Дослідження якості початкової і базової середньої освіти чи грошова афера?

Згідно з наказами Міністерства освіти і науки України від 17. 07. 2013 р. №995 «Деякі питання моніторингу якості загальної середньої освіти» та від 10.10. 2013 р. №1412 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 17.07. 2013 №995» у період з 12 листопада по 12 грудня 2013 року в загальноосвітніх навчальних закладах України буде проведено моніторингове дослідження якості загальної середньої освіти.

Проведення дослідження згідно з наказом МОН України від 17. 07. 2013 №995 покладено на Інститут інноваційних технологій і змісту освіти.  У підготованих фахівцями цього Інституту «Методичних рекомендаціях з проведення моніторингу якості загальної середньої освіти за результатами навчання учнів у початковій та основній школі», скерованих для користування листом МОН України від 27.08. 2013 року №14.1/10-2824 (станом на сьогодні даного листа на сайті нема), роз’яснюється, що моніторинг проводиться «серед учнів 5 та 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та форм власності з метою оцінювання стану системи освіти та отримання об’єктивної інформації про її якість за результатами навчання учнів у початковій та основній школі». Згідно з листом висновки про стан системи освіти та якість надаваних нею послуг (так можна зрозуміти сказане вище) буде зроблено на основі, по-перше, контрольних робіт тривалістю по 45 хв, які десятикласники напишуть з десяти загальноосвітніх предметів, що викладалися в основній школі, а п’ятикласники – з п’яти, укладених з урахуванням програмних вимог для початкової школи, а, по-друге, на підставі результатів анкетування цих учнів та вчителів, які викладали визначені для моніторингу предмети в основній та молодшій школі.

Контрольні роботи – це тести зі спеціально розроблених збірників, відповіді на завдання яких учні мають внести до централізовано виготовлених  бланків. Ці бланки, так само як і бланки анкет, кожна школа отримає напередодні тестування, натомість збірники, у яких буде поміщено десять тестів, як можна припустити на основі змісту листа, перебуватимуть у вільному продажі. Номери чотирьох тестів збірника, які будуть варіантами контрольної роботи (очевидно, кожен учень писатиме тільки один з них), повідомлять через засоби масової інформації за день до проведення контрольної роботи з конкретного предмета. Перевірити та оцінити дитячі контрольні роботи  мають учителі, які у школі викладають відповідний предмет. На директора покладено також обов’язок забезпечити узагальнення результатів анкетування по школі.

Уже цей неповний опис процедури моніторингу свідчить, що надія на об’єктивне оцінювання результатів тестування, правдивість відповідей на запитання анкет – марна. Збірники предметних тестів перебуватимуть у вільному продажі, отже усі тести можна виконати ще до проведення контрольних робіт. Ті учні та вчителі, які не знайдуть часу для розв’язання усіх тестів, можуть розв’язати тільки чотири – ті, що за день до тестування будуть оголошені як варіанти контрольних робіт. Врешті, геть «ліниві» учні, які не захочуть виконати після уроків чи вдома навіть чотири тести, матимуть змогу консультуватися з товаришами та учителями чи навіть списувати, бо згідно з процедурою у класі під час проведення контрольної роботи має бути присутній учитель-предметник та його асистент, обидва – працівники даної школи, зацікавлені у високих результатах контрольної роботи. Якщо ж якийсь учень попри усі надані йому можливості не підтвердить за результатами тестування своєї  оцінки з предмета, учитель як особа зацікавлена у тому, щоб результати тестування та його оцінювання якості освіти учня збігалися, має необмежені можливості змінити результати тестування цього учня. Перевіривши роботу, цей учитель може запропонувати учневі заповнити новий бланк, не врахувати окремих, зроблених учнем помилок, завищити чи занизити оцінку за виконане завдання з розгорнутою відповіддю, врешті, внести у таблицю для узагальнення результатів тестування вигідні йому дані, навіть не перевіряючи робіт. Адже дурнів, які вірять, що хтось в обласному центрі чи у Києві ще раз перевірятиме роботи або звірятиме заповнені учителями таблиці з даними бланків, немає.

Сумнівно також, що учні будуть завжди правдиво відповідати на запитання анкет, знаючи що їх переглядатимуть їхні вчителі. Мало віри й у те, що правдивими будуть відповіді анкетованих учителів, адже їхні анкети бачитиме дирекція школи.

Врешті, цілковита фантастика – це твердження, що контрольна робота на 45 хв дозволяє зробити висновки про результати навчання учня за чотири роки чи то з історії або з української мови, чи то з фізики або математики. Адже предметний тест перевіряє конкретні знання та вміння учня, прописані у стандартах та програмах у переліку так званих «державних вимог до навчальних досягнень учнів». Відповідно розробники тестів з усіх предметів, що підлягають моніторингу, укладали завдання, обираючи якісь позиції з поданих у «Державних вимогах…» переліків. Таких позицій у тесті буде не більше 20-25, і хоча тестів – десяток (усього 200 – 250 позицій, нехай це буде повний перелік)  учень продемонструє якість освоєння тільки випадково дібраної десятої частини комплексу знань та умінь з предмета. Результати такої контрольної - недостатня підстава, щоб об’єктивно судити про предметну компетентність учня, а тим більше про якість його початкової або основної освіти. Адже освіченість випускника початкової школи – це насамперед його готовність до здобуття базової середньої освіти, а освіченість випускника основної школи – здатність навчатися за обраним профілем або оволодіти обраною робітничою професією. Предметні контрольні роботи непридатні для таких вимірювань.

Отже, як ми бачимо, існує реальна загроза викривлення результатів запланованого моніторингового дослідження. До того ж, навіть  за умови, що дослідження відбудеться «чисто», воно не принесе достатньої кількості даних ні для оцінювання реальних результатів навчання учнів у початковій та основній школі, ні для висновків про стан системи освіти і якість надаваних нею послуг.  Тоді навіщо воно потрібне? Чому учні мають витрачати навчальний час, якого і так бракує, для виконання контрольних робіт? У десятому класі це 10 - 15 навчальних годин, у п’ятому – 5-10 (якщо враховувати анкетування). Чому вони мають ризикувати власним здоров’ям, адже будь-яка контрольна робота – це для дитини стрес? Чому педагогічні працівники повинні безоплатно та за рахунок робочого часу на позакласні заходи і підготовку до навчання перевіряти контрольні роботи, від яких освіті немає користі? Чому їх піддають нелегкому моральному випробуванню, бо, дотримуючись усіх інструкцій, учитель ризикує опинитися у нижній частині неформального рейтингу тих, чиї учні у районі, місті виконували моніторингові контрольні?

Очевидна відповідь на усі ці запитання – одна. Моніторингове дослідження 2013 року – черговий блискучий бізнес-проект ряду чиновників від освіти та близького до них видавництва. Вона випливає з того факту, що збірники моніторингових тестів продаватимуть.  І заробіток на цьому може бути чималий, приблизно такий же як на збірниках тестів для державної підсумкової атестації, яка із названих вище причин теж не забезпечує ні покращення, ні об’єктивного оцінювання якості знань випускників. Лише на десятикласниках та п’ятикласниках Львівщини ідейні натхненники та організатори псевдомоніторингу мають шанс заробити  від 2,5 до 4 млн. грн.. Це за умови, що збірники коштуватимуть 10-15 грн., а купить їх кожний учень. Усього десятикласників у нас біля 15 тисяч, кожному доведеться купити 10 збірників. Відповідно, п’ятикласників -   24 тисячі, збірників їм потрібно кожному по п’ять. До названої суми слід додати кошти, витрачені на друк анкет та бланків, які, як стверджують, мають надійти у школи безкоштовно.

Чиї гроші присвоять спритні ділки від освіти? Зрозуміло ж, кошти платників податків, гроші, зароблені батьками учнів. Пригадується відома фраза М.Жванецького: «Що охороняєш, те маєш». Високопосадовці від освіти дбайливо охороняють свої посади, завдяки яким отримують зиск. Що зроблять учителі: тихо організують закупівлі збірників та проведуть контрольні, чи протестуватимуть проти нахабного використання міністром освіти та близькими до нього підлеглими свого службового становища з корисливою метою? Незабаром побачимо. 

Роман  Пастушенко,

завідувач кабінету розвитку освіти і виховання

Львівського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти