Графський маєток, військовий гарнізон, свинарник, монастир: історія палацу Реїв

Палац Реїв у селі Приозерне на Івано-Франківщині хочуть повернути у власність громади. Памʼятку національного значення XIX ст. свого часу спроєктував львівський архітектор Юліан Захаревич для родини Реїв. У воєнний період вона була військовим гарнізоном, згодом – психлікарнею, свинарником, а у 1990-х – монастирем. Після цього пам’ятка опинилася у приватних руках. Однак численні її власники занедбали будівлю, вона роками стоїть порожньою і руйнується. Торік у січні Кабмін вніс садибу разом з довколишнім парком до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Тепер прокуратура подала позов про повернення палацу в комунальну власність обласної ради.

Як повідомила Івано-Франківська обласна прокуратура, до суду скерували позовну заяву про повернення в комунальну власність Івано-Франківській обласній раді пам’ятки архітектури національного значення XVIII ст. Рогатинський районний суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду.

«Садиба та парк XVIII ст. руйнується, а заходи щодо реставрації та збереження об’єкта культурної спадщини не вживаються. Внаслідок таких дій створено реальні ризики пошкодження або знищення архітектурної спадщини України», – зазначає прокуратура.

Як памʼятка архітектури перейшла у приватну власність

ZAXID.NET звернувся із запитом до Івано-Франківської обласної адміністрації, щоб зʼясувати, хто є власником палацу і як він опинився у приватних руках. Там нам повідомили, що від 2007 року памʼятка національного значення перебуває у власності Вікторії Вергелес.

«Памʼятка національного значення відчужена у власність на підставі дозволу центрального органу виконавчої влади в сфері охорони культурної спадщини Державної служби охорони культурної спадщини Міністерства культури і мистецтв України від 15.09.2005 № 22-2887/15. Охоронний договір з уповноваженим органом охорони культурної спадщини, власником памʼятки не укладався», – повідомили ZAXID.NET у відповіді на журналістський запит за підписом заступниці голови ОВА Крістіни Торган.

Палац у Приозерному (фото сайту «Репортер»)

Садиба та парк в с. Приозерне перебуває під державною охороною від 1979 року. Як наголосили в ОВА, памʼятка може перебувати у державній, комунальній або приватній власності (крім памʼятки археології) відповідно до ст. 17 закону України «Про охорону культурної спадщини». Але у наступній статті цього ж закону пише, що памʼятка може бути приватизована лише за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронного договору з обумовленням цільового використання памʼятки, робіт, які майбутній власник зобовʼязується провести для утримання її в належному стані.

Памʼятку архітектури національного значення «Садиба та парк в с. Приозерне» відчужено у приватну власність відповідно до рішення Івано-Франківської обласної ради 19 квітня 2005 року. Тоді її передали Івано-Франківській єпархії Української православної церкви Київського патріархату. Палац згодом кілька разів перепродували, теперішньою власницею є Тетяна Вергелес. Однак вона не проявляє жодного зацікавлення у його використанні. Відповідно до YouControl ТзОВ «Садиба Рея», яке створили 2007 року для діяльності готелю, ще 2014 року припинило діяльність. Прикарпатський сайт «Репортер» писав, що Вікторія Вергелес живе за кордоном і відмовляється продавати памʼятку, так само, як і нею опікуватися. Тому суд – останній аргумент.

Історія палацу Реїв у Псарах

Архітектурна пам’ятка відома як палац Реїв. Його збудували у 1882 році на місці класицистичного маєтку Юзефа Яблоновського для нового власника села (тоді воно називалося Псари) – графа Станіслава Рея. Автором проєкту був львівський архітектор Юліан Захаревич. Процес робіт контролювала дружина Станіслава Рея – графиня Вільгельміна з роду Глоговських.

Еклектичний палац з вежею на високому цокольному кам’яному поверсі був схожим на замок. Фасади оздоблювала ліпнина. Довкола садиби був ландшафтний парк на 30 га з модринами, дубами, кленами, магноліями, ясенами, липами, а в’їзд до маєтку починався урочистою брамою, старішою за палац (1822 рік).

Палац і брама у Псарах на старих листівках (з сайту «Замки та храми України»)

Реї були власниками палацу до 1939 року, а потім виїхали до Парижа. У Другу світову війну в спорожнілому маєтку дислокувались радянські і німецькі військові, палац пограбували і понищили.

1955 року садибу передали Рогатинському зооветеринарному комплексу, який влаштував у палаці свинарник. Потім будівля була на балансі психіатричної лікарні. Радянська влада замурувала в’їзну браму для встановлення памʼятника Леніну.

Палац у Псарах приблизно 1915 року (фото Biblioteka Narodowa)

У перші роки незалежності будівлю передали Свято-Успенському жіночому монастирю, який користувався історичною нерухомістю до 2004 року. Згодом церква продала садибу на аукціоні приватним особам за 350 тисяч гривень. Приватні власники будівлі кілька раз мінялись, але жоден з них не укладав охоронні документи на пам'ятку і не не виявляв жодної зацікавленості до маєтку, він руйнується і занепадає.