Ми зайшли в зону світової турбулентності

Ми зайшли в зону світової турбулентності. На безпекових форумах це називають новою архітектурою світу.

Ця нова архітектура нагадує гру в шахи з непередбачуваним суперником. Посеред партії він може взяти шахову дошку, вдарити вас по голові й запитати: «Чого чекаєш – ходи!».

Усі довкола бачать, що сталося, дехто навіть допомагає складати шахи по місцях. Але свідки вдають, ніби все це відбувається в рамках правил. Кожен переживає, що попереду його партія. Ось така нова архітектура світу – без правил і будь-яких безпекових гарантій.

Наше завдання – не здатися й дограти цю гру. Не скурвитися і не загризти одне одного.

Ворог робить усе, щоб дестабілізувати нас, знищити малими й великими неправдами. Він розпалює злість не до агресора, а до президента, військовослужбовців чи загалом до того, що називаємо державою.

Кінцева мета – знищити нас як країну всіма можливими гібридними способами. Посіяти паніку, зневіру, ненависть. Так це працює.

Після двох Майданів і 11 років війни ми дійшли занадто далеко, щоб зараз зупинитися й почати виконувати чиїсь бажання.

Український народ, армія, громадянське суспільство і діти, які відмовляються від іграшок на користь донатів, точно переможуть! Тільки разом!