Чи можна телефонувати сімейному лікарю о третій ночі?

Один день з лікарем

Сімейний лікар Лариса Ділай оглядає маленького пацієнта

Сьогодні у мене незвичний день. Я не спішу в редакцію на 10:00, не вмикаю комп’ютер, не шукаю цікавих новин. Нині я один день працюю з сімейною лікаркою Ларисою Ділай, а прийом пацієнтів починається лише о 12:00, тож вранці можна трохи розслабитися.

Та не вийшло, плани міняю на ходу. У відділення сімейної медицини №1 1-ї міської клінічної лікарні ім. Князя Лева (вул. Мазепи, 25) іду вперше, тож варто приїхати швидше, ознайомитися з відділенням, поговорити з пацієнтами, що стоять у черзі, бо саме від них можна дізнатися багато цікавого.

Об 11:00 я вже на місці. А під кабінетом лікаря вже пацієнтів десять. Виявляється, Лариса Миколаївна вже давно веде прийом.

– Мабуть, я переплутала години прийому, – промайнула думка.

Тихенько заходжу в кабінет. Лікарка оглядає дитину років п’яти і мовчки лише поглядом показує на крісло, на яке можу присісти.

– Ні, прийом з 12:00. Ці пацієнти (мати з дитиною) зателефонували лікарю, повідомили, що талонів уже нема, а їм конче потрібна консультація. Тож Лариса Миколаївна приймає їх перед прийомом. І вони сьогодні не єдині такі. Перший пацієнт без талона прийшов о 9:30, – повідомила медсестра Надія Струтинська.

Надія ознайомила мене і з графіком роботи сімейного лікаря. Кожного дня три години відводиться на прийом пацієнтів відповідно до графіка, який знають усі пацієнти. Прийом є в різні години: з 9:00 до 12:00, з 12:00 до 15:00 і з 15:00 до 18:00. Записатися на прийом можна онлайн або зателефонувавши в реєстратру. На прийом одного пацієнта відводять 15 хв, тож записатися до лікаря може 12 пацієнтів.

Спершу за ведмедиком, а тоді до лікаря

А що робити тим, кому не дістався талон, але проблему без лікаря не вирішити?

– Такі пацієнти є щодня. Майже усі пацієнти мають мобільний телефон лікаря і якщо виникають моменти, коли конче потрібна консультація лікаря, вони телефонують йому. Інколи достатньо поради по телефону. Коли конче потрібний огляд, лікар приймає їх поза прийомом: до чи після нього, – пояснила медсестра.

В інший час лікар має доволі багато паперової роботи і ходить на виклики до пацієнтів, яких буває по 5-10 на день. Улітку трохи менше, восени і взимку – більше.

Нині на прийом до лікаря дуже багато батьків з дітьми. Здавалося, літо, канікули, вони хворіти мають менше. Та ба. В одних кашель зі свистом, в інших – гінгівіт, стоматит. А в немовлят висипання на шкірі невідомого походження. Деякі батьки привели дітей на щеплення, тож перед ним їх спершу мусить оглянути лікар. Іншим потрібна довідка в садок, школу.

І звідки той кашель серед літа?

Зауважую, що діти не бояться заходити в кабінет лікаря і почуваються тут доволі розкуто. Зовсім маленькі (2-4 роки) відразу з порога біжать в сусідню кімнату, хапають улюблену іграшку – ведмедика, машинку, мишку – і вже з нею ідуть до лікаря. Лариса Миколаївна мусить спершу послухати ведведика, а тоді маленького пацієнта.

– Дихай глибше, так, молодець. А тепер голосно покашляй. Сильніше можеш? – питає лікар і 5-річний хлопчик слухняно виконує вимоги.

Більшість дітей і їхніх батьків Лариса Миколаївна знає по імені, пам’ятає, з якими проблемами зверталися минулого разу.

Планувала, що у перервах між прийомами пацієнтів, зможу поговорити з лікарем, поставити запитання, але не виходить: пацієнти ідуть один за одним.

«У вас скільки дітей, що ви забули рік народження доньки?»

Нині на прийом до лікаря з дітьми прийшло багато татусів. Молоді, інтелігентні, але геть розгублені, безпорадні. Через це потраплять у анекдотичні ситуації.

– Скільки малій років? – запитує лікар, роблячи якісь записи у картці.

Пауза.

– Скільки тобі років? – питає тато у доньки.

– Шість.

– Скільки у вас дітей, що ви забули рік народження донечки? – усміхаючись, питає лікар.

– Офіційно зареєстрованих двоє, – віджартовується татусь.

Коли бігати з подружками не можна через гінгівіт (запалення ясен)

Інший тато прийшов з донечкою, в якої важкий гінгівіт. Ясна опухли і темно-вишневого кольору. З вигляду дівчинки видно, що їй боляче і цей біль добряче дістав.

Батько розповів, що це вже третій день дитина так мучиться. Спершу пробували лікувати самі, але полегшення не наступило, тож прийшли до лікаря.

– А які ліки давали малій?

– Учора тільки купив. Зараз…

Чоловік намагається пригадати їхню назву, але дарма. Та вихід із ситуації знайшов дуже швидко – набрав номер телефону дружини.

– Галю, поговори з лікарем, – і передав телефон Ларисі Миколаївні.

Мама чітко назвали всі ліки, які давали доньці, якого виробника,в яких дозах, скільки разів на день.

Інші татусі не могли пригадати, якими інфекційними недугами хворіли діти, коли їм робили останнє щеплення і яке саме.

Молода мама прийшла на прийом з 9-місячною донечкою, у якої висипання на шкірі невідомого походження. Дитина на грудному вигодовуванні. Може мама з'їла щось не те і виникла алергія?

– А що ви їли вчора, післявчора, – запитує лікар.

– Нічого особливого, жодних нових продуктів. За 9 місяців, відколи годую малу, я не то що не з'їла, навіть не попробувала жодної червоної ягоди, фрукта, овоча.

Ото витримка у мами!

О 14:00 відчую, що вже втомилася, голова стає надто важка.

Спостерігаю за Ларисою Миколаївною. Вона також втомилася, але не може у цьому зінатися, бо у кабінет заходять все нові пацієнти. Учителі прийшли за допуском на роботу, інші пацієнти – закривати лікарняний, за довідкою в садок, школу. Дуже багато хворих з ГРВІ.

Під час прийому у Лариси Миколаївни постійно дзвонить мобільний. Пацієнти запитують чи є вже результати аналізів, які вони вчора здавали, що робити, коли після прийому ліків у дитини температура не падає. Кардіолог лікарні просить зайти і то негайно, бо у нього є пацієнт Лариси Миколаївни з кардіологічними проблемами і їй треба знати деякі подробиці з історії його хвороби.

16:00. Прийом пацієнтів годину тому мав закінчитися, але ще триває. Нарешті о 16:15 заходить жіночка, яка хоче підписати з лікарем декларацію. Крізь відчинені двері бачу, що у коридорі нарешті нікого нема.

– Я б з радістю з вами підписала декларацію, але вільних місць вже нема.

Лариса Ділай – сімейна лікарка, яка першою у Львові і області підписала 2000 декларацій з пацієнтами, а вони ще йдуть і йдуть. Серед пацієнтів, як розповіла Лариса Миколаївна, є як мешканці мікрорайону, яких і раніше обслуговувала, так і зовсім нові пацієнти, з якими тільки знайомиться. Декларації підписувала з усіма, хто виявив таке бажання. Пік підписання декларацій був у травні-червні, тоді доводилося затримуватися допізна.

– Помітила, що ви багатьом пацієнтам пропонуєте передзонити у суботу, вихідний день.Вони мають номер вашого мобільного? – запитую у лікаря, коли нарешті випала нагода поставити кілька запитань.

– Мій мобільний мають практично всі пацієнти. Так мені спокійніше. Ситуації бувають різні. Маю переживати, як там ця дитина чи інша, нічого про них не знати, то краще, коли мама мені передзвонить і розкаже про стан дитини, чи діють ліки тощо.

Лікар навіть у вихідні не може забути про роботу. Пацієнти телефонують у різні години. Буває і о 23:00, і о 5:00. Одна мама зателефонувала о 3-й ночі, бо у дитини піднялася температура, яку важко було збити. Під час відпустки також не вдається повністю розслабитися навіть тоді, коли їдеш за кордон – пацієнти телефонують на «вайбер».

Нові послуги за стару зарплату

Лариса Миколаївна не лише сімейна лікарка, вона ще й завідувачка відділення сімейної медицини №4, в якому працює шестеро сімейних лікарів. Одні вже підписали усі декларації, інші продовжують підписувати.

Ті пацієнти, які підписали декларації з лікарем, уже приходять на консультації, а держава платитиме за них за принципом «гроші ідуть за пацієнтом» лише з жовтня. До того часу усі медичні заклади Львова, які надають первинну медичну допомогу, повинні стати некомерційними підприємствами і підписати договір з Національною службою здоров'я (НСЗУ).

До жовтня зарплата у сімейних лікарів залишається без змін. У молодих лікарів вона становить неповних 3500 грн, у тих , хто має вислуги – 4264 грн. З цих сум ще відмінусовують податки.

… 17:00. І у сімейної лікарки, і у медсестри ще повно паперової, нудної, як на мене, роботи, яка нерідко дублює одна одну. Лариса Миколаївна дорогою додому має ще навідатися до маляти, яке тільки виписали з пологового будинку, і провідати дитину, в якої навіть після ліків не спадає температура.

Але це вже без мене, мій робочий день закінчився. Я лише слухала, спостерігала, аналізувала, ні за що не відповідала, а почуваюся, як витиснутий лимон.

Всі фото Андрія Поліковського для ZAXID.NET

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук