Екснардеп із Краматорська став почесним громадянином міста на Закарпатті

Співзасновнику групи компаній «Вітропарки України», колишньому народному депутату Максиму Єфімову присвоїли звання «Почесний громадянин міста Перечин». Сталося це 30 травня, під час урочистостей з нагоди 627 річниці від першої згадки про закарпатське місто.

Відзнаку передав міський голова Перечина Іван Погоріляк. Під час вітального слова Максим Єфімов повідомив, що подарує громаді стадіон, розташований на території колишнього заводу «Стеатит». У майбутньому на його місці створять сучасний спортивний комплекс для розвитку футболу.

Максим Єфімов народився у 1974 році у Петропавловську Казахстанської СРСР. Закінчив Бернський університет і два виші в Донецьку за спеціальностями «фінанси та кредит» та «металургія чорних металів».

У 1996 році став гендиректором Металургійно-машинобудівної компанії Краматорська, а згодом очолив «Енергомашспецсталь». У 2007 році Максима Єфімова обрано депутатом Краматорської міськради за списками «Партії регіонів». У 2014-2020 роках тричі обирався народним депутатом і входив до фракцій «Блоку Петра Порошенка» і депутатської групи «Довіра». У грудні 2023 році відмовився від мандату.

«З початком повномасштабного вторгнення РФ Максим Єфімов зайняв проактивну позицію щодо масштабної релокації машинобудівних підприємств з Краматорська до Перечина, де вже у серпні 2023 року зареєстровано Індустріальний парк “Френдлі Віндтехнолоджі”, який є єдиним виробником мультимегаватних вітротурбін, компонентів та обладнання для вітроелектростанцій», – йдеться на сайті Перечинської міськради.

За даними аналітичного порталу YouControl, «Френдлі Віндтехнолоджі» є частиною групи «Вітропарки України», заснованої у Краматорську у 2012 році, в якій бізнес-партнером Єфімова є Едуард Мкртчан – син українсько-російського мільярдера Олега Мкртчана.

Група реалізує масштабну програму з розвитку вітроенергетики в Карпатах, плануючи встановити до 225 вітроенергетичних установок на високогір’ї Закарпаття. Якщо до будівництва ВЕС у Нижніх Воротах екологи не мали значних зауважень, то решта проєктів «Вітрових парків», зазнали критики.

У першу чергу це стосується будівництва ВЕС на полонині Руна, яке розпочалося без висновку з оцінки впливу на довкілля і, за словами захисників природи, через вирубку лісів та розорювання землі завдало великої шкоди високогір’ю.