Мокре добирання

Уже кілька днів я запізнюсь на роботу та на різні зустрічі, якщо вони не розташовані близько одна до одної. (Говорити про те, що я запізнююсь додому, якось не пасує… Але це також факт.)

Запізнююсь не тому, що пізно виходжу, чи не продумала саме добирання... Запізнююсь, бо за вікном мокро, дороги розриті, машин багато.

Як сказав мій хороший товариш, у тому, що у Львові сьогодні дорожні корки й люди добираються на роботу по 1-2 години, замість 20-40 хвилин, я так розумію, треба винити: москалів, українську владу, американську контррозвідку, але тільки не себе - тих, хто влаштовує концерти на головних магістралях міста в кінці робочого тижня в годину пік; тих, хто преться поперед усіх до перехрестя; тих, хто «підпирає» сусіда на дорозі, намагаючись проїхати швидше; тих, хто виїжджає на зустрічну смугу для обгону колони машин, що стоять перед світлофором; тих, хто їде на червоне-жовте-зелене світло та грізно махає кулаком на тих, хто йде «зеброю», «розпихуючи» машиною пішоходів; врешті-решт тих, хто не може підняти свій зад і пройтися 20-30 хв від квартири на роботу в центр, а їде туди на авто...

На роботі я не одна така, що запізнюється... І не лише на моїй роботі люди запізнюються. Впевнена, якщо хтось раніше добирається на своє місце праці, то помічає, що на певну годину немає інших працівників. Пізніше народ помалу починає сходитися на роботу. Хтось у корку і «тягучці» (так називають дуууже сповільнений рух у Києві) простояв-просидів-позвисав 1,5 години, а потім все одно пішки почалапав на роботу. Хтось і половини свого шляху до місця призначення не доїхав. Чалапав, мокнув... і це лише щоб дійти на роботу... А потім із мокрим взуттям і одягом пробути 8-годинний робочий день, спробувати не змерзнути, «заглушити» нежить, не почати кашляти, і загалом - спробувати не захворіти. А ввечері, повертаючись в маршрутці, так-сяк потрапивши у першу-другу-третю переповнену, намагаєшся ухилитися від дощу, який крапає... в самій машині. Здавалося б, сховався від дощу, але маршрутки (нові!) протікають... Учора спостерігала, як на тітоньку в світлому плащі з вікна вихлюпнуло з дві кварти дощу, а позавчора дивувалася смішній майстерності водія маршрутки, який «запечатав» клейонкою люк зсередини авто, аби звідти не крапало на пасажирів... Який же він був здивований, коли там, немов в непромокаючому рядні, набралося води, яка потім виливалася на пасажирів...

Мені якось не хотілося би піднімати цієї теми, але... За що тоді ми платимо в транспорті? За комфорт? Ні! Скоріше - за доставку з пункту А в пункт Б. Цікаво, якщо дізнатися, скільки витрачається бензину від кінцевої до кінцевої певного маршруту, поділити на кількість тих людей, які скористалися на цьому шляху її послугами, то чи мав би проїзд коштувати 1.50 грн? Розумію, що не вписала ще податку, розміру зарплати водія, обслуговування самого транспортного засобу.... Однак я також не вказала кількість «ходок» маршрутки, невидачу квитків пасажирам та інше... Справа ж не в цьому. Просто складається враження, що «маршрутчики» постійно захищаються (страйки), наводять різні економічні аргументи (підвищення ціни на бензин), а пасажири, апелюючи до того, що немає зараз альтернативи приватним маршруткам, - лише вголос скаржаться...

Хоча, можливо, громада Львова дуже чуйна, вона розуміє, що водіям теж нелегко, зважаючи на розритість Львова. Як-то кажуть, перекопали півміста - не можуть закопати назад. Це ніби правильно - зробити побільше добрих доріг у Львові, але якось млосно стає, коли пригадуєш, що на вул. Мечнікова досі не закінчений ремонт, і невідомо коли цю вулицю «здадуть», бо причина смішна майже до сліз (якби не було так сумно) - «закінчилися гроші». Лише я не починаю робити ремонт в іншій кімнаті, не закінчивши його в попередній?

Ситуація з вул. Торговою взагалі цілком абсурдна: тендер виграла компанія, яка обіцяла за найменші кошти зремонтувати дорогу. В результаті - коштів треба більше, дорога розрита, а чиновники з міської ради беруться за голови, бо дорогу все одно треба зробити. Вихід: або проводити ще один тендер, або дати цій фірмі більше грошей. Халепа, одним словом.

Важкий в'їзд до центру міста ускладнився ще більше, оскільки багато бічних вуличок ремонтується, а ще більше потребують ремонту (тільки не ремонтуйте їх зараз!!!!!), змінено й рух трамваїв, що додає навантаження на вул. Підвальну, пл. Митну та І.Франка. Тому «тягучка» (для тих, хто користується вул. Личаківською) починається від «Лайфу» (в гіршому випадку, ще з одного місця заторів Личаківська - Тракт Глинянський - Пасічна) і до центру.

Може комусь спадають на думку способи вирішення цієї проблеми? Бо і люди, і водії маршруток, приватного автотранспорту скоро ходитимуть (їздитимуть) геть з оголеними нервами. Сама маю лише два варіанти. Перший, банальний, - водіям і пішоходам таки слід навчитися дотримуватись правил дорожнього руху, бо намагаючись проїхати швидше - створюємо проблему для інших. Другий - вирішити питання з електротранспортом: чомусь він «глохне» на найважчих «точках» львівських доріг (наприклад, пл. Митна, І.Франка - поблизу Зеленої).

Порадьте ще щось...

Фото зі сайту www.gazeta.lviv.ua