженої спеціальною відзнакою», – йдеться у довідці на сайті Інституту. На сайті московського архітектурного бюро Meganom Анна Камишан вказана проект-менеджером ревіталізації Москви-ріки. Цей проект був опублікований у 2014 році.