
Український кризовий медіацентр розвінчує російську історичну пропаганду, зокрема міфи про «ісконно рускіє города» півдня і сходу України. Одне з відео присвячене історії Херсона, який під іншими назвами існував з часів Русі. За допомогою істориків та місцевих краєзнавців, а також писемних і картографічних джерел дослідники дійшли висновку, що Херсон існує удвічі довше, ніж сама Росія.
Свідчення про найдавніші заселення південних степів Херсонщини дає нам археологія. Українські вчені виявили численні знахідки артефактів III-II тисячоліть до нашої ери, скіфські поховання (4-3 ст. до н.е.).
Перші документальні згадки про поселення в околицях сучасного Херсона датуються ще XI століттям. У «Літописі руському» під 1084 роком згадується Олешшя. Тодішні мешканці рибалили, займалися торгівлею, місце було портом-воротами княжої Русі. Суднами до порту Олешшя прибували не лише заморські купці, але й іноземні дипломати.
Князівське військо ходило Дніпром до Константинополя (ілюстрація з Радивилівського літопису)
У XII ст. Олешшя відзначене як Муліса на карті арабського географа Аль-Ідрісі як міжнародний торговельний пункт.
На різних давніх мапах XIV-XVIII ст. поселення на місці сучасного Херсона часом позначені, часом відсутні. Дослідники пояснюють це різною деталізацією та геополітичними та економічними інтересами іноземних держав щодо цієї території.
На карті Гійома де Боплана 1648 року на місці сучасного Херсона існували Біліковичі. 1737 року запорожці заснували тут Перевіз із укріпленим поселенням, через який переправляли на правий берег сіль. До кінця існування Запорозької Січі цей центр Перевізької паланки населяли козаки, чумаки, плотогони і корчмарі.
Внизу рамкою позначені назви Александр-Шанц і Херсон на карті 1757-1758 рр
На «Генеральній мапі по річці Дніпро від Києва до Очакова» 1757 року поряд з назвою Алєксандр-шанець позначена назва окремого населеного пункту Херсон. Це було за 20 років до «офіційного створення» у 1778 році Єкатериною II міста Херсон. У той період існували назви Херсонська провінція, з місцевих колишніх запорожців сформували Херсонський пікінерський полк, тобто топонім вже активно вживався.
Саме російська версія твердить, що Херсон постав на місці військового укріплення Алєксандр-Шанц. Втім цю фортецю використовували також козаки Інгульської паланки періоду Нової Січі.
Фортеця Російської імперії у Херсоні (ілюстрація з Вікіпедії)
За імперським задумом, Херсон мав стати військовим форпостом Російської імперії і базою для захоплення Криму. Це був тиловий логістичний центр під час російсько-турецьких війн XVIII-XIX ст. Однак створити тут військовий порт не вдалося, адже на цьому мілководді Дніпра не могли ходити лінкори. Але воно розвивалося як адміністративний і промисловий центр.
Козаків і місцевих селян намагалися вижити з насиджених місць, територію заселили прибулими зауральськими кріпаками. Втім, під час перепису населення 1897 року більшість мешканців Херсонщини зазначала українську мову рідною.
За понад століття тотальної русифікації, репресій українців та геноциду Херсон так і не став «русским» містом, про що чітко заявив у 2022-му.