Хто ви, пане Хруставчук?

У політичній кар’єрі Богдана Хруставчука можна знайти багато чого: і «Батьківщину Молоду», і Демократичну партію України, і Партію регіонів, і роботу у Львівській ОДА. Цей молодий (28 років) львівський політик не приховує і своїх подальших політичних амбіцій, наступним кроком у реалізації яких, очевидно, має бути боротьба за крісло мера Львова.

Богдан Хруставчук, тоді ще – лідер «Молодих регіонів» Львівщини, почав активно «світитися» у львівській політиці під час передвиборчої кампанії 2012 року, коли став кандидатом у народні депутати від Партії регіонів у виборчому окрузі №116. Відтоді пройшов заледве рік, а молодий політик встиг покинути керівництво у «Молодих регіонах», недовго попрацювати у Львівській ОДА на посаді керівника управління сім’ї та молоді, піти звідти, вийти з Партії регіонів, заснувати громадську організацію і почати судитися з Львівською ОДА та її головою Віктором Шемчуком.

Усі ці події більше чи менше активно висвітлювали львівські ЗМІ. Якщо таким буремним публічним життям Богдан Хруставчук хотів привернути до себе увагу, йому це вдалося. Однак залишається з’ясувати, що за всіма цими подіями стоїть – і для чого вони, власне кажучи, взагалі мали місце?

Тим більше, що своїх політичних амбіцій колишній регіонал не приховує. «У Львові кажуть» (с), що наступною його метою є участь у виборах мера Львова, до яких він, власне кажучи, вже почав готуватись. Непрямі підтвердження цьому можна знайти і на його особистому сайті: ще в квітні там передрукували матеріал, в якому Богдана Хруставчука розглядають як одного з можливих кандидатів на цю посаду.

«Молоді регіони»: все, що має початок…

До «Молодих регіонів» («молодіжки» Партії регіонів) у Львівській області Богдан Хруставчук, як вже було сказано, встиг «засвітитися» у двох інших партіях. Так, близько 10 років тому він став членом «Батьківщини Молодої», молодіжної організації політичної сили Юлії Тимошенко. Став, за власними словами, суто випадково: закінчив школу №18, де директором тоді був Іван Денькович, і той запросив його в організацію. «Він мене просто запросив – і так мене й забрали. Активної діяльності, активної участі в акціях і заходах я не брав. Це – суто номінальна річ. Ну, от мені подобався директор школи…», – пояснив Богдан Хруставчук у коментарі для ZAXID.NET.

Згодом, вже ближче до наших часів, а точніше – перед місцевими виборами 2010 року, Богдан Хруставчук очолив Львівську міську організацію Демократичної партії України. За його ж словами, він зробив це лише для того, аби взяти участь у місцевих виборах. Тобто йшлося теж про річ «суто номінальну». «Це був механізм чисто для того, щоб висунутись. Мене ніхто не запрошував. Навіть не знаю, хто її очолював і очолює на всеукраїнському рівні», – зазначив сам Хруставчук.

Не «номінальні» речі для Богдана Хруставчука почалися вже після тих виборів, коли Петро Писарчук запросив його очолити «Молоді регіони» Львівщини. Авторитетність і громадська активність очільника обласного осередку ПР, за словами молодого політика, йому імпонували. «Навіщо розділяти людей: той – синій, той – оранжевий, той – червоний. Мені завжди були важливі особисті моменти. Прекрасно розумів, як воно для мене оцінюється, що різні питання будуть виникати, але я через це взагалі не переживаю. Я маю свої принципи, і по іміджу мені це не вдарило», – сказав Хруставчук.

Імідж, власне кажучи, завдяки Партії регіонів Богдан Хруставчук якраз і почав розвивати. Передусім – імідж молодого і перспективного політика. Саме цьому й слугували виборчі кампанії: спершу – вже згадана кампанія до парламентських виборів 2012 року, а потім –до проміжних довиборів до Львівської обласної ради 2013 року, коли Богдан Хруставчук був кандидатом у Львові.

Це дало йому, перш за все, впізнаваність, присутність у ЗМІ, дозволило заявити про власне існування у львівському політичному просторі. Простіше кажучи – можливість почати нарощувати певний політичний капітал.

Втім, за час роботи у «Молодих регіонах» не обійшлося й без скандалів. У березні 2012 року газета «Експрес» опублікувала матеріал, в якому повідомлялося: кілька так званих «пасторів» (в народі – просто аферистів) Посольства Божого Сандея Аделаджі виявилися членами обласних «Молодих регіонів». І не просто членами, але й керівництвом; одна із них, Леся Олексюк, була безпосереднім заступником Хруставчука.

Сам Хруставчук і тоді, і нині запевняв, що не цікавився релігійними переконаннями членів організації, а відтак не мав жодного уявлення про таку діяльність своїх товаришів. Наскільки в це можна, і, головне, треба вірити – питання для кожного читача окремо, але факт залишається фактом: якщо розглядати регіональний період у кар’єрі Хруставчука з іміджевої точки зору, то тут його імідж удару таки зазнав.

…має й кінець

Спільна історія Хруставчука і «Молодих регіонів» підійшла до кінця у квітні 2013 року – незабаром після того, як він очолив управління сім’ї та молоді Львівської ОДА. Чому так сталося – є кілька версій.

Одна із них вказує на конфлікт з головою ЛОО Партії регіонів Петра Писарчука. Мовляв, на посаду в ОДА Богдана Хруставчука запросив ще Михайло Костюк, з котрим у головного регіонала Львівщини склалися, м’яко кажучи, не найкращі стосунки. І, оскільки Хруставчук на цю пропозицію погодився, Писарчук почав ставитися до нього доволі прохолодно.

Саме Петро Писарчук таку версію у коментарі для ZAXID.NET прямим текстом ніби й заперечив, але водночас радше підтвердив – непрямим. Власне, коментар почався з того, що голова ЛОО ПР здивувався: «Богдан Хруставчук – дуже скромна постать на політичному Олімпі, щоб йому присвячувати статті».

На пряме ж запитання, чи правдива озвучена вище версія, Петро Писарчук відповів: «Це – не зовсім так. Власне кажучи, Костюк намагався використати його. В Костюка була така манія, щоб мене очорнити, щоб мене позбавили посади голови партії (у Львівській області, – ред.). Але я нормально поставився до того, що Хруставчук пішов на роботу в ЛОДА, хоча мав застереження, знаючи його професійні риси і життєвий досвід. Я не хочу сказати, що він – поганий чоловік, але для роботи в чиновницькому середовищі треба ще трішки солі з’їсти».

Інша версія, озвучена джерелом в Партії регіонів, цю першу версію доповнює і розширює. Мовляв, впливова у Партії регіонів Львівщини людина, регіональний куратор «Молодих регіонів» Віталій Бобир, наполягав на тому, щоб замість Богдана Хруставчука організацію очолила його людина. А Петро Писарчук, виходячи з описаного вище похолодання стосунків, просто не став на захист свого колишнього протеже.

Сам Хруставчук цю версію не підтвердив. У розмові з автором цих рядків він наполіг, що працював напряму з Києвом, звідти отримував завдання, а тому й конфліктів не мав. Його власна версія залишається тією ж, що озвучувалася наприкінці квітня: відхід від «Молодих регіонів» був пов’язаний з бажанням зосередитися на новій роботі у Львівській ОДА.

Врешті, в контексті завершення роботи Хруставчука у молодіжному крилі ПР цікавою є також загальна оцінка Петра Писарчука. І, скільки б не було правдивого зерна в описаних вище версіях, прохолода з його боку таки відчувається.

«У кожного з нас бувають помилки. Було щось позитивне, щось негативне. Ви ж пам’ятаєте ті публікації в «Експресі» з приводу «Посольства Божого», з тих якихось фінансових авантюр. Цих людей притягнув і в партію, і в організацію сам Богдан, і воно негативно спрацювало на імідж нашої політсили, бо все, що писала ця газета, відповідало дійсності. Тому нічого страшного для партії не сталося… Її авторитет на Львівщині не тримався на Хруставчуку. Він кандидував і до Верховної Ради, і до обласної ради, мав можливість пройти такий тест, що він важить серед виборців. Хочу сказати, що він набирав менше голосів, ніж виборці подавали за Партію регіонів», – зазначив головний регіонал Львівщини.

Переліт через ОДА

Наступна зупинка в кар’єрі Богдана Хруставчука, робота у Львівській ОДА, виявилася недовгою, і по-своєму також номінальною. Управління сім’ї та молоді він очолив у лютому 2013 року, а пішов звідти – на початку травня. Тобто загалом вся історія тривала лише три місяці.

Власне, такий короткотривалий термін роботи вже сам по собі викликає підозри. Напрошується думка, що або молодий чиновник не впорався з роботою, або робота не впоралася з ним. Втім, жодного підтвердження чуток про те, що Богдан Хруставчук спробував налагодити корупційні схеми з путівками для дітей на оздоровлення чи про якісь конфлікти між ним і начальством, знайти не вдалося.

Щоправда, певні застереження до роботи Хруставчука в ОДА таки довелося почути. Так, керівник апарату ОДА Вадим Гураль у коментарі для ZAXID.NET вказав на те, що зі своїм приходом новоспечений чиновник «розігнав» практично всю команду, яка працювала на той час в управлінні, і натомість привів лише кількох своїх людей, по суті не сформувавши нового колективу. Окрім того, керівник апарату послався на директора департаменту з питань освіти, науки, сім'ї та молоді Михайла Брегіна, який начебто був незадоволений тим, що Хруставчук не проводив належним чином організаційну роботу. Зауважимо, втім, що сам Михайло Брегін не виявив особливого бажання розлого коментувати роботу свого колишнього підлеглого.

«Богдан Іванович прийшов з добрим бажанням сформувати нову команду. Проблеми були. В результаті практично всі працівники звільнилися. Ми потрапили ще й у цейтнот у зв’язку з тим, що кошти на оздоровлення були не в департаменті, а в ресурсному центрі, і нам їх передали лише у першій декаді березня, що поставило під загрозу проведення тендеру. Найбільша проблема була у тому, що Богдан Іванович – не можу сказати чому, прийняв рішення і на початку травня написав заяву на звільнення. І ми перед самим початком сезону залишилися біля розбитого корита… Він написав заяву і пішов, залишивши всі проблеми тут. Я звик так, що спочатку всі проблеми закривають», – ось і все, що сказав з цього приводу директор департаменту.

На ці закиди Богдан Хруставчук дав часткову відповідь. Так, щодо розформування команди він запевнив, що нікого не змушував звільнятися, і переважна більшість людей просто перевелася в інші структурні відділи ОДА. Також він запевнив, що повністю виконав ті завдання, які перед ним ставилися, і лише після того написав заяву на звільнення.

Озвучені ж причини написання такої заяви дещо відрізняються. Вадим Гураль пояснив, що Богдан Хруставчук був незадоволений реорганізацією, яку проводили у Львівській ОДА і внаслідок якої управління розділили. Мовляв, тоді ще начальник управління мав бажання працювати, але наполягав на тому, щоб його управління залишалося цілісним.

Натомість сам Богдан Хруставчук у коментарі для ZAXID.NET зробив більший акцент на тому, що чиновницька робота йому не сподобалася, і тому він, виконавши поставлені завдання, пішов у громадську роботу. Своє тодішнє наполягання на цілісності управління він підтвердив, однак додав, що потім визнав логічність реорганізації, відповідно до структури уряду.

Отже, врешті флірт з кар’єрою чиновника у Хруставчука виявився вкрай коротким. І якщо обидві сторони – і Львівська ОДА, і сам головний герой цієї статті – визнають, що звільнення відбулося мирно й безконфліктно, то відкритим залишається питання: наскільки відповідально з боку людини спершу брати на себе роботу, а потім залишати її у критичний для управління період?

Це питання, втім, у резюме не впишеш. У ньому з’явиться лише згадка про те, що свого часу Богдан Хруставчук встиг попрацювати і у Львівській ОДА. А потім пішов шукати кращої і цікавішої долі на іншій ниві…

В опозицію?

Знову голосно нагадав про себе Богдан Хруставчук вже у серпні, коли заявив, що взагалі вийшов із Партії регіонів.Офіційна версія – бажання відійти від партійної роботи і зосередитися на громадській у власній ГО «Молодь за розвиток Львівщини». У коментарі для ZAXID.NET він цю версію дещо розширив:

«Моя партійна належність не давала мені можливості, щоб люди до мене «тягнулися». Були люди, які мене повністю, як особистість, підтримували… Моя організація формувалася з тих людей, які не підтримували Партію регіонів, але підтримували мене».

Окрім того, у серпні Богдан Хруставчук пояснив свій вихід із Партії регіонів ще й бажанням вільно критикувати партію влади і органи влади. Саме з такою критикою і пов’язаний наступний помітний крок екс-регіонала – судовий позов проти Львівської ОДА і її голови Віктора Шемчука на початку вересня. Причина – бездіяльність відповідачів щодо ремонту доріг Львівщини.

Звісно, рішення щодо обґрунтованості такого позову врешті прийме суд. Однак цікаво, що голова профільної комісії Львівської обласної ради, член фракції ВО «Свобода» Михайло Задорожний з цього приводу у коментарі для ZAXID.NET висловив переконання, що позиватися з приводу ремонтів доріг належить все-таки не з ОДА і її керівником, а зі Службою доріг.

«Дорогами управляє і несе за них відповідальність Служба автомобільних доріг. Принцип формування фінансових ресурсів на сьогодні такий, що Кабмін скеровує кошти Службі автомобільних доріг, а вона дає вказівку Облавтодору з переліком доріг, які потрібно ремонтувати. Це – їхня компетенція», – пояснив Михайло Задорожний.

Відтак тут є підстави вбачати насамперед суто іміджевий крок. По-перше, суто за помітністю позов проти голови ОДА є значно привабливішим, ніж позов проти начальника Служби автомобільних доріг. По-друге, це – прекрасний шанс спробувати різко відмежуватися від свого регіонального, а отже – і провладного минулого: за допомогою одного чи двох позовів людина, яка досі сприймалася у Львові виключно як регіонал, перетворюється на борця з владою.

Власне, це бажання зректися іміджу представника провладної політичної команди, який приклеївся до Богдана Хруставчука з 2011 року, особливо – за час передвиборчих кампаній, простежується і в цих позовах, й у виході з Партії регіонів. Зрештою, певний іміджевий елемент у цих діях не заперечує і сам Хруставчук.

Це справді схоже на підготовку до виборів, передусім – мерських. Комусь може здатися, що екс-регіонал почав цю підготовку занадто рано. Але він сам, без сумніву, прекрасно розуміє, що руйнування старого іміджу, як і формування на його місці нового, вимагає часу.

А те, що думки про продовження політичної кар’єри у нього присутні, Богдан Хруставчук визнає і сам. «Думаю, майбутнє у політичному полі мене просто не омине. Я розумію, що до мене будуть приходити і пропонувати співпрацю. Я чітко оцінюю ситуацію. Але зараз я побачив, що можна впливати, будучи керівником громадської організації», – сказав він у розмові з автором цих рядків.

З прицілом на політику

Отже, зрозуміло, що Богдан Хруставчук, попри всю обережність у висловлюваннях на цю тему, тримає політичне майбутнє під прицілом. В якій політичній силі він врешті-решт з’явиться, наразі можна лише гадати – в цьому, очевидно, немає певності і в нього самого.

Так само зрозуміло, що як людина, котрій вкрай уважно ставиться власне до свого політичного іміджу, і котра має відчутний намір працювати в цьому сенсі на перспективу, Богдан Хруставчук поставиться до цього вибору вкрай серйозно. Ні, не з позиції ідеології чи політичних переконань, а насамперед з точки зору можливості і надалі нарощувати свій політичний капітал.

Такий підхід до можливого вибору у майбутньому вгадується вже зараз. Скажімо, на запитання, наскільки правдивими є чутки про його можливу співпрацю з Радикальною партією Олега Ляшка, Богдан Хруставчук відповів:

«Хіба ви вважаєте, що я хотів би бути людиною, яка просто смішила б народ? Я таким не хочу бути і ніколи не буду. Це – мій авторитет».

Отже, наразі нам залишається чекати. І спостерігати за тим, у якому напрямі екс-регіонал розвиватиме свій імідж надалі.