Маршрутки як проблема

Скільки ще триватиме це приниження? – у мене завше виникає це питання, коли їду у переповненій маршрутці. В цей момент я духовно єднаюся з неграми, яких колись у трюмах транспортували з Африки до Америки.

З бангладешцями, які їздять на гуманітарних «бусиках»; та зі своїми дідами, яких стоячи везли у «товарняках» до Сибіру чи німецьких концтаборів.

Я не можу погодитися з людьми, які вважають проблему пасажирських перевезень маршрутками у Львові виключно львівською. «Львівськість» львівських маршруток (даруйте за тавтологію) - це особливості діалекту водіїв та наліпки «Говорімо правильно!» Все. Не більше.

Маршрутки - це проблема пострадянської країни з перехідною економікою. Така ж, як у, нас проблема в Миколаєві, Луцьку, Вінниці, Донецьку, Чернігові, в Росії, Казахстані... Щоб переконатися в цьому, варто лише задати ключове слово «маршрутка» до пошуку в Google. Тисячі повідомлень з одними й тими ж наріканнями, сотні повідомлень про ДТП з вини квапливих водіїв маршруток, саркастичні жарти на цю тему. Є й стаття у Вікіпедії, де констатується, що маршрутки на пострадянському просторі виникли через занепад у кризові роки комунального транспорту, й сприймалися пасажирами на той час як реальна альтернатива. Вибір робився між їхати у «бомбовозику» або не їхати взагалі. Та їхати треба. Це реалії десятирічної давнини, з якими ми не можемо розпрощатися й досі.

Наприкінці минулого року на сесії Львівської міської ради прийняли прогресивну ухвалу «Про впорядкування перевезень пасажирів автомобільним транспортом загального користування у м. Львові». Тоді видавалося, що ситуація з міськими перевезеннями вже не влаштовує не лише городян, а й владу, і у 2008 році ми побачимо реальні зміни на краще. Пунктом 1.1 цієї ухвали департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради було доручено розробити та подати на затвердження міською радою до 1 квітня 2008 року «Програму розвитку та вдосконалення автомобільного транспорту у м. Львові до 2017 року».

Та в серпні виявилося, що керівництво департаменту житлового господарства має своє бачення щодо розробки концепції розвитку міського господарства. Директор департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради Сергій Бабак заявив ZAXID.NET: «Львів - все-таки місто велике. Ніде в європейських містах чиновники не пишуть концепцій розвитку. Якщо є така потреба, то їх замовляють у професійних організацій, на це виділяються кошти, і розробляється капітальний документ».

Начальник управління транспорту та зв'язку ЛМР Микола Шкурган поінформував ZAXID.NET з цього приводу, «Ми ведемо переговори із науковими інститутами Лейпцигу, Дрездена, ЄБРР, який має своїх спеціалістів, про те, хто може розробити таку концепцію. Звичайно, для цього оголошуватиметься конкурс. Паралельно ми шукаємо й тих, хто профінансує розробку концепції, вона коштує не малі гроші - 400-800 тис. євро».

М.Шкурган підкреслив, що чиновники мають виконувати поточну роботу і завдання, а не створювати програмні документи. То що вдалося виконати до цього часу?

Попередні зусилля чиновників покращити якість пасажирських перевезень, як на мене, допомогли вивести цю послугу майже на «нульовий рівень». Ми бачимо, що більшість маршруток у Львові тепер - таки спеціалізовані мікроавтобуси. Однак не всі. Роздовбані мерседеси, як і три роки тому, курсують маршрутами №61, 97. Дивлячись на ці «чуда», я просто не розумію, як таке корито може успішно проходити техогляд.

Культура поведінки водіїв, якій приділялося багато уваги з боку міських урядників, кардинально за цей період не змінилася. За перше півріччя цього року в управління транспорту і зв'язку Львівської міської ради надійшло 53 скарги від пасажирів про неналежну поведінку водіїв маршрутних автобусів. Найбільша кількість скарг - 30 - стосувалася грубої поведінки водіїв маршруток, 18 - відмови від пільгового проїзду та 5 - паління водіїв у салоні маршрутки. За результатами розгляду скарг 7 водіїв було звільнено з роботи, 5 - винесено догану, 41 - попереджено про недопустимість такої поведінки. Як на мене, картина дуже репрезентативна, враховуючи, що не кожен ображений водієм пасажир звернувся в управління зі скаргою.

І не аргумент, що, з огляду на низьку зарплату та складні умови роботи, водій може собі дозволяти будь-що. Учителі в школах та бабусі в газетних кіосках собі такого не дозволяють.

Знову ж таки, посилаючись на низьку зарплату, що залежить від кількості зібраної готівки, багато обивателів пробачають водіям довільне виконання їх маршрутів. Потенційні пасажири можуть зупиняти маршрутку через кожних п'ять-десять метрів, а водій покірливо зупиняється й бере 1,5 грн, копієчка до копієчки. Проте багато хто з водіїв ігнорує встановлені зупинки.

- Водій, зупинка. Та зупиніть врешті-решт!

- А чого Ви наперед не сказали?..

А чого вартує невиконання до кінця останніх рейсів у спальні райони. Останнім часом дуже часто собі це дозволяли водії маршруток №№60, 70.

Ще краще: 30 липня о пів на дванадцяту вечора, у зв'язку з ремонтом пл. Торгової, маршрутки №№73, 6, 62 вереницею перетнули пр. Свободи між фонтаном і Оперним театром. Мої протести - сюди не можна - їх не зупинили.

Та й за нашу безпеку водії не відповідають. Єдиним доказом того, що пасажир маршрутки потерпів у ДТП, може бути квиток за проїзд. У маршрутці №78 наклеєне величезне оголошення «За відсутність квитка відповідальний пасажир». Йду і прошу у водія квиток, а у відповідь: «Я не маю». Не виявилося їх і в багатьох інших.

Цікаво, що в управлінні транспорту і зв'язку ЛМР про реалії транспортного обслуговування львів'ян добре знають. «Вести машину, зупинятися всюди, встигати за графіком, брати гроші, видавати квитки, розмовляти по мобільному телефону, пити каву, курити і слухати музику просто не реально для однієї людини, а наші водії примудряються робити все це разом», - констатує М.Шкурган. За його словами, ці проблеми будуть постійно, поки водії матимуть справу з готівкою. «Ми повинні зробити, щоб водій був водієм. Щоб він сидів за кермом у пристойній білій сорочці, з краваткою, і безпечно перевозив пасажирів, треба вилучити живі гроші з цієї системи. Якщо говорити про перспективу, ми будемо іти до такої зміни, - прокоментував він. - Існуюча система не правильна, але відмінити її ще не можемо, бо на всі зміни потрібні гроші. В майбутньому ми дійдемо до безготівкової форми розрахунку за проїзд, можливо, це буде єдиний талон. Зараз про це зарано говорити».

Що ж, шкода. А в Луцьку вважають по-іншому. Там зараз вивчають можливість переведення розрахунку за проїзд у громадському транспорті на безготівковий - за допомогою електронних карток. Вже ведуться переговори з банками для створення системи електронних карток. За словами заступника міського голови Луцька Петра Гоцалюка, автотранспортному підприємству апарат для обліку обійдеться приблизно у 12 тисяч гривень. Для порівняння: заробітна плата кондуктору в рік становить 18 тисяч гривень. Тож це не такі вже й страшні гроші, й апарати швидко окупляться.

Львівське управління транспорту наразі ставить собі більш близьке завдання - домогтися, щоб водії маршрутів дотримувалися режиму роботи, вчасно виконували початок і кінець рейсів, їздили за схемою. «З вересня ми запровадимо в маршрутках систему контролю GPS. Це вигідно і для нас, бо ми бачитимемо як їздять водії, зможемо контролювати об'єми і якість цих послуг, і для власників автотранспортних підприємств, бо вони зможуть вести чіткий облік витрат, навіть палива, мати більш точну інформацію про обсяги готівки тощо», - повідомив ZAXID.NET М.Шкурган. Власне під цим «економічним» соусом ідею подано перевізникам - вони самі мають придбати все необхідне устаткування.

На моє запитання, чи сприятиме такий контроль більш обґрунтованому формуванню тарифів на перевезення у маршрутках, Микола Шкурган розсміявся. Дивна реакція, як для чиновника. Особливо зважаючи на те, що перевізники, коли їм треба піднімати тариф, доволі безапеляційно диктують свої умови. Пригадайте, підняття тарифів на проїзд до 1.25 грн, а потім і до 1.5 грн. Щоб пришвидшити введення цих тарифів, перевізники погрожували масовими страйками. Не хотілося б, щоб такі рішення і надалі приймалися в такий спосіб. Відчувається потреба посилення, а не послаблення ролі влади в цьому питанні.

Заява голови правління Організації роботодавців транспорту Львівщини Ігоря Думи про те, що перевізники завдяки «здоровій конкуренції» здатні самостійно, без регулювання з боку влади, встановлювати адекватні тарифи і піднімати рівень якості перевезень, не витримує жодної критики. Насправді, здорової конкуренції між перевізниками у Львові ще немає. Нам же з вами годі очікувати покращення якості перевезення найближчим часом.

Фото зі сайту www.gazeta.lviv.ua