Олицький замок: гніздо князів Радзивілів

Волинське селище Олика, яка зараз хоче відновити свій статус міста, має багато давніх пам’яток. Домінантою є замок могутнього і впливового роду часів Великого князівства Литовського – князів Радзивілів. Ще донедавна замок був психіатричною лікарнею, але місто домоглося перенесення медзакладу, а тепер міркує над тим, як повернути йому давню велич. Пам’ятку архітектури національного значення оцифрувала львівська компанія Skeiron.

Заможний рід Радзивілів мав у власності велику площу землі. Іншим їхнім маєтком був Несвіж (нині – Білорусь). А пізніші нащадки володіли також Жовківським і Золочівським замками на Львівщині, палацом у Білокриниці на Тернопільщині та іншими.

Латинський напис на стінах Олицького замку «Tendit in ardua virtus» («Чеснота (гідність) прагне великих справ»). Фото Тетяни Яцечко-Блаженко

Перший замок в Олиці заклали ще у 1564 році, коли Волинь була у складі Великого князівства Литовського. Це одна з найдавніших бастіонних фортець в Україні, яка мала свою ливарню у XVII ст., фортецю обороняли 18 гармат. Замок був у вигляді квадрата, з кутовими бастіонами на валах і ровами, мав звідні мости. А над в’їзною брамою був цейхгауз (зброярня). Самі власники за майже 400 років володіння ним кілька разів його капітально перебудовували. Довкола були інші споруди, біля ставка – дерев’яна лазня.

Первісний вигляд замку в Олиці

Коли часи стали більш безпечні, вороги нападали менше, замок у XVIII ст. з оборонної фортеці перебудували на житлову резиденцію, додавши їй вишуканих оздоб. Палац мав розкішний інтер’єр, бібліотеку на 6000 книг, велику колекцію мистецтва, зокрема 43 портрети представників роду Радзивілів, там працював театр, а колишні оборонні рови засипали і на терасах засадили фруктові дерева. Наприкінці ХІХ ст. будівлю ще раз реконструював автор львівського оперного театру Зиґмунт Горголевський.

За в’їзною брамою здіймається двоярусна вежа з годинником, всередині між чотирма корпусами у внутрішньому дворику були зелені насадження. Над в’їздом з боку міста була каплиця.

Годинникова вежа (фото ZAXID.NET)

1764 року російські військові пограбували і знищили замок. «Росіяни видерли 360 вікон в дубових рамах, 4200 плит мармурової підлоги і 2400 плит дерев’яної воскової підлоги», – цитують тогочасні документи у проекті «Українські палаци. Золота доба».

Дослідник роду Радзивілів в Україні Володимир Александрович зазначає, що серйозними випробуваннями для роду були поділи Польщі, конфлікт із Чорторийськими і війна з Росією, що практично збіглися в часі: «Щоб укрити свої статки від російської армії, Радзивіли сховали в Олиці декілька центнерів срібла. Проте цей скарб росіяни швидко знайшли й вивезли на продаж до Бреслау, де й розпродали».

На початку Другої світової президент Польщі Ігнацій Мосцицький переїхав з Варшави, яку атакували німці, до Олицького замку. Тоді маленьке містечко на Волині сім днів виконувало функції столиці, а у палаці проводили важливі наради.

Радянські окупанти націоналізували замок і влаштували там психіатричну лікарню. В ці роки інтер’єр дуже понищили. Теперішній жовтий колір стін фасаду – це радянська спадщина. Сильно зруйновані і оборонні елементи замку.

Одне крило палацу (фото ZAXID.NET)

Однак від 2021 року замок у підпорядкуванні Волинського краєзнавчого музею. Туди приводять туристів. Замок має систему з близько 15 підземель, сполучених по колу, які мали вихід до сусіднього костелу і вихід до бастіонів. Оцифрування пам’ятки допоможе у майбутній реставрації та відновлення втрачених елементів.

У часи розквіту Олика було майже такою самою за розмірами, як Луцьк. Нині ж це селище, проте влада хоче відновити статус міста. В обласному краєзнавчому музеї зберігають залишки розкішної колекції Радзивілів з Олики, зокрема, картина авторства Хосе де Рібери.

Більше пам’яток – у рубриці «Краєзнавство»