Онищенко-Швець: Ми не маємо стояти в ролі прохачів перед державою

22 грудня на ZAXID.NET відбулась чат-конференція з начальником управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілією Онищенко-Швець.

-          Відкриття Костелу Єзуїтів - визначна подія не тільки для міста. Кому треба завдячувати у цьому і, як Ви вважаєте, скільки ще нерозкритих таємниць є у цій церкві?

Тут, фактично, ми повинні завдячувати Андрію Івановичу Садовому, що він був налаштований вирішити це питання за своєї каденції. Попередні два мери бралися за це питання і не довели до кінця. Бібліотека не погоджувалася на перенесення книгосховища у приміщення, які їй пропонували.  Ще дуже важливо, що допомогли військові, вони змогли не лише надати приміщення, але й фізично перевезти величезну кількість книг. Звичайно, наполегливість отця-настоятеля храму Степана Суса відіграла свою роль. В цій церкві нерозкриті ще підземелля. Думаю, що там також нас чекає багато несподіванок. Зважаючи навіть на те, що бачимо те, що стало доступне, і тут можна побачити не тільки давнє зображення Львова, але історію людей, які були причетні до храму. Там є епітафії.

-          У Львові багато говорили про проект "Підземний Львів". Коли нарешті щось будете робити у цьому напрямку, звідки берете кошти, які маршрути заплановані і чи спиратиметесь у цьому питанні на досвід європейських країн? 

Проект «Підземний Львів» стартував у грудні 2011 року і цьому буде присвячена прес-конференція в понеділок, 26 грудня. Проект передбачає виконання проектно-кошторисної документації на виконання робіт зі створення туристичного маршруту «Підземний Львів». Партнерами є міста Люблін і Жешув у Польщі, де вже такі маршрути є. Спираємося на європейський досвід, зокрема, вивчили розташування таких трас у містах Німеччини.

-          Вже кілька років на Личакові відновлюють надгробки. Хто все це фінансує, хто контролює і яка якість таких реставраційних робіт?

З 2008 року щороку відновлення шести надгробків фінансує Міністерство культури Польщі, роботи виконують спільно українські та польські реставратори. Якість реставраційних робіт дуже висока. Реставрують як кам’яні, так і чавунні надгробки. За ці роки відреставровано -24, а на наступний рік знову заплановано відновити шість гробівців.

Реставраційні процеси у Львові у співпраці з GIZ

-          Розкажіть про програму реставрації дерев'яних вікон: скільки це коштує і куди потрібно звертатися?

Дерев’яні вікна в центральній часті міста відновлюємо за фінансової підтримки Львівської міської ради та GIZ. За програмою відреставровано 94 вікна, ще 20 – в роботі. І є близько 300 заявок від мешканців. Власник оплачує 20% вартості робіт. По 40% платять міська рада та GIZ. Робиться проект і кошторис, на кожне вікно є інша ціна. Мешканці можуть звертатися з питанням відновлення вікон в управління охорони історичної спадщини Львівської міськради (вул. Валова, 20) та GIZ (вул. Богомольця, 6, третій поверх).

-          Чи популярне таке нововведення серед львів’ян?

Я вже сказала, є близько 300 звернень. І така програма діє стосовно брам (вхідних дверей) до будинків. Для цього мешканці мають спільно знайти 20% суми для реставрації брам. Досі відреставровано 24 брами, ще шість в роботі.

-          Поясніть, чому не можна встановлювати пластикові вікна у центрі міста? Яка, власне, відповідальність за такі дії?

У  пам’ятках архітектури треба вікна реставрувати, а якщо вони не підлягають реставрації, то їх можна замінити на ідентичні щодо кольору, членування, столярки, матеріалу і місця встановлення відносно площини фасаду.  Відповідальність відповідно до «Закону про охорону історичної спадщини»  – адміністративна – стягнення штрафу і виготовлення дерев’яного вікна за зразком того, що було.

-          Як би Ви підсумували роботу з німецьким товариством GIZ: що зроблено за ці роки? Що ще плануєте і скільки ще часу триватиме така співпраця? 

Підсумовувати будемо в кінці 2012 року, коли закінчиться перший етап співпраці з GIZ. Маємо надію на продовження проекту на наступні три роки. Найбільше досягнення – напрацювання спільної інтегрованої концепції реставрації центральної частини Львова. Провели кілька шкіл реставраторів каменю, дерева, металу та ліпнини, а також дуже важливим є те, що спільно з німецькими колегами інтенсивно залучаємо мешканців до проблем збереження і реставрації культурної спадщини.

-          Прошу  наглядно продемонструвати бездіяльність державних структур: повідомте, скільки раз за останні 3 роки Ви зробили звернень до них щодо закладення в бюджет коштів на збереження культурної спадщини Львова, скільки разів Вам офіційно відмовляли і де можна з цими документами познайомитися. Тобто, підтвердіть Вашу постійну мантру, що "держава не дає ні копійки". Бо Куйбіда, будучи міністром, стверджував, що від Львова запитів не поступало. То яким чином держава має вам "давати"?

Переважно на запити, які продемонструвати можна, відповіді не надходили. Минулого року у червні нас навіть викликали в Мінрегіонбуд для обговорення питання фінансування, і нам пообіцяли, що можливо, нам виділять 11 млн грн, але ці гроші так і не надійшли.

Я не вважаю, що маємо стояти в ролі прохачів перед державою, це держава сама має розуміти і передбачати ці кошти, адже держава взяла на себе зобов’язання за збереження історичної спадщини, що входить до зони ЮНЕСКО.

З Мінкультури Польщі 4 рази на рік приїжджають представники, щоб обговорити проекти і їх реалізацію, які ми спільно здійснюємо. Дуже прикро, але навіть на нашу спільну з GIZ конференцію, представники профільного Міністерства регіонального розвитку будівництва і ЖКГ, не приїхали.

-          В старій частині міста одною з найгостріших залишається проблема дахів. Грошей на їх ремонт у міста немає. Водночас заблоковано можливість мешканців легально отримати дозволи на переобладнання мансард. Абсурд коли одна людина може заблокувати рішення більшості. Як ви бачите вирішення цього питання?

Я вважаю, що треба давати мешканцям дозволи на переобладнання мансард під житло без згоди співвласників будинку. Але це, на жаль, суперечить чинному законодавству.

-          Чому ніхто з міськради не звертає уваги як нищаться внутрішні дворики будівель на площі Ринок - там жах, що коїться! Зверніть, будь ласка, увагу.

Про внутрішні дворики ми багато говоримо з нашими німецькими колегами, провели інвентаризацію відкритих громадських просторів у центрі міста і вирішуємо, що має бути зроблено. Мешканці мають виявляти ініціативу щодо внутрішніх двориків  – тоді їм може бути надано і консультативну, і фінансову допомогу від німецьких колег та від міськради. Але, насамперед, вони мають дбати про внутрішні дворики, аби вони не перетворювалися на паркінги чи смітники.

Проблемні будівництва в пам’яткоохоронній зоні

-          Що буде збудовано на місці згорілого будинку на площі Міцкевича? Як громада може бути певна, що не буде споруджено якоїсь висотки чи другої потвори на кшталт УкрСоцБанку? 

Чи буде відбудований будинок на площі Міцкевича, 9 - невідомо, проект поки що відсутній. Як на мене, варто просто зняти огорожу, впорядкувати територію, та залишити це місце як вільний громадський простір. Нехай про будівництво тут вирішують наступні покоління львів’ян.

-          От наприклад в центрі міста в проході між Ринок та Староєврейською збудували новий декількаповерховий будинок, який відомо що погодили в Києві і належить нашим депутатам, але жахливо шкодить усьому середовищу. Проте ніхто не підіймає хай?

За поданням управління співвласника будинку за самовільні роботи притягнуто до адміністративної відповідальності 07.12.2010 р. та тоді ж видано припис про зупинення робіт. Роботи власники не зупинили, відповідно після невиконання другого припису про зупинення робіт від 12.03.2011 р. справу скеровано у прокуратуру Галицького району та відділ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області. Тепер слово за правоохоронцями.

-          Що все-таки будується на Федорова? То будуть реконструкції втрачених кам'яниць чи щось подібне до будинку на Валовій?

Готель на вул. Федорова, маю надію, таки побудують, але вже напевно не до початку чемпіонату Євро -2012.

-          Що це за дашок на північній стороні Катедри?

Дашок на північній стороні Катедри виконаний за проектом архітектора Юрія Дубика, члена українського комітету ICOMOS, доцента кафедри реставрації архітектурних комплексів інституту архітектури Львівської політехніки для захисту від дощу скульптурної групи Гріб Господній. 

-          Чого місто виділяє настільки малі кошти на історичну спадщину? Зрозуміло, що бюджет малий, але хоч 10-15 млн виділити можна. Що може робити місто, щоб зберегти свою спадщину за умов такого обмеженого бюджету?

Міський бюджет обмежений, міська громада за посередництвом вибраних ними депутатів може впливати на визначення пріоритетів у фінансуванні. Управління, звичайно, щорічно пропонує перелік об’єктів для фінансування з міського і державного бюджету.

Операція - реставрація

-          Скажіть будь ласка, що сталось з фрескою в пасажі Андріоллі (вул.Театральна - пл.Ринок)? Зображення дерев'яної бочки з написом "Powidlo". Вона все ж таки відпала? Чи планувало управління її рятувати? Якщо вона загинула, то може врятуєте решту, а втрачену - відновите? Вельми колоритний фрагмент старого Львова. А той колорит все зникає та зникає.

В колишньому пасажі Андреоллі стінопис зберігся фрагментарно і, звичайно, мав би бути відреставрований під час впорядкування пасажу. Тепер там щораз більше підприємців мають свої заклади громадського харчування та магазини, для них б доброю справою профінансувати роботи по відновленню стінопису.

-          Запитання з приводу підвалів палацу Любомирських (площа Ринок, 10). Археологи стверджують, що їх добряче забетонували, ви ж говорите тільки про цеглу, як елемент укріплення. Я Вас поважаю, чула Ваші виступи стосовно реставраційних робіт у Львові... Але в даному випадку вірю археологам, які так і не дообстежили об'єкт.

Думаю, що пивниці в палаці Любомирських будуть доступні для відвідування вже на початку 2012 року,  і можна буде пересвідчитись,  зруйнована історія цього будинку чи заекспонована.

-          Чому так бездарно проведена реставрація колони біля Бернардинів та елементів аттику і наріжника палацу Любомирських?

Колона св. Яна з Дуклі реставрувалась за проектом інституту «Укрзахідпроектреставрація», виконувала роботи фірма під керівництвом скульптора-реставратора Володимира Ропецького. Як стверджує ліцензована фірма – виконавець та авторський нагляд інституту – все виконано згідно з реставраційними нормами. Управління скликало з цього приводу спеціальну нараду фахівців, на якій реставратори звітували про виконані роботи.  Важливо, щоб камінь колони було не тільки розчищено, а й відповідно забезпечено від впливу атмосфери.

Наріжник палацу Любомирських як і дахові скульптурні групи не реставрувались в 2011 році. На жаль, скульптури на аттику стоятимуть такими чином забезпечені до наступного реставраційного сезону 2012 року.

-          Чому міська влада не приймає мір для відновлення в старій частині міста ліпнини, збитої під час встановлення вікон, за рахунок власників квартир. Їх шукати не треба і так все видно.

Так,  але добровільно цього ніхто не хоче робити, тому справи розглядаються в суді, і, зазвичай, суд не задовольняє позови міста щодо відшкодування матеріальних збитків, нанесених пам’ятці. Експертна оцінка виконується.

-          Отож, будь ласка, скажіть, які існують норми щодо використання житлового фонду старої, зокрема, юнесківської частини міста мешканцями, критерії оцінки заподіяної шкоди внаслідок проведених ремонтних робіт і відповідних санкцій. 

По-перше, власник квартири в пам’ятці, укладаючи охоронний договір, а він зобов’язаний його укласти, вже знає, що в його квартирі є цінне і що треба оберігати. Але ми тепер започаткували регулярні зустрічі з мешканцями у районах міста, в Галицькому і Личаківському районах такі зустрічі вже пройшли, на черзі - Франківський, де розказуємо про все вартісне, що є в цих будинках, районах, про історію районів Львова. Це такий собі лікбез для мешканців. Запрошую мешканців на ці зустрічі, тут можна задати питання і довідатися багато цікавого.

Для відновлення пам’яток необхідні спеціалісти, фінансування та законодавство

-          Чи розглядалось питання про можливість обмеження продажу балончиків з фарбою, якою"графітчики"розмальовують всі стіни. І чи існують, якісь юридичні засади для притягнення до відповідальності цих осіб або їх вихователів?

Для того, щоб покарати винних в розмальовуванні фасадів, треба їх принаймні піймати. А це завдання для міліції. Забороняти продаж фарб в балончиках,  мабуть, не варто, їх купують не лише для вандального графіті.

-          Діяльність у центрі Львова мережі «Фесту», що вилилась у безконтрольне і відверто хамське нищення пам’яток архітектури (останній приклад - пивниці та перший поверх палацу Любомирських на Ринку, 10) була б неможливою без їх лобіювання міською владою та "закривання очей" вашого управління. Чи несете ви і ваше управління відповідальність за неприпинення такого руйнування історичного міського середовища та пам’яток?

Діяльність компанії «Фест» у Львові оцінювати не мені, в історії Львова вони однозначно залишать свій слід. До жодного музею міста немає черг туристів, а до фабрики шоколаду – натовп. Музеї Львова споглядальні, а не інтерактивні, вони не мають нових ідей, як і фінансування на їх реалізацію. А кнайпи «Фесту» створили цікавий туристичний продукт. Як не сумно це стверджувати, але велика частина туристів їде до Львова не на Пінзеля чи Левинського, а до львівських креативних кав’ярень та ресторацій. Звичайно, не можна «Фесту»  вибачати невиправні зміни в пам’ятках, як, наприклад, «Гасова Лямпа» на вул. Вірменській. Однак, на Ринку, 10,  роботи в орендованих приміщеннях першого поверху здійснюються за проектом двох проектних організацій, що мають ліцензію на проектування в пам’ятках («Укрзахідпроектрекставрація» (директор Я.Римар) та «Макробудомат» (директор Уляна Мік). Роботи виконує ліцензована фірма «Еталон» під авторським наглядом проектантів. Пивниці цього будинку варті того, щоб бути доступними для огляду, а не засипаними відходами з паливної, як було протягом багатьох років. Тут збереглося кілька унікальних кам’яних порталів з готики та ренесансу.

-          Коли буде конкурс - що буде у Бернардинському дворику. Чому "зам'яли" це питання і замовчали?

Не зам’яли, насправді підготовка до конкурсу вимагає часу, щоб цей конкурс був ефективний. Конкурс трьох місць, пов’язаних з єврейською культурною спадщиною, готувався півроку. Тепер ми визначили три місця, не тільки Бернардинський дворик, але площу Св. Теодора і пл. Митну, на які хочемо оголосити разом міжнародний конкурс на три місця. До кінця січня плануємо оголосити цей конкурс.

-          Як вирішується питання щодо "Пузатої хати" на Академічній?

Колишня цукерня Залевського на проспекті Шевченка має нового власника, який відреставрував інтер’єр, що виконаний в стилі арт-деко художником Пйотровським, та, на жаль, не відновив назву закладу «Цукерня» або навіть радянську «Світоч», а назвав «Пузата хата», незважаючи на проведену з ним інтелектуальну бесіду щодо збереження ідентичності, відтворення давніх традицій та зрештою, банальну деградацію думок та ідей.

-          Запитання стосується будівництва у Стрийському парку ресторану "Зелений Гай". Парк має статус заповідника загальнодержавного значення чи погоджувався проект вашим управлінням? Якщо ні, - то чи вживаються з вашого боку певні дії про зупинення цього будівництва?

Будівництво ресторану «Зелений гай» в Стрийському парку не погоджене, ним займаються правоохоронні органи.

-          Чи не могла б львівська влада якось вплинути на власника (чи орендаря) цікавого архітектурного об’єкту - колишньої водонапірної башти з часів Крайової виставки 1894 року, що стоїть у Стрийському парку напроти вул.Карманського? Невже у світлі підготовки до Євро-2012, а також із проведеною реконструкцією самого Стрийського парку  не назріло питання будь-яким чином відреставрувати цей об’єкт (колишній бар"Вежа") і дати нове життя містку та декоративному озерцю на його території?

Вежа в Стрийському парку не є пам’яткою архітектури, але варта відновлення та відповідної функції. Спробую з’ясувати, чому вона стоїть без використання.

-          Чому Ви так активно протидієте відновленню роботи заповідника? Існує як мінімум 2 листи - за підписом Квурта до Януковича і Азарова і Садового - до Мінрегіонбуду, де просять відмінити ухвали щодо відміни ухвали роботи заповідника. А готували та ініціювали ці документи чи не Ви? Однак державний заповідник - це не лише кошти на утримання дирекції, це цільове виділення державою коштів на збереження культурної спадщини. Прошу дати вичерпну відповідь.

Якщо державі для того, щоб фінансувати ремонтно-реставраційні роботи, необхідно створювати ще одну окрему інституцію на рівні області в додаток до вже існуючого обласного управління охорони культурної спад щини, тоді, звичайно, хай Бог помагає. Згідно з чинним законодавством та типовим положенням про заповідник, повноваження дирекції поширюється тільки на майно та територію, які є на балансі заповідника. За найоптимістичніших прогнозів на баланс заповідника можна передати тільки 10-15 будівель у Львові без земельних ділянок, стосовно інших будівель та територій, ними управлятимуть їхні балансоутримувачі та власники. То чи буде ця структура дієвою? Дирекцію заповідника, до речі, відновлено, однак вона не працює, мабуть, через брак фінансування. Насправді для успішного відновлення пам’яток необхідно три важливі умови: наявність достатньої кількості висококваліфікованих відповідальних спеціалістів (проектантів та виконавців), регулярне бюджетне фінансування та законодавче забезпечення. Причому саме в такій пріоритетності.

-          Жодної кам’яниці окрім банків та готелів без знищених перших поверхів: пластмасові двері, жахливе фарбування в отруйні кольори, різні склопакети на вікнах. Хто на те дає дозволи? Хто за це буде відповідати? Невже треба розраховувати тільки на божий суд?

Відповім словами Довлатова «Легко не красти. Тим більше – не вбивати. Набагато важче – не судити. Подумаєш – не суди! А тим часом «не суди» - це ціла філософія».

Довідка:

Лілія Онищенко-Швець народилася 3 серпня 1956 року в м. Калуші Івано-Франківської області.

У 1978 році закінчила Львівський політехнічний інститут за спеціальністю: архітектура.

Досвід роботи:

1978 – 1992 рр. – науковий співробітник Дирекції Державного історико-архітектурного заповіднику;

1992 – 2002 рр. – архітектор 1 категорії управління охорони історичного середовища Львівської міської ради;

2002 – 2003 рр. – архітектор, спеціаліст 1 категорії відділу реставрації пам’яток архітектури управління охорони історичного середовища Львівської міської ради;

2003 – 2007 рр. – заступник начальника управління охорони історичного середовища, начальник відділу обліку, паспортизації, реєстрації пам’яток, науково-методичного забезпечення та моніторингу історичного середовища Львівської міської ради;

З 2007р. – начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради.

Вільно володіє російською, українською, польською, англійською мовами має 2-ох синів.