«Незламний український бізнес»
У Львові відбувся традиційний Весняний діловий форум
Економіка України вже більше року потерпає від повномасштабного вторгнення Росії. І весь цей час бізнес намагається триматися на плаву, справлятися із викликами часу, підлаштовуватися до нових умов і при цьому розвиватися, забезпечувати українців робочими місцями і допомагати ЗСУ.
В такий час особливо важливо ділитися своїм досвідом і переймати знання інших. З такою метою у Львові відбувся традиційний Весняний діловий форум. Цьогоріч експерти у сфері бізнесу зібралися вже вчотирнадцяте, щоб обговорити важливу для сьогодення тему – «Незламний український бізнес – експертний погляд на 2023 рік».
«Насправді і людям, і бізнесу, і компаніям, дуже важко, треба зберігати робочі місця і допомагати Збройним силам. І тим не менше нам треба вистояти, нам треба пройти ті всі випробування. Наша ціль – дати потрібну кількість інформації для того, щоб було зрозуміліше в цій непростій ситуації, куди рухатися», – розповів організатор Весняного ділового форуму Володимир Глащенков.
Важливо, що кейси для ведення бізнесу по всій Україні напрацьовували саме у Львові. У місті, яке стало надійним тилом для українців, які покинули домівки через війну, для релокованих підприємств, у місті волонтерів. Зараз особливо важлива співпраця бізнесу та місцевої влади задля спільної мети – перемоги України.
«Я б називав це зустріччю людей – відповідальних, які зібралися, щоб зрозуміти, де ми є і обмінятися думками. Важливо бути разом в складний час, тому що в єдності наша сила», – зазначив міський голова Львова Андрій Садовий.
«Величезне дякую українському бізнесу, що інвестує і не зупиняється. Завдяки таким людям, які залишилися тут: платять податки, створюють робочі місця, ми маємо чим забезпечувати нашу армію. Я сподіваюся, що в нас буде плідний діалог між бізнесом і владою», – наголосив начальник Львівської ОВА Максим Козицький.
Під час Весняного ділового форму говорили про економіку і випробування сьогодення. Учасники ділилися досвідом та обговорювали особливості ведення бізнесу в час війни, також розповідали про співпрацю із міжнародними партнерами, напрацьовували рішення, що ж варто змінити в Україні після війни. Також окреслили питання, які стоять перед бізнесом на 2023 рік.
«Підтримка міжнародних партнерів під час війни»
У першій панелі учасники обговорювали тему підтримки українського бізнесу міжнародними партнерами під час війни. Зокрема, співпрацю із іноземними банками. Серед спікерів – заступник голови правління Кредобанку Олег Нога. Він наголосив, що в теперішній час найголовніше завдання – безперебійна робота та обслуговування клієнтів. І неабияк допомагають такій роботі міжнародні партнери. Зокрема, Кредобанк бере активну участь у розвитку програм українсько-польського бізнесу.
«Від початку війни головним завданням було стабілізувати ситуацію, зокрема, в банківській сфері. Це нам вдалося, але вже тоді ми почали думати, що ж буде далі: як будувати плани, як відбудовувати бізнес і підтримувати нашу країну. Після перших місяців ми проводили розмови з нашими європейськими партнерами. В результаті ми мали програми з європейським банком, з європейською комісією, щоб кредитувати наших українських партнерів та клієнтів. Головний виклик звичайно – це безперебійна робота та обслуговування клієнтів в цих умовах військових», – розповів заступник голови правління Кредобанку Олег Нога.
До Весняного ділового форуму у форматі онлайн долучилася заступниця голови Європейського банку реконструкції та розвитку Леся Кузьменко. Варто зазначити, що ЄБРР є найбільшим інституційним інвестором в Україні. Не припиняє підтримувати Україну міжнародний фінансово-кредитний інститут і в час повномасштабної війни. Зокрема, ЄБРР зобов’язався інвестувати 3 млрд євро у 2022-2023 роках, щоб допомогти продовжувати функціонувати українському бізнесу й економіці.
«Для себе ми визначили такі пріоритетні напрямки – це підтримка торгівлі та стійкість фінансового сектору, це енергетична безпека, життєво важлива інфраструктура, продовольча безпека та стійкість приватного сектору. Зокрема допомагав ЄБРР в 2022 році “Укрзалізниці”, “Укренерго”, “Нафтогазу”», – зазначила Леся Кузьменко.
Через війну багато підприємств із зон бойових дій чи прифронтових районів переїхали на Львівщину. Директор департаменту економічної політики Львівської ОВА Орест Гринів детально розповів, як область допомагає релокованому бізнесу. Зокрема, про надання грантів за умови перереєстрації компанії на Львівщину, про ваучерну підтримка бізнесу (на маркетингові послуги, на участь у міжнародних виставково-ярмаркових заходах, на сертифікацію продукції). Цьогоріч підприємствам пропонують різноманітні програми за участю міжнародних партнерів.
«Ми хочемо створити найкращі умови для ведення і розвитку бізнесу, зокрема для релокованого. Оскільки ми перші в Україні по кількості релокованих підприємств, саме виробничих. Також хочемо створити комфортні умови для проживання ВПО. Займатися розвитком інфраструктури, щоб залучати все більше інвестиційних проектів на території Львівщини», – зазначив Орест Гринів.
«Бізнес під час війни»
Як себе почуває економіка, як працює бізнес в час війни, які є тенденції та чого очікувати? Це ті важливі питання, які теж обговорили на Весняному діловому форумі. На цю тему доповідав керівник Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. Він зазначив, що ситуація, яку ми бачимо зараз, можна найкраще охарактеризувати, як поступове відновлення.
«Бізнес-впевненість сягнула довоєнного рівня. Основними причинами покращення є стабілізація постачання електроенергії, покращення інфляційних та валютних очікувань, а також покращення споживчих настроїв. Бізнеси потрохи одужують,одужують потрохи і доходи українських громадян», – зазначив Вишлінський.
За словами експерта бідність та безробіття й досі залишаються на високому рівні. Окрім того, на ринку праці менше попиту і пропозиції. Серед причин – мобілізація і вимушена міграція за кордон. Насамперед, за словами експерта, стимулюватиме українців до повернення закінчення війни, а також відсутність бойових дій та повітряних ударів. Окрім того, достойно оплачувана робота в Україні та вищий рівень життя.
Розповів експерт і про бюджет країни, за його словами, видатки на оборону і безпеку складають понад 2/3 від загальних витрат.
«Це означає, що в нас дуже маленький зазор, яким ми могли б розпоряджатися або збільшувати видатки на підтримку бізнесу, і так само на зниження податків, створення пільгових умов для бізнесу», – додав Вишлінський.
Загалом, як підсумував Вишлінський, картина цьогоріч позитивна, але важко робити пронози далі, ніж до кінця 2023 року. Адже на економіку впливатиме те, чи триватиме у 2024 році війна.
«Що варто змінити в Україні після війни»
Говорили на форумі й на тему, якою має бути Україні після війни. Серед спікерів –директор Українського інституту майбутнього Вадим Динисенко. Він розповів про прогнози щодо становища Росії після війни.
«Вірогідність розвалу Росії малоймовірна. Росія буде слабкою, корупційною країною, де високу роль будуть грати регіони», – зазначив Денисенко.
За словами експерта, після війни до України повернеться не більше 50% людей, які вимушено виїхали. Серед ключових проблем, які стоятимуть перед нами в найближчий час – це корупція, люстрація проросійськи налаштованих людей, які є чи були в політиці.
Також Денисенко наголосив на важливості теми екології і демографії. За його словами, перенаселення планети і посухи призведуть до кількох головних трендів: збільшення міграційних процесів у світі (як наслідок, виникнення воєнних конфліктів) і різкого збільшення міського населення. Це все може сприяти появі нових пандемій. Експерт також наголосив, що майбутнє за технологіями і Україні потрібно за ними активно слідувати.
«Приклади побудови успішних конкурентних українських компаній»
Під час четвертої панелі форуму розглянули приклади успішних проектів, що реалізовані в Україні місцевими компаніями – лідерами відповідних ринків, власники цих компаній обмінялися досвідом та дали практичні рекомендації щодо уникнення ризиків і помилок. Серед спікерів цієї панелі – лідерка проекту MILIGUS тактичний одяг Олена Гусєва. Жінка розповіла, що до війни її дизайн-ательє створювало фешн-одяг, який продавався по всьому світу. З початком повномасштабного вторгнення все зупинилося, тоді з'явилася ідея відшивати одяг для військових, тож виник проект – MILIGUS тактичний одяг.
«Ми прийшли до бійців на фронт і спитали, який одяг вони хочуть. Так і з’явився наш одяг натівського зрака, який ми тестували на фронті, вдосконалювали. Ми збільшували потужності, ми вчилися, бо багато не знали», – розповідає Олена Гусєва.
Зараз студія знову працює на експорт для фешн-індустрії, але все ж в пріоритеті пошилля одягу для військових.
«80 % ми працюємо з MILIGUS і 20% на експорт з фешн-конструкціями. Станом на сьогодні ми одягнули більше 30 тис людей в тактичний одяг», – додала Олена Гусєва.
***
Традиційно організатори Весняного ділового форуму подбали, щоб кожен охочий зміг ознайомитись з інформацією, поданою на вебінарі та використовували її як для розвитку особисті, так і покращення свого бізнесу в наступному році.
Ми використовуємо