«Люди в таких боргах, що готові на крайнощі»

Десятки шахтарів державної шахти «Надія» у Соснівці уже чотири доби відмовляються піднятися на поверхню. Таким чином гірники намагаються привернути увагу до боргів по зарплаті, яку вони не отримують уже півроку. До протесту приєдналися і їхні родичі та близькі, які сьогодні заблокували автомобільну трасу під Жовквою. Сьогодні у студії ZAXID.NET LIVE голова профкому шахти «Надія» Руслан Віхоть. Вітаю вас.

Доброго дня всім.

Отже, розкажіть останні новини. Що відбувається зараз, як почуваються гірники?

Насправді що відбувається. Сьогодні – от мені зателефонували тільки що – ще два гірники виїхали з шахти: один по стану здоров’я, а один по сімейних обставинах. Зараз 26 людей залишається на глибині 500 метрів. Сказали: якщо не буде вирішене питання, будуть переходити до голодування.

Будуть голодувати там, під землею?

Так, так. Ми їх підтримуємо – ми харчування, воду їм передавали. Тому що там умови важкі, з кожним днем, з кожною годиною все важче і важче, повітря не таке, тиск. І врешті-решт у людей судини звужуються, тиск піднімається…

Я так розумію, тривале перебування на такій глибині шкідливе для здоров’я?

Надзвичайно шкідливе – тому і шестигодинний робочий день. Людина має працювати в шкідливих умовах менше, ніж на поверхні – ви знаєте, скорочений там час. І має, відповідно, два вихідні, має час, щоби потім відновити свої сили, відпочити – і знову. Тільки так можна працювати. А коли перебуває людина добу, дві, три, а це вже четверта доба – звичайно, що це надзвичайно складне випробування.

І, рахуйте, 14 людей вже не витримали його. Богу дякувати, відновили їх, реабілітація пройшла – вони відновили своє здоров’я. Сьогодні навіть дехто з них приймали вже участь в акції протесту по перекриттю дороги, яка відбувалася в селі Сопошин. Там були, я вже вам сказав, ті працівники, які навіть піднялися деякі з них на поверхню, ті колеги, які разом працювали. Але тому, що там дві зміни – перша і четверта, ще дві зміни просто приєдналися. І вони їх підтримують – так само ходять передають їсти, водичку.

Вони ж так само бачать, яка ситуація – що стан здоров’я все важчий і важчий стає. І вони просто не витримали, дружини їхні не витримали – і зібралися сьогодні, вирішили їхати перекривати дорогу, щоби бути почутими. То це є не просто якась політична гра, що хтось когось використовує – це насправді надзвичайно серйозна проблема.

Тим більше, сьогодні ви бачите, куди ми йдемо – ми йдемо в Європу, збираємося йти. Важко, але щось в нас виходить в тому напрямку. А основна цінність європейська – це є людина, правда? І життя, свободи… А ми, на жаль, сьогодні маємо таке явище ганебне…

Я розумію, але поясніть: оця акція перекриття доріг зумовлена тим, що сама акція протесту немає відгуку, ніхто не реагує? Люди до сьогодні вже три доби провели під землею. Що, ніхто не приїжджав?

Ні, приїжджали до нас. Перший заступник міністра приїжджав до нас, він спускався до хлопців у вибій. Але розумієте, ця акція, що хлопці зараз не виїхали з шахти, – це є продовження. Ще починаючи з червня така була вже напруга.

Так, у червні ви протестували під обласною радою?

Не тільки. Починаючи з обласної ради, потім поїхали під Кабінет Міністрів, потім були біля Офісу президента. Вийшов до нас президент України, Володимир Олександрович, послухав нас, почув. Сказав, що вирішить питання – «їдьте до сімей». Дав доручення.

Не знаю, чому так. Можливо, ми інформацію неправильно подали чи як. Але на сьогоднішній день, як ми поїхали, це не було виконано – тобто не вирішене питання було щодо шахтарів. Повернулися через деякий час – тиждень чи два пройшло, люди повернулись знову. В Києві знову була акція під Кабінетом Міністрів, під Офісом – ніхто вже, правда, не вийшов. Дали пояснення, що не можна нам фінансової державної підтримки, тому що ми в третій групі – шахта, яка йшла на ліквідацію.

Ну, розказують, пояснюють, ніби це в межах законодавства на сьогоднішній день не можна вирішити. Але я вже говорив і повторюсь ще раз: ми повинні зрозуміти, що найбільша цінність, яка в нас є, – це люди. Закони пишуться, постанови для людей, щоб покращити їхнє життя.

Ну так, але у вас це все ж підприємство…

Дозвольте, я спершу закінчу. І це життя. Ви розумієте, це можна доповнення вносити, зміни – а от життя людське не можна пережити назад. А це, рахуйте, долі сотень сімей зараз під загрозою.

Тобто вони пів року взагалі не отримують грошей?

Ні, не можна сказати, що вони взагалі. Навіть вчора поступили частково кошти. Але це вже тягнеться порядку півтора року. а взагалі підприємство мало такі проблеми ще з кінця 2018-го. Коли в 2018 році перший раз за 16 років чи 17 підприємство працювало зі збитком. Тобто сім мільйонів збитку, здається, було. І тоді вже почали ці проблеми наростати.

Але минулого року вже була заборгованість, також порядку двох з половиною місяців, до трьох. Там була передоплата з «Центренерго» – і якось вдалось людям погасити заборгованості якраз в цей період минулого року і зняти соціальну напругу.

Далі знову проблеми були. Це стосувалося, ви знаєте, розбалансування енергетичного ринку, падіння значне ціни на вугілля, імпорт вугілля, електроенергії. Ціна впала на вугілля. А для підприємства державного, яке працює на госпрозрахунку, основне – це що? Це збут вугілля, щоби забезпечений був гарантований державою і своєчасна його оплата, за вугілля.

А от менеджмент шахти, керівництво як пояснює, що було прибуткове підприємство – стало збиткове? Лише тим, що ціна на вугілля впала?

Ну звичайно, що це є прорахунки, напевно, і керівників, як ви кажете. Правильно, значить треба було відреагувати – тим більше, тенденції такі йшли. Але обвал ціни досить суттєво зменшив можливість…

Але в Україні є приватні шахти – і, наскільки я розумію, вони прибуткові.

Звичайно. Ви маєте на увазі шахти ДТЕК? Ну так. Але ви розумієте, що в зв’язку з цим падінням ціни навіть «Добропіллявугілля» не працювало, я навіть не пам’ятаю, скільки місяців – здається, два місяці. От у нас була друга акція протесту в Києві, і працівники «Добропіллявугілля» теж були в простої, це також було. Я не кажу, що це одна причина, але це одна з таких суттєвих причин, які вплинули на збиткову роботу нашого підприємства.

Ви згадали, що ваша шахта є у списку на ліквідацію, на закриття. Самі гірники готові до того, що державні чи збиткові шахти будуть закривати?

Ви розумієте, ще зовсім недавно, до тої напруги, яка існувала в колективі, в нас залишилися працівники, яких ви бачите зараз на фотографіях, які… Та вони і є патріотами того підприємства – тому що при такій заборгованості вони залишилися на цьому підприємстві, вони працювали до останнього, вони все вірили, що врятують підприємство, що зарплату отримають. Але зараз, після тої поїздки в Київ, вони просто зневірилися – не бачать шляхів.

Тим більше, як кажуть? Є єдиний шлях, нам так пояснювали в міністерстві… Ми просили бюджетне фінансування, щоб держава підтримала, – і сказали нам як? «Єдиний шлях отримати бюджетні кошти (ви – в третій групі) – тільки вас включити по 93-й постанові у програму “Підготовка до ліквідації”». Це може зайняти до двох років часу – тобто допрацьовувати запаси і паралельно готувати шахту до ліквідації. Це один шлях. І людям, звичайно, спочатку важко було, але зараз вони вже готові. Тому що коли в тебе кредити…

Тобто вони готові на ліквідацію?

Основна маса готова, тому що в них уже просто нема за що жити. Поступають кошти, я ж кажу, і вчора… Але це незначні кошти. Тому що при тому всьому, коли вже накопичені страшні борги по кредитах, по оплаті за квартиру, комунальних послуг...

Ви розумієте, це вже довший період часу триває, і люди просто в боргах таких, що готові на крайнощі. Ви собі уявіть – зважитися на таке, щоби залишитися в шахті, не виїжджати. Вони налаштовані не виїжджати, поки не буде питання вирішене. Тому ситуація надзвичайна, і напруга ця не зменшується.

Ця програма ліквідації передбачає якесь подальше працевлаштуваня? Людям все одно треба буде далі якось годувати свої сім’ї.

Так. Розумієте, проблема в чому? Люди вже погодилися б на ту ліквідацію, але якби вона була, скажімо, завтра, через тиждень чи через два. Тобто якби вона була б в найближчій перспективі. Але питання в тому, що ця програма можлива (як нам інформація прийшла з профільного міністерства) лише з нового року фінансування. А питання, як дожити до нового року при тих боргах? І це без погашення тих боргів. Тобто там до нового року вже будуть цигани по шахті ходити, метал різати – розумієте?

Людей просто залишили, в такий тупик загнали. Зараз, наскільки мені відомо, в екстреному режимі доручення отримали і міністр, і заступник міністра вирішити це питання. Тому що вкрай критична ситуація, і треба вирішувати її.

Можна причин багато шукати, чому там вугілля… Ну так, трудовий ресурс дуже великий відтік. Коли не платили, дуже багато людей пішло з підприємства, надзвичайно. І на сьогоднішній день, і зараз продовжується – от вчора чотири людини розрахувалося.

Розумієте, важко в такій ситуації, навіть якби дали гроші, гарантувати, що от завтра люди вийдуть на роботу і почнуть давати вугілля й обробляти себе до нового року. Це можливо було би ще в червні.

Тобто підприємство в такій ситуації, як штопор? Навіть якщо ви почнете працювати, це однаково буде збиткове, збиткове і збиткове.

Зараз, на сьогоднішній день – на жаль, вже так. Тому що ви знаєте, морально-психологічний стан людей надзвичайно складний. І ще в червні якби нас якимось чином підтримали – ще було більше людей, ще можна було б беззбитково навіть до нового року допрацювати. Вже на сьогоднішній день після таких потрясінь колективу і людей це важко. Тут треба терміново щось приймати – тому що я бачу, що не зможе шахта вже себе обробляти.

Ви згадали, що ця вся ситуація триває щонайменше півтора року.

Так, десь до двох років.

У цій ситуації – півтора року шахта збиткова – були повідомлення: у березні цього року керівника шахти (вже колишнього) Юрія Благуту затримали на хабарі. Який просто без документів (принаймні так стверджує слідство, сторона звинувачення) собі на кишеню за зниженою ціною продавав це вугілля. І нібито отримував собі на кишеню хабарі. Як це можливо? Шахтарі – це суворі люди. В принципі, за таку поведінку керівника мали би там роздерти. Якщо вони не отримують гроші, а хтось інший…

Розумієте, є факт – і від нього нікуди не дінешся. Але я думаю, що все-таки коментувати на сьогоднішній день… Я думаю, що цим повинні займатися не шахтарі.

Очевидно.

Цим повинні займатися правоохоронні органи. І взагалі, щоби не допускалося різних зловживань – це ж в нас по вугільній галузі дуже багато таких є питань. Тому я думаю, що цим все-таки повинні займатися правоохоронні органи, щоб не допускати.

Ви як голова профспілки – ваша профспілка якось стежить за станом справ на підприємстві?

Щоби не крали – чи що?

Так, щоби банально не крали. Були випадки, що вивозили вантажівками – принаймні так правоохоронці заявляють.

Як ви собі уявляєте? Я маю сидіти в засаді? Дивіться, ми ж платимо податки…

Як правило, люди знають.

Крім заробітної плати, з нас внески беруть, податки. І, напевно, ці бюджетні гроші йдуть для фінансування відповідних органів, які повинні цим займатися. Я повинен займатися своєю роботою – соціальні права і гарантії захищати працівників. Шахтар повинен видобувати вугілля. А є для того відповідні органи. І взагалі такого не повинно допускатись. Це неправильно, це ганебно.

Ви абсолютно праві. Я просто до того, що шахтарі в результаті виходять…

Шахтарі, коли доходить до крайнощів, вони вже починають контролювати. Але це, знаєте, коли вже доходить до якихось крайнощів – коли зарплати нема, люди, звичайно, починають шукати самі.

Я просто ніколи не чув, щоби шахтарі пікетували приватний будинок директора шахти. Я постійно чую, що перекривають дороги або обласну адміністрацію пікетують. Але ця людина, яка отримує гроші за те, щоби шахтарі мали ці гроші, – директор шахти… Я ніколи не чув, щоби шахтарі виступали з такими протестами.

Я теж щось не чув такого.

Але чому? Скинути, переобрати… Це ж державна шахта – ви ж можете.

Є такий момент. До речі, у нас вже, здається, п’ять директорів за п’ять років помінялося. Що вам сказати? Різні є призначення. Знаєте, і в міністерстві не так багато залишилося фахівців дійсно вугільників. Є кадровий голод, це однозначно. Призначають...

Якщо ви хочете, щоби я вирішив проблему в масштабах країни у вугільній галузі і в усіх галузях… Ви самі знаєте, і провокативних питань, будь ласка, не задавайте. Тому що ви самі знаєте, наскільки в нас в державі закони діють. Це ж очевидно, що нам дуже далеко ще до європейських стандартів. Тому є багато над чим працювати.

І я думаю, що люди, які отримують заробітну плату, – вони саме повинні наводити цей порядок, а не шахтарі, не металурги, не медики ходити під хату до когось там, до керівника. Є для того відповідні структури, які повинні забезпечити для людей права їхні, гарантії, спокій і наше законодавство.

Яка зараз є заборгованість для шахтарів? І скількох людей це стосується на вашій шахті?

Це – всіх. Значить, заборгованість у нас є порядку 51 мільйон. Не виплачено повністю заробітну плату за квітень, за травень, за червень. Порядку 30% виплачено за березень і липень – оце вчора прийшли кошти: липень закритий, здається, 85%.

Тобто так і сказали, що це за липень, а не за попередні місяці?

Ні, ну так платили. Тому що там прийшов новий керівник, він каже: «То – борги колишні, а я буду ті платити».

Ага, колишнього директора.

Звичайно, з тим люди не погоджуємося – але, на жаль, сьогодні така ситуація, що взагалі тих коштів не вистачає. Там і аванси давали за серпень, але це таке…

Тобто новий директор каже, що він по боргах старого платити не буде?

Так, що то – старі борги. Але, слухайте, це державне підприємство.

І скільком людям заборгували, скільки вас на шахті?

Зараз 570 людей працює.

570. А протестують так жорстко зараз?

26 людей – ті, що в шахті. А сьогодні 70 людей приїжджали на дорогу – і в підтримку, ну і, ясне діло, вимагати заробітну плату.

А решта?

А решта забезпечують життєдіяльність підприємства.

Тобто мусять?

Розумієте, це ж не магазин і не кіоск, що закрив – і пішов. Там є служби, які постійно ведуться – вентиляція, техніки безпеки, провітрюються виробки. Там ж люди в шахті є. Обстеження, водовідлив. На поверхні так само відкачується вода, спускають кліті. Є люди, які просто не можуть покинути, вони далі працюють.

Але підтримують протестантів, так?

Звичайно, що всі підтримують. Тому що їм так само винні гроші, і вони в тій самій ситуації.

Зрозуміло, дякую. Наш час вичерпався. Нагадаю, що сьогодні в студії ZAXID.NET LIVE був голова профкому шахти «Надія» Руслан Віхоть. Мене звати Олег Онисько. Дякую, що читаєте і дивитеся ZAXID.NET.