«На Донбасі хтось поклоняється Путіну, а комусь байдуже, який висітиме прапор»

Звільнений з полону вояк АТО Василь Гулька розповів про два роки полону

Тернополянина Василя Гульку мобілізували у 2015 році у 56-ту бригаду. Воював на Маріпольському напрямку у розвідроті. Та у листопаді потрапив у засідку і в полон. Спочатку тримали у донецькому СБУ, а потім у макіївській колонії. На допити водили тільки перші два тижні, далі щодня вивозили на примусові роботи.

«Психологічно давили постійно, казали: Україна погана, вона вас кинула, вона вас ніколи не буде забирати, ви нікому не потрібні. Мене навіть вивозили раз на обмін, було навіть таке, вивезли і через годину привезли назад», ‒ розповідає Василь Гулька.

З Василем зустрівся у Львові його бойовий побратим Артур Спірін. Востаннє вони бачилися перед самим полоном Василя. У той момент, коли його взяли, були на спільному завданні.

«Вони якраз нас прикривали, а ми мінували. Коли вже пішла перестрілка, то нас звідти позабирали. А потім, коли ми вже приїхали звідти, аж тоді дізналися, що наших трьох вже взяли в полон, а кого ‒ ми навіть не знали», ‒ згадує Артур Спірін.

У полоні Василь Гулька залишався 2 роки і три місяці.

«Тримався там завдяки тому, що я знав: мене чекають вдома рідні. По-друге, ми один одному помагали. Нас там було 23 людини спочатку, один одного підтримували морально», ‒ каже Василь Гулька.

«А з тих людей, яких зустрічав на непідконтрольній нам території, то різні є. Хтось Путіну поклоняється, хтось каже: мені все одно який прапор буде висіти, головне, щоб нормально жити було», ‒ додає атовець.

«Головне нині наше завдання ‒ це витягнути тих пацанів, які там зараз залишилися. Вони самі знають, що їм треба триматися, їх чекають дружини, діти. Я з ними зустрічався вже. Чекають і вони цього доб'ються», ‒ переконує Василь Гулька.

Тепер, коли усе позаду, на чоловіка чекає ще реабілітація, а влітку ‒ весілля.

Тим часом для вояків львівські волонтери Марія Петришин і художник Лев Скоп започатковують арт-терапію. Заняття відбуватимуться у психіатричній лікарні та можливо у шпиталі.

«Арт-терапія ‒ дуже продуктивна і такі речі потрібні. Ми запрошуємо всіх до співпраці, це можуть бути і митці, і музиканти», ‒ розповідає волонтерка, кураторка проекту арт-терапії Марія Петришин.

Окрім того, більше десяти звільнених вояків українці з іспанського міста Малага запросила до себе на відпочинок. Волонтери лише просять зголоситися меценатів, які помогли б купити хлопцям квитки на літак.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук