Хто вкрав воду в наших кранах?

Аварія на одному з водогонів, якими Львів отримує воду, привернула увагу до теми, що зазвичай лишається «під землею», – водопостачання.

Тому, поки увага прикута саме до цього питання, вирішив розповісти більше. Тут зібрав запитання, які люди писали мені особисто й у коментарях. Відповімо на все – наскільки дозволяє безпека, адже йдеться про критичну інфраструктуру.

Що сталося?

23-25 жовтня на одному з напрямків, який постачає воду до Львова за межами міста, одна за одною сталися чотири аварії. Через це понад три доби близько 50 тисяч мешканців були без води.

Від імені міста щиро перепрошую у всіх, хто відчув ці незручності. Працівники «Львівводоканалу» три доби практично не спали – працювали безперервно, щоб якомога швидше повернути воду у крани.

У районах, де води не було, працювали водовозки та стаціонарні пункти роздачі. Але були і збої – не всі приватні компанії, які мали допомогти, виконали свої зобов’язання. Тут ми зробили вже висновки.

То хто винен?

Найперше – треба розібратися не емоційно, а по суті: що стало причиною і що з цим робити.

Основні водогони будувались від 1901-го до 1980-х років. Тобто частина труб працює вже понад століття, хоча нормативний термін служби – до 40 років.

Коротко в цифрах:

• загальна довжина мереж, які забезпечують Львів водою – понад 2500 км;
• близько 500 км із них перебувають у критичному стані та потребують заміни;
• щороку «Львівводоканал» оновлює 30-34 км мереж (у 2024 році – 34,1 км);
• це вже дає результат: втрати води зменшено на 1,8%, тобто є 1,3 млн м³ заощадженої води.

За динамікою скорочення втрат «Львівводоканал» – найкраще підприємство в Україні: з 49,56% у 2018 році втрати впали до 29% у 2025-му.

Робота «Львівводоканалу» щодо заміни мереж вже дала відчутний ефект. Якщо у 2018 році було 559 аварій на великих магістралях, то станом на жовтень 2025 року – 175. На найбільш проблемному напрямку «Схід» кількість аварій скоротилась із 465 до 24 завдяки заміні аварійних ділянок. Більшість аварій мешканці навіть не помічають – їх ліквідовують без відключення води.

Чому не можна замінити все одразу?

Бо масштаби колосальні. Щоб повністю оновити лише той напрямок, де сталася остання аварія, потрібно понад 2 мільярди гривень. Для порівняння – весь річний бюджет Львова становить близько 15 мільярдів.

Але це не тільки питання в коштах. Замінити одномоментно усе – це зупинити повністю водопостачання міста.

Звідки взяти гроші на заміну труб?

Є три основні джерела фінансування.

1. Міський бюджет.

Місто підтримує «Львівводоканал», але переважно для покриття щоденних витрат, які не перекриває тариф: зарплати, електроенергія, податки, пальне. У 2024 році близько 37 млн грн із міського бюджету спрямували безпосередньо на заміну мереж – цього, звісно, недостатньо.

2. Тариф на воду.

У Львові він становить 25,88 грн, але затверджує його не місто, а НКРЕКП. Тариф для мешканців не змінювався з 2022 року і залишається одним із найнижчих в Україні. Для порівняння: у Дрогобичі та Дніпрі тариф вищий.

3. Міжнародна допомога.

«Львівводоканал» активно залучає зовнішні кошти: лише за останні місяці підписано проєкти на 5 млн євро на додаток до 33,2 млн євро грантів на модернізацію очисних споруд. Також залучено орієнтовно 300 млн грн міжнародної допомоги у вигляді техніки, обладнання, матеріалів і робіт.

«Ну і який результат усіх цих діянь? Труби ж течуть? Чого виправдовуєтесь?»

Завдяки плановим замінам і міській підтримці кількість витоків зменшилась із 4529 у 2013 році до 1558 у 2025-му.

Отож, що далі?

На підприємстві діє наглядова рада, до якої входять представники Орхуського водоканалу (Данія) – одного з найефективніших у Європі. З 2024 року ми спільно розробляємо ТЕО стратегічної реконструкції та модернізації системи водопостачання й водовідведення міста. Данські інженери також долучені до аналізу аварійної ситуації та розробки компенсаційних заходів. Очікуємо підтримку й інших партнерів.

Подальші кроки:

• аудит усіх магістральних напрямків;
• оновлення плану заміни критичних ділянок;
• перевірка підрядників і перегляд умов договорів;
• підготовка до масштабного проєкту із залученням міжнародних коштів.

Проблеми є, і вони не з’явилися вчора. Але їх можна вирішити, якщо діяти системно. І саме це ми робимо.

Дякую всім, хто цікавиться, аналізує й ставить питання по суті. Дякую тим, хто три доби без сну працював, щоб у кранах знову з’явилася вода.

І наостанок – інформаційна гігієна не менш важлива, ніж чиста вода. Дякую кожному, хто вникає в деталі. Долучайтеся!