Геноцид вірменського народу.

Сумні урочистості у пасхальний понеділок у Львові.

24 квітня був Великдень, який святкував цілий християнський світ. Тому вірмени перенесли відзначення чергової річниці геноциду свого народу в Османській імперії на наступний день.

У понеділок 25 квітня спочатку відбувся молебень, а потім – траурний мітинг на подвір’ї Вірменського храму.

24 квітня вважається Днем геноциду вірменського населення тому, що цього дня 1915 року «младотурецькі» правителі Османської імперії наказали зібрати всю вірменську інтелігенцію в Стамбул і депортувати. Багато хто був цього ж дня убитий.

Жахіття вірменського народу – вбивства, депортації у пустиню на голодну смерть та інші знущання тривали до 1918 року. За цей час загинуло 1.5 мільйона вірмен, не рахуючи померлих від голоду, і ще один мільйон втекли за кордон і розселилися по світу.

Окрім вірмен, на цій території були майже повністю винищені християни-ассірійці та припонтійські греки.

Промовці на мітингу пам’яті розповідали про трагедію вірмен. А також про те, що історична правда у сучасному світі поставлена у залежність від політичних та економічних інтересів. Тому геноцид вірменського народу дотепер визнало порівняно небагато держав, хоча вірмени по всьому світу добиваються цього дуже активно вже тривалий час.

Варто відзначити промови віце-ректора УКУ Мирослава Мариновича та громадського діяча Олеся Пограничного, котрий разом із родиною поклав до обеліска жертв геноциду вінок пам’яті.

На даний час у Львові проживає приблизно 2000 вірмен і 50 ассірійців.