Наступного року Львів може втратити 20% свого бюджету: що відбувається?

Це може стати найбільшим скороченням бюджету міста з початку 2000-х років. З міського бюджету Львова планують вилучити близько 20% коштів, або близько 2,5 млрд грн. Такі зміни передбачено у проєкті Державного бюджету на 2025 рік.

Замість того, аби надалі підтримувати ЗСУ, шляхом закупівлі необхідного обладнання для військових, та критично важливу інфраструктуру, Львів буде змушений скорочувати фінансування цих ключових напрямів. А куди ж підуть кошти львів’ян, які вилучать до Державного бюджету? Чи пріоритетом стане зростання витрат на правоохоронну систему замість підтримки ЗСУ та критичної інфраструктури? Чи це справді найкраще використання ресурсів у цей складний час?

Казати, що це серйозний удар для міста – зайве, адже всі й так це розуміють.

Раніше я вже писав про потенційну втрату Львовом 2,5 млрд грн. З того часу проєкт Державного бюджету на 2024 рік уже передали до Верховної Ради для розгляду в другому читанні. І, на жаль, без змін.

Що означає втрата 20% бюджету?

Уявіть, що ви плануєте свій річний бюджет, розподіляючи кошти на найважливіші витрати, і раптом дізнаєтеся, що 20% вашого доходу заберуть. Без пояснень і попереджень. Для Львова ситуація схожа: кошти не просто “не прийдуть” – вони підуть на незрозумілі та ніким не озвучені державні видатки.

Ще раз: місто змушене буде зменшити підтримку ЗСУ та критичної інфраструктури. А що натомість? Дискусії про збільшення витрат на правоохоронну систему з Державного бюджету.

Які кошти вилучають зі Львова?

1. 550 млн грн (4% ПДФО) – частина податку на доходи фізичних осіб, закріплена у 2022 році меморандумом за участі Президента. Це було умовою, щоб не підвищувати тарифи на тепло для мешканців. Ці кошти лише на третину покривали витрати на тепло, тож якщо їх заберуть – чи не доведеться підвищувати тарифи?
2. 1,8 млрд грн – реверсна дотація. Ці кошти зазвичай спрямовуються на виконання завдань, які держава делегує містам, зокрема фінансування профтехосвіти, компенсацію тарифів на тепло і воду, пільгові перевезення. Без цих коштів місто залишиться з делегованими повноваженнями, але без фінансування для їх виконання.
3. 200 млн грн – вилучення єдиного податку з юридичних осіб. На щастя, цю правку залишили без змін. Проте факт її внесення у проєкт бюджету від початку викликав здивування у багатьох.

На що підуть ці кошти, які хочуть вилучити?

Перше, що може спасти на думку, – вилучені кошти підуть на потреби Збройних Сил України. Це не так, адже частина податку на доходи фізичних осіб уже спрямовується на потреби ЗСУ. Наприклад, щорічно з бюджету Львова надходить близько 1,8 млрд грн для Міноборони та Держспецзв’язку – це так зване «військове» ПДФО.

Крім того, Львів самостійно виділяє з бюджету 1,1 млрд грн на прямі закупівлі для ЗСУ та ще близько 1 млрд грн на соціальні та мілітарні програми: підтримку ветеранів і їхніх сімей, реабілітацію поранених, розвиток військових технологій тощо.

Які статті видатків доведеться скорочувати?

Якщо це рішення ухвалять у Верховній Раді, Львову доведеться скоротити або закрити такі видатки:

1. Скорочення видатків на ЗСУ та супутні програми з міського бюджету. Цьогоріч місто виділило 1,1 млрд грн на підтримку ЗСУ, і тепер ці кошти доведеться шукати десь іще.

2. Скорочення базових програм підтримки освіти, культури, соціального захисту та медицини. Цьогоріч на ці галузі виділили понад 7 млрд грн, зокрема на підтримку поранених Героїв та їхніх сімей, реабілітацію.

3. Підвищення тарифів та загроза колапсу критичної інфраструктури. На цю сферу цьогоріч було спрямовано 2 млрд грн.

4. Ризик втрати міжнародних проєктів, погоджених державою – цього року їхня вартість становить 1,2 млрд грн. Якщо Львів не зможе виконувати свої зобов’язання, місто може опинитися на межі дефолту.

5. Скорочення фінансування делегованих державою повноважень (профтехосвіта, компенсація тарифів, пільгові перевезення, освітня субвенція) – 3 млрд грн.

І, звичайно, це означатиме нівелювання децентралізації на шляху вступу до ЄС та повну залежність громад від уряду. Це виглядає як свідоме рішення.

Не знаю, що може виправдати такі скорочення, але це того точно не вартує.

Наразі це питання вже на розгляді у Верховній Раді. Поширте цей текст – про це мовчати не можна.

Сподіваємось, що це непорозуміння, і під час розгляду у Верховній Раді це усвідомлять.