Новий закон про вибори президента. Пояснення

Новий Закон України № 1849-VI «Про внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України» передбачає три суттєві поправки:

1. Як відомо, у другому турі виборчі комісії формуються в пропорції 50:50 між двома кандидатами-фіналістами. Але засідання виборчкому вважалося легітимним, якщо на ньому присутні дві третини від її членів. Таким чином, один з кандидатів, давши команду своїм представникам у виборчій комісії, фактично міг зірвати кворум.

Згідно з прийнятим законом, відтепер вилучено норму, що засідання виборчкомів є повноважним за наявності двох третин складу комісії.

Але водночас у законі про вибори прописано, що виборча комісія приймає рішення більшістю від присутніх членів.

Таким чином, відсутність пункту про кворум дозволить приймати рішення виборчкому будь-якою кількістю голосів. Тобто ключова дія в процесі виборів - встановлення результатів голосування на дільниці - може бути здійснена лише двома голосами - голови виборчої комісії та її секретарем, які поставлять підписи і печатку.

Власне, про ці ризики йдеться у висновку Головного науково-експертного управління парламенту до законопроекту Лавриновича:

"Відсутність вимоги щодо мінімальної присутності членів виборчкомів може призвести до ще більш негативних наслідків ніж ті, на недопущення яких спрямовано проект. Адже у разі прийняття запропонованої новели, встановлення результатів голосування на виборчій дільниці та підписання протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців теоретично можливе будь-якою мінімальною кількістю членів ДВК".

2. Друга новація розрахована на випадки, якщо Тимошенко або Янукович не подали членів до окружних чи дільничних виборчих комісій. В такому разі люди на ці посади будуть призначатися в обхід квотного принципу просто за поданням голови відповідної обласної чи районної ради, або мера міста.

До цієї норми науково-експертне управління претензій не висловило.

3. Третя новація закону про вибори стосується ситуацій, коли виборча комісія не може ухвалити рішення.

Тоді "у випадку бездіяльності виборчої комісії нижчого рівня" право приймати рішення по суті надається виборчим комісіям вищого рівня.

Зрозуміло, навіщо це було зроблено. Якщо Янукович або Тимошенко блокують рішення про визнання результатів на дільниці, то замість дільничної комісії це може зробити окружна або ЦВК.

За нині чинною редакцією закону це також можливо, але за поданням скарги до виборчої комісії вищого рівня на бездіяльність. Крім того, комісія вищого рівня має на своєму засіданні голосуванням визнати неправомірною поведінку колег.

У новій же редакції закону це необов'язково. На таку дірку і звертає увагу науково-експертне управління парламенту: "Тим самим, прийняття згаданої новели у запропонованому вигляді, на наш погляд, може створити передумови для необґрунтованого втручання комісій вищого рівня у діяльність виборчих комісій нижчого рівня".

За матеріалами "Української правди"