Болгарія, Румунія і Латвія – найбідніші країни ЄС

Найбіднішою країною ЄС визнана Болгарія, де, за європейськими нормами, за межею бідності і впритул біля цієї межі виявилися 49% населення, друге місце розділили Румунія і Латвія — по 40%, на третьому місці Греція — 31%. Найбільш благополучними виявилися Чехія — 15%, Швеція і Нідерланди — 16%, Австрія і Люксембург — 17%.

Майже чверть громадян Євросоюзу опинилася 2011 року впритул до межі бідності. Про це йдеться в поширеній 3 грудня доповіді статистичного агентства ЄС — Євростату.

«119,6 млн осіб, що становить 24,2% від усього населення 27 країн Євросоюзу перебувають на межі крайньої бідності», — наголошується у доповіді агентства. За даними на 2010 рік, ця цифра становила 23,4%.

Точного числового виразу «коефіцієнта межі бідності» по всьому ЄС не існує у зв'язку з надзвичайно високим розкидом цін навіть у 17 країнах зони євро, не кажучи про всіх 27 держав ЄС. Методика розрахунку Євростату заснована на аналізі трьох комплексних параметрів. По-перше, це рівень реального доходу з урахуванням соціальних виплат і компенсацій. По друге, оцінка можливості кожної родини самостійно оплачувати мінімальний для виживання обсяг матеріальних благ в зоні свого проживання, включаючи їжу, оплату житла, електрики та опалення. Третім фактором є доступ до ринку праці, який дуже відрізняється в різних регіонах Європи.

За цією схемою, найбіднішою країною ЄС стала Болгарія, де, за європейськими нормами, за межею бідності і впритул біля цієї межі виявилися 49% населення, друге місце розділили Румунія і Латвія — по 40%, на третьому місці Греція — 31%.

Найбільш благополучними виявилися Чехія — 15%, Швеція і Нідерланди — 16%, Австрія і Люксембург — 17%. У провідних країнах ЄС — Німеччини та Франції ситуація залишається стабільною протягом останніх трьох років — коефіцієнт ризику бідності незначно коливається на рівні 19,5%.

Крім європейської економічної та фінансової кризи, значну роль у підвищенні рівня бідності грають «нові європейці» — вихідці з Африки та країн Близького Сходу, які до останніх років в масовому порядку отримували європейське громадянство, залишаючись мінімально інтегрованими в європейське суспільство і економічну систему країн ЄС.