Хіп-хоп хроніка російської сучасності

Історія автора цієї платівки достойна увіковічення в російському римейку голлівудської драми «8 миля», і, мабуть, за кілька років компанія Universal, яка підписала контракт з Noize MC, не поскупиться на такий проект.

Це буде невигадана, ба навіть базована на реальних фактах історія про звичайного безпонтового російського хлопця, зі звичайним російським ім'ям Ваня, який завдяки музичному таланту та Божому дару фрістайл-скоромовок видерся на вершини музичного Олімпу. Певні кадри та сцени, що прикрасять фільм, вже можна надибати на мережевому відео-сервісі Youtube: тут герой заробляє гроші, співаючи на Арбаті, чи «рве в хом'яки» супротивників на хіп-хоп батлах, чи прямо під час запису телепередачі відвішує п'ятихвилинну імпровізацію. Зрізом сьогоднішнього стану Noize MC може стати його альбом з претензійною назвою The Greatest Hits Vol.1, більшість пісень з якого задовго до релізу були доступні в демоверсіях та записах з концертів. При детальному знайомстві з платівкою виявляється, що це не лише сукупність відточених хітів, а цілісний культурний артефакт та водночас портрет сучасного простору, що оточує цього худого та блідого хлопця в капюшоні. А перед очима Вані велетенський мегаполіс з сотнями проблем і майже кожній на своєму полотні він виділяє окремий мазок, точніше, кілька влучних римованих рядків.

Стартує платівка з програмної «Песня для радио», де самовпевнено музикант проголошує «Слушать будешь все равно, я ведь знаю точно!» Під урбаністичний синтетичний біт звучить утопічна історія майбутнього Москви з майстерними доказами того, чому саме вона «нерезиновая». В наступному ж треку, поступово рухаючись від «я никогда еще» до антонімічного «я никогда уже», ліричний герой розказує історію власного самогубства на отій станції метро «Кантемировская», на гітарний ритм руху підземного локомотиву повільно накладається історія молодого ВІЛ-інфікованого хлопця, де кожен рядок пробирає шкіру холодом майже так само, як вітер вагону, що мчить з тунелю до платформи. Дуплетом ідуть дві динамічні речі, присвячені темі наркотиків: в першій - «Жизнь без наркотиков» - Маша Макарова допомагає підспівати читці про те, як важко зав'язати, в другій розгортається драматична ситуація, яка наступає, коли «На районе три недели нету плана».

Свою порцію кпинів, присвячених офісному планктону, Noize відвантажує в гостросоціальній «Робота». Звичайну історію втечі від наряду міліції (у зв'язку з наявністю в кишенях заборонених речовин) вдалося перетворити в одну з найкращих поетичних частин альбому, нанизуючи її на реґґі-ритм, якого б не постидалися навіть «Бумбокс». Веселий номер «Девочка-скинхед», окрім смішної історії про Зульфію Губайдуліну, що ненавидить «чурок та реперів», має ще й чудову духову СКА-партію. Знайшлося на альбомі і місце для мера Харкова Добкіна та його легендарного ролика, шматок якого звучить немов епіграф до, мабуть, найпотужнішого треку «Наше движение», в якому плакатним текстом Noize викриває проплачені мітинги, фіктивні партії та молодіжні рухи, що підтримують політичні сили. А те, наскільки сучасна гламурна клубна хіп-хоп сцена дістала Ваню, можна зрозуміти в металевому «R'n'B» та в стьобаній історії «Для гламурных сучек», де поміж рядків виглядають Тіматі та Stim. Любовну лірику на платівці залишили насамкінець в акустичній «Мое море» та несамовитій «Выдыхай», де ліричний герой порівнює себе з цигаркою, яку от-от докурять, шепоче «урна - мой будущий дом и вряд ли мне там понравится...»  До речі, мало не забув, в кількох треках для словесної реінкарнації емоцій використовується кілька міцних слів, але зроблено це настільки майстерно і, не побоюсь цього слова, поетично, що саме для цієї ситуації пасує фраза про те, що «из песни слов не выкинешь».

Noize вдало зайняв свою нішу на межі жанрів та стилів. Його тексти не такі навантажуючі як в Касти чи Кровостоку, його мелодії задовольняють як тих кому приївся сучасний російський хіп-хоп, так і тих, кого дістали чотирьохакордівки гуртів а-ля «Звери». В гостросоціальних темах він не такий жорсткий на слух, як ранні речі Дельфина, ну а живе концертне звучання з повним набором інструментів лише додає йому балів у порівнянні з будь-яким колегою по цеху. Матиму сміливість припустити, що через десяток років при написанні чергової історії російської музики альбом  The Greatest Hits Vol.1 займе достойне місце поряд з класичними роботами на кшталт останнього альбому «Кино», дебютника Земфіри та платівок «Звезда» Дельфина, «Птица» «АукцЫона», «Дачники» «Ленинграда»,  «Целлулоид» Tequillajazz.

Оскільки сьогодні в особі Noize MC маємо не лише нового героя рок-н-ролу, але й талановитого хроніста сучасної життя.

Key songs: Песня для радио, Кантемировская, Наше движение, R'n'B, Выдыхай

Альтернатива: Metamore Fozzey «Mono»

Фото зі сайту www.lookatme.ru