Османська спадщина Камʼянця-Подільського: що залишили турки після 27-річного панування

У XVII столітті Поділля опинилося під владою турків. Місто Камʼянець-Подільський у 1672-1699 роках стало центром еялету – провінції Османської імперії. Як розповідають історики, турки залишили по одному храму для молитви вірменам і полякам, українцям – три (тому що гетьман Петро Дорошенко був їхнім союзником), а всі інші перетворили на мечеті. У місті в той час зʼявилися перші в межах України кавʼярня і фонтан.

Попри те, що з того часу минуло понад 300 років, там досі збереглася мусульманська спадщина. Розповідаємо, що османського можна побачити у Камʼянці-Подільському.

Мінарет з Богоматірʼю

Кафедральний костел святих Петра і Павла у ті часи перетворили на головну мечеть. З храму забрали християнські атрибути, а ренесансну каплицю пристосували як постамент для мінарету. Висока вежа всередині мала 136 сходинок, якими муедзин піднімався для того, щоб закликати мусульман на молитву.

Коли місто знову перейшло під владу Речі Посполитої, мінарет вирішили не зносити, але на його вершині встановили скульптуру Матері Божої. Тепер це, мабуть, єдиний християнський храм з мусульманським мінаретом.

Мінарет біля костелу Петра і Павла (фото ZAXID.NET)

Мінбар (мусульманська казальниця) у костелі

У ще одному костелі Миколая, який був при домініканському монастирі, також влаштували мусульманський храм. Це була мечеть улюбленої дружини султана Мехмеда ІV – хасекі Рабії Гюльнуш, розповів науковий співробітник заповідника Ігор Старенький сайту «Є».

Там встановили мінбар – кафедру для проповідей імама. У християнстві його аналогами є амвон або казальниця. Мінбар виготовили з надгробних плит, оздобивши витонченим камʼяним різьбленням. На ньому є напис турецькою «Немає Бога, крім Аллаха, і Магомет пророк його».

Мінбар у костелі Миколая (фото ZAXID.NET)

А ще на території домініканського монастиря був фонтан сліз, схожий, як в Бахчисараї. Його збудували на могилі доньки Галіль-паші, турецького намісника провінції. Це фактично надгробок, у якому вода піднімалася наверх і краплями спадала донизу, як сльози. Тому можна вважати, що це був перший в межах сучасної України фонтан. У Камʼянці він не зберігся, але уявити, як він виглядав, можна на прикладі пізнішого кримського аналога.

Фонтан сліз у Бахчисараї (фото з Вікіпедії)

Перша в Україні кавʼярня

На площі Польський Ринок в центрі Камʼянця-Подільського у 2016 році археолог Павло Нечитайло з колегами розкопали одну з перших в Європі і точно першу в Україні кав’ярню. Її відкрили в місті за часів Кам’янецького еялету. Документ 1681 року згадував щонайменше 10 таких кавʼярень у місті.

Це був дещо відмінний заклад, ніж у сучасному розумінні. Насамперед це був чоловічий клуб, куди турки і яничари сходилися поговорити про важливі справи. Вони сідали по-східному на землю, пили улюблений напій і курили тютюн чи опіум.

Науковці зʼясували, що будівля кавʼярні була видовженою у ширину розміром 15 на 5 м, на камʼяній підмостці, з глинобитнии стінами. Довкола була забрукована ділянка (археологи виявили три рівні бруківки, найдавніша з яких – гравійно-галечне мощення XVI-XVII ст.) Поруч була пекарня, де випікали хліб «чорек», та майстерня, а також магазин, де торгували «баранячими лапами».

Бруківка у центрі Камʼянця-Подільського (фото ZAXID.NET)

Археологи виявили багато люльок східного типу, 80 чашок з фаянсу і порцеляни для кави, які привезли з Китаю, Персії, провінцій імперії. Розкопки показали, що приміщення кав’ярні згоріло внаслідок артилерійського обстрілу: окрім глиняний артефактів, там знайшли ядра.

Турецький бастіон

У Камʼянці-Подільському, окрім фортеці, по місту є багато оборонних конструкцій, веж і мурів. Так званий турецький бастіон звели в часи еялету. На тому місці раніше був жіночий монастир, тому нову споруду називали «панянським ронделем», «дівочими або битими горщиками».

Турки вдосконалили укріплення у цьому місці, яке добре обстрілювалося зовні, і вимурували арковий артилерійський бастіон. У XIX столітті у колишній оборонній споруді працював продуктовий склад і театр.

Турецький бастіон на архівній світлині позначений стрілкою (фото з Вікіпедії)

Мусульманські молитовні артефакти

У музеї заповідника зберігаються також окремі речі, які належали туркам і використовувались здебільшого для релігійних потреб. Це Коран, молитовні чотки та коврик, а також залишки надгробних мусульманських плит. Де був турецький цвинтар, науковці точно не знають, але припускають, що поруч з головною мечеттю.

Нагадаємо, кілька років тому у колишньому палаці Крупенських села Кривчик біля Кам’янця-Подільського виявили історичну таблицю. Вчені її розшифрували і попередньо датують початком XVIII ст. За їхніми припущеннями, таблицю перенесли з Хотинської фортеці. Перекладачі зʼясували, що напис виконаний османською мовою, а в тексті згадується султан Ахмед ІІІ і Сілахдар Дамад Алі-паша (мученик Алі-паша), який був під час його правління між 1713 і 1716 роками великим візиром.