Експертизу в справі Шеремета провели за методикою працівника «прокуратури ДНР»

Фахівці Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) під час дослідження доказів у справі вбивства журналіста Павла Шеремета послуговувалися методикою працівника «прокуратури ДНР», повідомив адвокат обвинуваченої в цій справі Яни Дугарь Віталій Коломієць.

Як розповів він у коментарі «24 каналу», головний доказ причетності фігурантів – експертиза КНДІСЕ, за якою фахівці впізнали ймовірних вбивць за відео. Але ця експертиза базується на літературі колишнього українського правоохоронця, вченого та колеги експерта КНДІСЕ Юрія Ірхіна – Владислава Сєднєва, який з початку російсько-української війни почав працювати в «генпрокуратурі ДНР». Свою монографію «Нариси теорії судової експертизи» Сєднєв видав у 2015 році, вже перебуваючи на непідконтрольній Україні території. А Ірхін послався на неї у списку використаної літератури.

«Якщо визнають науковість та авторитет людини, яка, згідно з українським законодавством, є пособником чи співучасником злочинів, а саме діяльності терористичних організацій, то це, як мінімум, окремий склад дисциплінарного правопорушення. Бо те, що є злочином для держави, не може бути благом для окремого службовця. І якщо вони у будь-який спосіб спробують легалізувати ці незаконні збройні формування, то вже Ірхін буде пособником цих злочинців», – заявив адвокат.

Натомість сам Юрій Ірхін заявив, що не вважає свого колегу «ворогом народу та запроданцем».

«На превеликий жаль, з 2014 року ми з ним не підтримуємо стосунки. Сєднєв – видатний психолог, вчений, доктор юридичних та медичних наук. Він залишився у Донецьку, в нас розійшлись ідеологічні платформи. Зі слів захисників Юлії Кузьменко, він нібито працює чи то на поліцію чи то на “прокуратуру ДНР”. Я про це не знаю. Його наукова робота є у вільному доступі. Я не знав, що вона видана тоді, коли він уже був у “ДНР”. Мені нічого не заважає, я не сприймаю його як ворога народу, як запроданця. Він вчений, який має результати своєї наукової праці. Я ними скористався», – наголосив Ірхін.

Нагадаємо, портретно-психологічну експертизу у справі Шеремета експерти КНДІСЕ робили за неіснуючою методикою, оскільки її поки що взагалі не має у правовому полі. Вона не зареєстрована в Державному реєстрі та лише перебуває у стані розробки. Експерти обіцяють, що методика побачить світ через рік-два. Прокурор Офісу генерального прокурора Сергій Зузак, який раніше був у складі групи прокурорів у цій справі, заявив, що доказова сила експертизи у такому разі сумнівна.

Що відомо про справу вбивства Павла Шеремета

Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля. Розслідування вбивства Шеремета високопосадовці публічно називали «справою честі», утім понад 3,5 роки, попри численні експертизи, допити понад 1000 людей, вилучення відео з камер спостереження обсягом понад 150 терабайтів, у справі про вбивство Шеремета не було жодного офіційного підозрюваного.

10 жовтня 2019 року президент Володимир Зеленський заявив, що керівництво МВС змінять, якщо не буде результатів у справі щодо вбивства Шеремета. І незадовго після того у справі з'явилися зрушення.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив про затримання фігурантів у справі Шеремета. Відтоді на лаві підсудних троє підозрюваних — військовий Сил спеціальних операцій ЗСУ, музикант Андрій Антоненко, відомий як Riffmaster; лікарка Охматдиту, волонтерка і дитячий хірург Юлія Кузьменко на псевдо «Лиса» та військовий медик Яна Дугарь.

Слідство довгий час наполягало, що Андрій Антоненко, «захопившись ультранаціоналістичними ідеями» і «культивуючи велич арійської раси», організував убивство Павла Шеремета й залучив до злочину Юлію Кузьменко, Яну Дугарь та інших невстановлених осіб, які мали навички роботи зі зброєю та вибуховими пристроями. За даними слідства, Юлія Кузьменко закладала вибухівку під авто, Антоненко був тим, хто супроводжував її, а Яна Дугарь напередодні проводила розвідку.

Але 21 травня 2020-го стало відомо, що фігурантам справи змінили підозри. З них зникли згадки про «ультранаціоналістичні ідеї» і «велич арійської раси», а організаторами слідство тепер називає невстановлених осіб. Антоненка ж тепер називають виконавцем злочину, як і Кузьменко, а Дугарь – пособницею.

Обвинувачених у вбивстві Шеремета судитимуть присяжні. Наступне судове засідання у справі Шеремета призначили на 28 вересня.