Екснардеп Христенко після визнання провини у держзраді залишився на свободі під контролем СБУ

Колишній народний депутат від забороненої партії «ОПЗЖ» Федір Христенко, який визнав провину у державній зраді, нині перебуває на свободі під контролем та охороною Служби безпеки України. Про це у середу, 13 травня, повідомила «Українська правда» з посиланням на джерела у правоохоронних органах.

За інформацією співрозмовників видання, ще до затримання співробітниками СБУ Христенко заявляв журналістам, що побоюється за власне життя. Також стверджують, що під час перебування в СІЗО стан здоров'я Христенка суттєво погіршився.

«Він мав серйозне захворювання хребта, що вимагало постійного руху та багатогодинних піших прогулянок вдень, які неможливо було забезпечити в умовах СІЗО», – розповів співрозмовник видання.

Крім цього, Христенко нібито піддавався інтенсивним допитам у Головному слідчому управлінні СБУ. За словами джерела, часто це робив особисто начальник управління Андрій Швець. УП намагалася отримати коментар СБУ щодо його справи, однак у спецслужбі відмовилися від коментарів.

Зазначимо, що у вересні 2025 року ексдепутат нібито добровільно повернувся до України разом із начальником департаменту контррозвідки СБУ Олександром Покладом.Причиною нібито стало його бажання надати свідчення у справі детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, який розслідував справу «Мідас».

Як раніше повідомляв Центр протидії корупції, Печерський районний суд Києва не надав матеріали справи щодо угоди про визнання винуватості Христенка, пояснивши це тим, що документи були вилучені «у межах заходів безпеки». Відомо, що угоду між Христенком та прокуратурою уклали 3 грудня 2025 року. Судове засідання проходило у закритому режимі. Ексдепутат визнав провину у державній зраді.

За версією слідства, ще у 2014 році його завербувала Федеральна служба безпеки. Правоохоронці стверджують, що Христенко зустрічався з представниками спецслужб у Росії та Білорусі й працював над посиленням впливу РФ на НАБУ. Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявляв, що в угоді немає згадок про керівництво антикорупційних органів і вона не пов’язана з операцією «Мідас».