Най буде так

Новий рік – це ще один раз прожити зміну календаря. Зайвий раз пригадати, що міняються не тільки дні, відходить час. Назавжди, як відривні листки календаря. Вони з тамтого часу, ці маленькі календарі. З кожним відірваним днем вони ставали тоншими, ви буквально бачили, як спливає час.

Най буде так, і все зло ми залишимо там, у 2008-му. Вагони розчарування, несправедливої критики, несправедливих образ, невмотивованих розривів між людьми, особливо найближчими, най залишаться на станції-2008. Наші непрочитані книжки і не переглянуті фільми, країни, які ми ніколи не бачили, діти, які могли бути, ідеї, які могли виникнути, нереалізовані задуми і незбуті мрії, ми візьмемо з собою у 2009-й.

У нас ще є шанс, 2009-й - не кінцева станція. Просто повірити, що Новий рік - не просто свято, не просто сторінка в книзі пам'яті. Ще один шанс почати все спочатку. Повірити, що попереду тільки кращі з часів. Що ми, можливо, не станемо аж такими юними, сильними і розумними, та все ж ми в змозі щось змінити в собі, навколо себе, в колі наших близьких, в цьому світі.

Хтось мріє стати багатим. Хтось мріє стати головним. Хтось хоче схуднути, вирости, кинути курити, вивчити табличку множення, перестати боятися висоти, забути про целюліт, побачити піраміди, сподобатись їй. Нехай. Можна і потрібно мріяти, що до нас повернеться удача, нам повернуть борги, нас покинуть гризоти і хвороби тіла й душі, і щастя знову замаячить попереду. Зовсім близько. Деколи достатньо сильно захотіти, і не забути про це в парах алкоголю і карнавалу наїдків.

Не відразу, потім, ми зрозуміємо, дехто ніколи, що бездарно розтратили даний нам, як дар, час. Можливо тому в останній день року ми дуже часто пробуємо не думати про це, переймаючись слабо вмотивованими веселощами. Так, ми робимо те, що робить статистична більшість: відкриваємо шампанське, підриваємо петарди, палимо ароматичні палички і газети, вмикаємо гучну музику, дивимось в екран телевізора, кричимо від радості-щастя, танцюємо, їмо...

Так, комусь достатньо тільки випити і ще раз подивитись «Іронію долі..», знову випити, прибрати ялинку й увімкнути телевізор, щоб не пропустити момент, коли з якихось дверей, по якомусь килимку вийде президент і вкотре щось там скаже добре і вічне про народ України. Можна спробувати не заснути перед телевізором і вийти на люди, на площу перед Оперним, під ялинку. І повірити в цю казку, що всі, всі, хто так кричить, співає і стріляє з петард, що всі, всі, хто тут так веселиться, живі і психічно здорові люди, переповнені оптимізмом, почуттям перемін і щастя, але краще для того щось зробити. Заповнити цю порожнечу там, зліва, де серце, і тоді, вдихаючи холодне зимове повітря, наприклад Карпат, плавно перейти через перевал часу, в Новий 2009-й. Можна радикально, як на Заході, де на Новий рік популярні марафони, вбігти в Новий рік, тримаючи в руках шампанське. Можна по-різному, але що це змінить?

Ми всі живемо у просторі і часі. Новий рік - це ще один раз прожити зміну календаря. Зайвий раз пригадати, що міняються не тільки дні, відходить час. Назавжди, як відривні листки календаря. Вони з тамтого часу, ці маленькі календарі. З кожним відірваним днем вони ставали тоншими, ви буквально бачили, як спливає час. Кожен листок календаря, кожен день мав на звороті якусь історію, і кожен день відірваний листок-день неможливо повернути.. Можливо, тому ми хочемо забутись. Особливо 31 числа, в останній день грудня і року, коли стрілка на Ратуші минає позначку дванадцять, падає стіна часу, ми придумуємо собі казки. У цей рік нам обов'язково поталанить. Якщо в цей рік на нашій вулиці не буде свята, то тоді коли? Питання, а що ми, власне, зробили для цього, якось не постає.

А взагалі немає ніякого Нового року, все це піар від Діда Мороза, а випите шампанське, сказане «З новим щастям!» і зниклі наїдки для того, щоб забути про турботи. Коли кількість порожніх пляшок починає наближатися до кількості іграшок на ялинці, українці починають розуміти, що потрібно щось зробити, зняти, збити стрес, тому... всі говорять про все й одразу і бажають один одному щастя «З Новим роком!»

Фото зі сайту www.sumdu.edu.ua