Львівська дослідниця уклала абетку фемінітивів воєнного часу

Незалежна інформаційна кампанія з медіаграмотності «По той бік новин» у межах проекту «По той бік гендеру» опублікувала абетку фемінітивів під час війни. Її укладачка – дослідниця гендерної лінгвістики, кандидатка філологічних наук, викладачка Українського католицького університету Олена Синчак.

«Беручи активну участь у бойових діях, долучаючись до волонтерської та гуманітарної активностей, сучасні українки творять власні суб’єктність та агентність (дієвість) в один із найдраматичніших періодів новітньої України. Захищаючи цілісність держави ціною власного життя, жінки стоять на стражі демократичних змін в українському суспільстві. Усі ці процеси набувають словесних означень у медіях. Там куються нові слова на означення української військової та воїнки, розвиваються нові відтінки значень», – ідеться в передмові до абетки.

В абетці наразі є 100 слів, частина з яких раніше описані у вебсловнику жіночих назв української мови, а 27 – опрацьовано спеціально для проекту «По той бік гендеру».

Як пише укладачка Абетки Олена Синчак, за її спостереженнями, після повномасштабного вторгнення сталися такі зміни:

• Частіше використовуємо слова «героїня» та «геройка», якщо говоримо про жінку, яка виявляє відвагу в бою чи самовіддано бореться з ворогом у тилу.
• «Борчиня» і «боркиня» мають загальніше значення, а фемінітив «бійчиня» означує жінку саме як учасницю бою на війні.
• «Біженками» варто називати жінок, що рятуються від війни за кордоном. А тих, хто переїхав у межах країни – «внутрішньо переміщенками».
• Фемінітиви «військова», «військовичка», «військовиця» та «військовослужбовиця» можна вважати рівнозначними.
• Назва «захисниця» розвиває нове значення – та, хто захищає громадян своєї країни, охороняє територіальну цілісність своєї держави.

Щоб долучитися до збору нових фемінітивів у військовій сфері, потрібно заповнити форму за посиланням, вказавши також цитату, де вживається внесене слово.