Львів дав півмільйона на ремонт дахів двох церков

У Львові триває реконструкція даху храмів Пророка Іллі та Різдва Пресвятої Богородиці. На ці роботи з міського бюджету було виділено майже 0,5 млн грн. Завершити роботи планують до 15 листопада.

24 жовтня головний спеціаліст відділу технічного нагляду управління капітального будівництва Львівської міської ради Богдан Палюшинський розповів, що вартість робіт з заміни даху храму Пророка Іллі на вул. Кривчицька Дорога – близько 250 тис. грн.

«Роботи виконує ПП «Ренесанс», яке проводило реставрацію біля Вірменської церкви. Тому ми запропонували виконувати їм роботи тут, на церкві Іллі. Вони роблять для малого і великого куполів дах із міді. Зауважень до роботи нема. Ми спілкувались тут із громадою і священиком, тут доволі мала парафія, зібрати кошти, щоб повністю накрити церкву, вони не можуть. Виділених коштів нам вистачить накрити два куполи і частково – накриття позаду церкви… Також тут є старі дерев’яні стіни, будемо їх робити, як в старовину, з гонтом», – сказав чиновник.

З його слів, частину дерев’яних елементів з церкви було вивезено на реставрацію, оскільки вони були у дуже поганому стані, зараз їх змонтували назад.

Також на розі вул. Кривчицька Дорога і вул. Богданівської у церкві Різдва Пресвятої Богородиці УАПЦ частину даху покривають мідною бляхою. На ці роботи з бюджету міста також виділено близько 250 тис. грн.

Водночас, начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко розповіла, що храм Іллі – парафіяльна церква села Кривчиці.

«Кривчиці – одне з найстаріших підльвівських сіл, воно пам’ятає облогу Львова військами Богдана Хмельницького. Воно ще називалося Табори, бо тут було розташовано табори військ Хмельницького, це було добре місце для нападу на Львів. Церква в ті часи, як і багато інших храмів, відігравала і оборонну роль, вона стоїть на узвишші, з неї видно далеко… Церква невелика, цільна, має мало віконних прорізів, дуже цікава архітектура, пам’ятка архітектури місцевого значення. Вона далеко від центру Львова, тому туристи сюди не навідуються, але вона варта уваги», – сказала Онищенко.

З її слів, церква багато разів перебудовувалась. «Вона походить, швидше за все, з перелому XVII-XVIII сторіч. Важко визначити однозначно її стиль, вона базована на типових українських дерев’яних церквах, але будована з каменю. Покриття, яке замінюємо на мідну бляху, швидше за все також змінене. Раніше воно, очевидно, було з гонту», – пояснила Лілія Онищенко.

Вона наголосила: «Є кілька проблем з цією церквою: вона розташована на узвишші, і цей схил постійно сповзає, від цього можуть утворюватися тріщини. Зараз цей процес зупинено, але геологічні роботи тут треба провести, щоб на майбутнє церква була захищена. Найважливішою була проблема даху – він протікав, ми вирішили цинкову бляху замінити на мідь, не повертати гонт, який тут був».

Щодо церкви Різдва Пресвятої Богородиці, з її слів, вона не є пам’яткою архітектури.

«Це був костел, який потім передали православній громаді, вони його видозмінили, замість вежі тепер на костелі баня. Але це неправильний підхід до будь-якого храму, навіть якщо він не є пам’яткою. Костел перероблений на церкву не лише в сенсі богослужіння, але й зовнішнього вигляду… Бані на церкві релігійна громада нещодавно дозволила узагалі собі покрити булатом – це матеріал, який на історичних будівлях взагалі не повинен використовуватися. Це блискучий метал, не характерний. Частину даху покривають мідною бляхою», – сказала вона.