Енергетична криза, «хвіст» Путіна, сербські побрехеньки

Російська Федерація продовжує свою дезінформаційну кампанію, спрямовану на Україну та країни-члени Євросоюзу. Таким чином країна-агресорка намагається досягнути одразу кілька цілей: розсварити держави між собою, віднадити від допомоги нашій країні і поширити свій інформаційний вплив на тих, хто вагається.

ZAXID.NET зібрав кілька яскравих прикладів російської пропаганди за останній час. Це зібране бінго з наративів, спрямованих на залякування та поширення паніки. Далі пропонуємо оглянути тези, які поширюють рупори Кремля, і разом їх спростувати.

Цього разу ми з вами зосередимося на енергетиці. Саме цим аспектом у Кремлі намагаються тиснути на європейську спільноту. Неочікувано (насправді ні) до побрехеньок і відверто цинічних фейків долучилися й українські проросійські блогери.

Про що йдеться?

Упродовж останніх кількох місяців угорський премʼєр-міністр Віктор Орбан продовжує вимагати в України відновлення нафтопроводу «Дружба», яким до його країни йде «чорне золото» з Російської Федерації. В цих заявах політик та його уряд звинувачують саме Україну. Хоч наша держава неодноразово повідомляла: окупанти атакували критичну інфраструктуру, зокрема, нафтопровід, і це потребує значного й тривалого відновлення. Наприклад, під час однієї з атак пожежу на Львівщині гасили кілька днів поспіль, прицільний удар загарбників пошкодив інфраструктуру, що допомагала транспортувати нафту до Угорщини та Словаччини.

Це цілеспрямована стратегія Кремля: посіяти зерно паніки в європейських країнах саме на темі енергоносіїв. Паливна сфера залишається болісною для країн-членів ЄС, бо ж газ і нафта суттєво здорожчали після початку повномасштабного вторгнення РФ, чергову кризу пророкують через конфлікт на Близькому Сході.

Локальні проблеми у Євросоюзі вже намагаються вирішити. Наприклад, ЄС розглядає допомогу для відновлення нафтової інфраструктури України. Передусім йдеться про фінансову підтримку та експертний аналіз.

Саме тому у Кремлі не гають часу і масово, на рівні найвищого керівництва спекулюють темою енергетики.

«Жахи й жахіття» від російських високопосадовців

У березні олії у вогонь цієї теми підлив диктатор Путін. Коментуючи дипломатичні суперечки поміж Угорщиною та Україною, російський президент заявив, що «хвіст крутить собакою». «Все що відбувається зараз, - це, безумовно, помилка насамперед західних країн. Помилка системна», - зазначив президент країни-агресорки. Пропагандисти додали, що в умовах світової енергокризи «київський режим атакує газовози, коли Європі самій не вистачає газу».

Спецпосланець президента РФ Дмітрієв додав, що Європа буцімто входить в еру «енергетичного колапсу та банкрутства через ідіотські рішення Урсули, Каї та інших русофобів». Відмовившись від російської енергетики, ЄС стільки разів сам собі нашкодив, що від них вже нічого не залишилося.

Тим часом речник Кремля Пєсков заявив, що ситуація в енергетиці ЄС стає з кожним днем ​​складнішою як для громадян, так і для промисловості, а рішення припинити постачання газу до ЄС, мовляв, не ухвалене.

Усі ці заяви мають кілька цілей водночас. Перша з них - переконати так званий колективний Захід, що санкції проти Росії шкодять перш за все ЄС, від якої нібито «нічого не залишилося». Друга - звинуватити Київ в енергетичній кризі. Хоч ця тема була лише питанням поміж Угорщиною та Україною, не через нашу державу, а через протистояння на Близькому Сході ситуація продовжує загострюватися. Третя ціль - посіяти зерно розбрату поміж ЄС та Україною. «Ненадійність», «київський режим», «стратегічна помилка Європи» - це буквально фрази-маркери, якими Кремль намагається давити на європейські країни.

Олія у вогонь дипломатичного скандалу

На цьому фоні і під час передвиборчої кампанії в Угорщині офіційні відносини поміж Будапештом і Києвом переживають одну з найгостріших криз за увесь час новітньої історії України.

Нещодавній скандал із затриманням українських інкасаторів в угорській столиці не залишився без уваги російських пропагандистів і проросійських блогерів.

Кремлівські рупори одразу ж вхопилися за цей інфопривід, розпалюючи цю тему також на інші європейські країни-члени ЄС й поширюючи фейки.

Зокрема, про те, буцімто ці кошти від «української військової мафії» прямували не за офіційним призначенням, а до Сербії. До цієї пропаганди, попри офіційні пояснення МЗС, «Ощадбанку» й НБУ приєдналися й проросійські блогери.

Мирослав Олешко - той, який має заочну підозру від Служби безпеки, не втримався від чергових побрехеньок, буцімто ці кошти «Зеленський ховає у Сербії на випадок втечі».

Добре пояснення щодо таких фейків дав український інвестиційний банкір Сергій Фурса: «То що сказали б банкіри? Спершу, вони б здивувались, що люди не розуміють, звідки в українських банках береться не українська валюта….Але так якось трапляється, що українці кожен місяць купують більше ніж на мільярд доларів іноземної валюти, ніж продають. Тобто щомісяця в українських банках має зʼявлятись додатковий мільярд доларів кешем або більше. Як же він туди попадає? На жаль, Нацбанк ще не уповноважений друкувати долари. Тож їх в країну треба завозити….До війни це робили літаками. Зараз це неможливо. Тож залишається наземний варіант».

Таку операцію, пояснює банкір, українські банки проводять більше десяти разів на місяць. Беруть безготівковий долар, який у них є (наші західні партнери підтримують Україну і тому в країні є гроші) і міняють його в іноземному банку на готівковий.

Тим не менше, російська пропаганда не впускає нагоди перекрутити правду на брехню чи напівправду.

Знову Молдова

Наразі на євроінтеграційному шляху Україна й Молдова йдуть пліч-о-пліч. Для обох країн це важливо: по-перше, дає змогу «підтягувати» одна одну у реформах і законодавстві. По-друге, це допомагає налагоджувати взаємовідносини поміж двома країнами, які стикаються зі схожими викликами - зокрема, в темі протидії російській агресії.

Нещодавно на парламентських виборах Молдова вкотре довела своє прагнення стати частиною спільноти Європейського Союзу, обравши «західний» вектор розвитку. І це, здається, шалено бісить російську пропаганду навіть через пів року після завершення волевиявлення.

Речниця МЗС РФ Захарова заявила, що «Брюссель руками молдавського керівництва продовжує вести республіку фатальним шляхом України».

Нібито Декларація на підтримку України, яку парламент ухвалив до роковин початку повномасштабного вторгнення Росії, «створений у русофобському ключі і рясніє антиросійськими штампами щодо дій країни-агресорки». Захарова бідкається, що «про об'єктивні причини початку так званої спеціальної воєнної операції там немає жодного слова». А тоді вдається до відвертих образ: обзиває Молдову однією з найбідніших країн регіону; каже, що Молдова не зможе зміцнити безпеку світу, вдається до маніпуляцій щодо російської церкви у цій країні.

Методична «тривожність» російських відомств щодо прагнення Молдови є невипадковою. Попри колосальні зусилля та великі кошти, які Кремль вливав у зрив виборів, країна показала: тяжіє до демократії, європейськості та свободи від «русского мира».

Це те ж, чого прагне Україна. І шлях до чого торує мужністю українських бійців.

Росія намагається діяти у гібридному плані. (Дез)інформаційна складова залишається значущою. Нам важливо перевіряти всю інформацію, яку отримуємо в сучасному світі. Іноді її джерело — брехлива й цинічна російська пропаганда.