Обезводнення Львова. Історія хвороби

Проблема водопостачання у Львові існує віддавна. Довгоочікувану воду в кранах «зневодненим» львів’янам обіцяв не один міський голова. Однак зреалізувати обіцяне цілодобове постачання Львова не вдалося нікому.

Тепер роботу своїх попередників продовжує мер Андрій Садовий. Саме за його каденції у цьому році має бути завершено освоєння позики Світового банку на покращення водопостачання Львова, яку Кабінет міністрів України взяв у 2002 році. Тож чи реально до кінця року подати львів'янам воду 24 години на добу і чи реально це взагалі?

Метою позики Світового банку є безперебійне забезпечення водою мешканців міста. Щоправда, під час освоєння коштів оптимізм чиновників поступово зменшувався. Спершу від обіцянки дати воду за два роки відмовився Буняк, кажучи, що виявляється, часу потрібно дещо більше. Втім, води у кранах нон-стоп не маємо і досі. Щоправда, чиновники Львівської міської ради кажуть, що попри те питання цілодобового водопостачання Львова не є утопією. Навпаки, це цілком реально, незважаючи на віддаленість Львова від водойм.

Вода з перешкодами

Основні проблеми у доставці води до помешкань львів'ян обумовлені не лише тим, що Львів розташований у місцевості, бідній на великі родовища води питної якості, а й нерівним рельєфом. Судіть самі: водозабезпечення Львова здійснюється з 17 водозаборів, розташованих у радіусі до 110 км від міста. Підземні води збираються 182 свердловинами, глибина окремих з них досягає 250 м. А складний рельєф міста, перепад висот у якому сягає 120 м, ускладнює системи водопостачання і міських каналізацій. Однак це можна вирішити. Наприклад, зараз триває робота над створенням, замість існуючих шести, тринадцяти зон тиску води, що дозволить оптимізувати постачання води у різні райони міста.

Натомість основною перешкодою для покращення водопостачання Львова донині залишається незадовільний стан водогонів та водопровідних мереж Львова. Для забезпечення водопостачання міста використовується 1748,8 км водопровідних (в тому числі 653,7 км магістральних, 849,8 км вуличних і 245,3 км внутрішньоквартальних) мереж. Але оскільки велика частка з них перебуває в гострому аварійному стані, то щомісяця тут, в середньому, виникає 650 витоків. Значна частина води, яка могла б бути у кранах жителів Львова, попросту витікає у землю.

До води два кроки. Але на них бракує грошей

Зарадити цьому можна, модернізувавши систему водопостачання Львова. Щоправда, це вимагає великих коштів. І хоча точних обрахунків у міській раді наразі не мають, стверджують, що сума чимала і найближчими роками таких грошей у місті не буде. Другим кроком, на думку головного інженера управління інженерного господарства ЛМР Андрія Мончака, мав би стати перехід на комерційні стосунки споживачів, балансоутримувачів будинків та «Водоканалу». Це дозволить, стверджує Мончак, чітко розподілити зобов'язання щодо постачання води.

«Водоканал» має подати якісну воду до будинку, а балансоутримувач - у самому будинку, - каже він. - Для цього потрібно запровадити систему обліку води не лише у квартирах, а й побудинково. Бо витоки на асфальті ми бачимо, а у будинках, хоча цього й не видно, вони є не меншими. А встановлення лічильників одразу ж дозволить істотно зменшити водоспоживання».

У разі реалізації цих двох умов, як запевняють чиновники, проблема води у Львові хоча й існуватиме, однак залишатиметься виключно клопотом тих, хто цю воду подає, а не мешканців міста. Львів'яни ж, у перспективі, отримають якісніше водопостачання, щоправда, уже за вищим тарифом. Бо існуючий тариф, як запевняють нас наразі, є не те що нерентабельним, а й збитковим для «Водоканалу».

А наразі «Водоканал» навіть не спроможний сплатити відсотки за користування кредитом Світового банку. Відтак, виконком ЛМР вирішив, що необхідні 2,5 млн грн, які за угодою мало сплатити підприємство до 15 квітня, візьмуть з фонду розвитку міста. Надалі ж відсотки «Водоканал» платитиме самотужки, а «тіло» кредиту і надалі сплачуватиме місто.

Вода в кредит

Нагадаємо, що саме позика Світового банку на проект «Модернізація системи водозабезпечення Львова» мала б істотно покращити водопостачання і - найголовніше - зробити його цілодобовим. Для реалізації проекту Львівській міській раді та «Водоканалу» під гарантію уряду України виділили 40,8 млн $. З них 24 млн - кредит Світового банку і 6 млн - грант шведського уряду, 10,8 млн - кошти з місцевого бюджету. Дали цю позику під 6% річних, за умови обов'язкового залучення 10 млн доларів власних коштів "Львівводоканалу" і разової виплати за кредит 240 тис. грн. За двадцять років Львів повинен, відповідно до умов надання кредиту, виплатити Світовому банку понад 50 млн. доларів.

Як повідомив ZAXID.NET головний інженер управління інженерного господарства Львівської міської ради Андрій Мончак, з коштів, які виділив Світовий банк, уже використано 18 млн доларів, а з місцевого бюджету - половину. Грант шведського уряду використали повністю. Ці кошти призначені на реконструкцію каналізаційних очисних споруд. Відповідне обладнання за гроші з місцевого бюджету почали встановлювати минулого року, а завершать цьогоріч. Загалом з виділених 40,8 млн освоєно близько 30 млн. Щоправда, з 24 млн доларів позики лише 2 млн призначені безпосередньо на роботи, а 15 млн - на консультації спеціалістів та матеріали. Цей факт викликає перманентні нарікання міської влади. Мирослав Заплатинський каже, що кошти можна було б використати інакше.

Без ринкових тарифів і реформи «Водоканалу» води у Львові не буде

Звісно те, що за гроші Світового банку зробили частину робіт, необхідних для покращення водопостачання, - уже добре. Але справа не стільки у кредиті і навіть не у його раціональному використанні. Протягом багатьох років ведуться роботи з цілодобового забезпечення Львова водою, але і досі немає ані детально розробленого плану робіт, ані кошторису.

Проблема полягає у підході до питання водопостачання у Львові. Адже ми постійно чуємо, що «Водоканал» є не те що не прибутковим чи бодай самоокупним, а й збитковим. Та попри констатацію цього факту не робиться нічого, щоб змінити ситуацію. Практика встановлення дотаційних тарифів мала б уже давно відійти у минуле. Слід зрозуміти, що допоки «Водоканал» буде дотаційною структурою, нездатною заробляти на самого себе, у Львові не буде ані якісного, ані цілодобового водопостачання.

Представники «Водоканалу» кажуть про те, що нинішні тарифи стали збитковими за два місяці після їх прийняття у 2005 році. Та нові розробляють лише зараз. Вони приблизно на 30% більші від попередніх і там закладено лише 1% рентабельності. Виглядає це нелогічно. Адже, якщо експеримент з цілодобового водопостачання у Львові, який впровадили у квітні, вдасться і з часом вода у домівках львів'ян буде цілодобовою, витрати «Водоканалу» зростуть і підприємство знову стане збитковим. По-друге, «Водоканал» сподівається отримати кошти завдяки тому, що мешканці тепер справніше платитимуть за воду. Чим зумовлені такі сподівання - невідомо, і реального підґрунтя вони під собою, швидше за все, не матимуть.

Відтак, вихід один. Щоб нарешті вирішити проблему водопостачання у Львові, потрібно запровадити економічно обґрунтовані ринкові тарифи на воду, замість того, щоб дотувати з бюджету. Тоді мешканці Львова будуть змушені ставити лічильники, щоб цю воду економити. Відповідно, витрати води зменшаться. Водночас у такому випадку від «Водоканалу» можна буде вимагати якісного водопостачання. «Клаптикові» ремонти мереж, які тривають перманентно, цього забезпечити не зможуть. Тому другим кроком мала б стати зміна підходу до проблеми його управлінців та реформування самого «Водоканалу». Адже чомусь попри декларовану збитковість, змінювати систему, за якою працює «Водоканал», ніхто наразі не збирається. Та й навіщо заробляти самим, якщо є державні дотації. Тому для зміни ситуації потрібна або воля міської влади, або ж приватизація «Водоканалу» чи створення альтернативного монополісту підприємства.

Фото з сайту https://www.veefore.ru/