Навіщо міліція народу?

Самі мерзнемо, самі гріємось, самі ходимо, самі і обороняємось.

ВВшники на Стрийській вже звикли до людей, що їх оточили. Вони вже не бояться підходити до огорожі та перекинутись кількома словами з блокувальниками. «Ми з ними вже четверту добу розмовляємо, на довший контакт виходять переважно вночі, – каже мітингувальник Олег. Ми їх переконуємо, постійно приходять люди, в яких служать тут родичі, друзі чи знайомі».

«Ми не хочемо їхати в Київ», – каже вояка з вул. Стрийської. «А ми і не зможемо»,- жартує інший. «БТР зламається через кілька метрів їзди, а ЗІЛи максимум до кільцевої дороги дотягнуть. Техніка стародавня. Хоча є ще автобуси..», – констатує він.

Пузатий старший прапорщик, що підійшов послухати про що ж говорять його підопічні, теж долучився до розмови – «Офіцери не хотіли виїжджати з частини коли, в неділю 19 січня, отримали відповідний наказ. У нас одразу тосол пропав, техніка не заводилась, акумулятори розрядились»,- сказав він. І знаєте, що – так хочеться їм вірити!

Тим часом, люди на барикадах дивують. Старенький дідусь, приніс кілька зварених докупи цвяхів, так званих, «їжачків» і пошепки сказав - «Як будуть виїжджати – кинете під колеса! Ввечері принесу ще!». Про навалу продуктів, цистерни з кавою і чаєм, і годі говорити.

На іншій барикаді люди вирішили повчити гарних манер оператора Львівського державного ТБ, бо той грубо відказав мітингувальникам, коли ті питали хто він і звідки, і чому фільмує їхні обличчя. Одразу оточили, почалась словесна перепалка. Люди бояться камер і дозволяють знімати себе тільки з дозволу. Також кажуть, що тут вже є російські журналісти, що хочуть показати «п’яних львівських вуйків на барикадах».

З почутих розмов, тільки схвальні відгуки про захоплені держадміністрації і настрої на радикальні дії. На мій докір, про те, що цього ніколи не станеться в Донецьку, Одесі чи Луганську відказують, що вже давно потрібно було проголошувати ЗУНР.

На четверту добу блокування, помітно збільшується кількість школярів, та людей літнього віку. Координатори львівського Євромайдану кажуть, що багато студентів вже поїхало в Київ.

Вже ввечері, їдучи додому в маршрутці, одна пасажирка закликала приходити на барикади та продовжувати економічний бойкот бізнесу провладної партії. На одній з зупинок зайшов міліціонер – старший прапорщик, а за ним – чоловік напідпитку. Почувши агітацію, останній  почав монолог про те, що дбає тільки за себе і мав далеко революційні справи.  Пасажири підключились до розмови, слово за слово, ледь не дійшло до бійки, але якось все «розрулили» самі. Міліціонер стояв збоку втупившись в вікно. Не обертався, в конфлікт не втручався.