«Подивились, чого немає, і заповнили цю нішу»

Після початку повномасштабної війни міграція українців стала однією з найбільших державних проблем. Чимала кількість людей виїхали за кордон. Однак там, в інших країнах, українці не лише отримують допомогу і статус біженців, а й пробують знайти роботу і якомога швидше адаптуватися до життя на новому місці. Найсміливіші пробують започаткувати або перевезти власний бізнес. Польський економічний інститут (PIE) зазначає, що впродовж першого півріччя 2023 року майже кожну десяту компанію у Польщі відкрили українці.

ZAXID.NET розповідає про бізнес українців у Перемишлі. Це місто, хоч і не дуже велике і здебільшого транзитне, обирають через те, що воно найближче до України і має зручне транспортне сполучення.

«Вісім місяців працювали у великий мінус. Зараз найближчий запис – за два тижні»

34-річна одеситка Катерина Сінько працює у сфері бʼюті-індустрії, вісім років тому започаткувала в Одесі власну справу. За три місяці до початку великої війни жінка відкрила другий салон краси на Дерибасівській в центрі Одеси, та війна зіпсувала всі плани успішної бізнесменки.

«Я прокинулась о 5 ранку від вибухів і за один день все втратила. З однією валізою, дитиною і собакою я дві доби їхали в потязі до Польщі. Перемишль обрала, бо він найближче до України і має пряме залізничне сполучення з Одесою. Сподівалась, що повернусь додому скоро», – згадує Катерина.

Знайомі допомогли знайти житло. Відома польська психіатриня взяла українських біженців до себе, де жінка з дитиною півроку безкоштовно жили, про них дуже добре дбали, як про рідних. Катерина Сінько намагалася знайти роботу, але жоден салон не хотів її взяти. Тому вирішила перевезти 2 тонни обладнання зі свого салону в Одесі. Тепер її салон краси Love Beauty працює у центрі Перемишля на вул. Ратушовій.

«Я зрозуміла, що бізнес в Україні складно зараз вести. Довелося продати один салон, щоб перевезти другий. Я ходила в речах чужих людей. Два місяці своїми руками робила ремонт, бо не мала можливості найняти робочих. Була і адміністраторкою, і прибиральницею, і майстринею. Це приміщення в центрі Перемишля декілька років стояло порожнім, ми його взяли в оренду. Восени відкрили салон краси. Вісім місяців працювали у великий мінус. Зараз до мене найближчий запис за два тижні. Клієнти 50/50 – українці і поляки», – тішиться Катерина.

Катерині Сінько вдалося відкрити власний бізнес у Польщі (фото з Facebook)

Зараз Катерина має трьох найманих працівників, з них двоє поляків. Ще двох українок навчає і готує до оформлення на роботу.

«Для мене не є проблемою, кого працевлаштувати, важливо, щоб це були професіонали. Навіть якщо рівень не дотягує, то я їх навчаю. Спочатку в мене була команда українських майстринь, четверо дівчат проходили тримісячне стажування. Але потім вони паралельно запустили власний салон і звільнилися», – каже бізнесменка.

Крім роботи, Катерина Сінько займається навчанням українок. Жінка виграла тендер від управління праці Підкарпатського воєводства для безкоштовного навчання біженок.

«Ми навчаємо в Ряшеві і Перемишлі таких жінок, яких потім можемо працевлаштувати в себе. UNHCR безкоштовно надає приміщення в Ряшеві. Але це не дуже зручно, бо ми возимо з собою багато обладнання. Я вже потребую окремого місця під школу. Тому, думаю, у вересні ми відкриємо ще одну локацію у Ряшеві», – розповідає Катерина.

Катерина Сінько навчає українських біженок, що дасть їм можливість знайти роботу у Польщі (фото з Instagram Love Beauty)

Планів на майбутнє в одесько-перемишльської підприємиці поки що немає.

«Я мала дуже гарне життя і ніколи не бачила себе десь в іншій країні. Я не хотіла їхати зі своєї країни, мене примусили. Розуміла, що повернусь додому, але до цього часу мусила тримати свій бізнес. Тому обрала найближче закордонне місто. Півтора року я не була у своєму домі, жодного разу не була у своїх салонах. У Ряшеві я теж не планувала нічого відкривати, але бачу, що масштаб спонукає. Також так сталось, що в мене тепер чоловік поляк. Тому складно сказати, що буде потім», – пояснює Катерина Сінько.

Підприємиця готує кілька благодійних проектів разом з українським Народним домом у Перемишлі та іншими організаціями. Надає безкоштовні послуги українкам, які постраждали від війни.

Загалом за час великої війни українки відкрили три салони краси у центрі Перемишля.

«Важко було переконати людей спробувати щось інше»

Павло Олексюк родом з прикордонних Мостиськ, що за 30 км від Перемишля. Переїхав до Польщі ще у 2018 році, працював тут у гастрономічній сфері. А в 2021 разом з дружиною відкрив власний бізнес – креперію NM Creperie, яка частує французькими млинцями. Бізнес започаткували вже наприкінці епідемії ковіду, обмеження ще були, але вже закладам дозволили працювати. А цього року взимку додали в меню ще й піцу.

«Право оренди на це приміщення ми виграли на аукціоні. Відразу планували щось гастрономічне, але не знали що. Походили по Перемишлю і подивились, що у сфері фастфуду немає чогось такого, і заповнили цю нішу. Млинці продаються більше зранку. Ввечері люди вже їх не хочуть купувати. Тому ми згодом додали ще піцу. Працюємо здебільшого на доставку. Влітку в нас є тераса, а взимку місця для столиків бракує всередині», – пояснює підприємець.

Французькі млинці стали популярними у Перемишлі (фото NM Creperie)

Павло разом з дружиною самі працюють у закладі та мають ще двох найманих працівників. Щоб знайти своїх клієнтів, робили рекламу на радіо і роздавали листівки у спальних районах. Але оскільки заклад розташований у центрі, це вже працює на заклад. Більшість їхніх відвідувачів – це туристи, а тепер тут багато українців.

«Українці навчені на млинці. А це місто більше їсть кебаби. Тому на початку нам було дуже важко переконати людей спробувати щось інше. На початку війни зʼявився великий потік людей – як біженців, так і волонтерів зі США, Європи і навіть Африки, це оживило місто. До нас приходило дуже багато американців з волонтерського хабу», – пригадує Павло Олексюк.

Павло Олексюк пропонує французькі млинці та піцу у Перемишлі (фото ZAXID.NET)

Зараз у Перемишлі менше туристів, каже бізнесмен. Також відчутні економічні проблеми, дуже виросли ціни.

«Українцям складніше відкрити бізнес в Польщі, ніж самим полякам. ЄС надає допомогу на відкриття свого першого бізнесу. Я мав карту сталого побуту і міг теж використати цю допомогу. Але проблема в тому, щоб її отримати, треба дві людини, які поручаться за тебе і готові віддати гроші, якщо бізнес не вдасться. Таких людей важко знайти. Другою складністю було те, що треба знати все про санітарно-епідеміологічну службу. В них дуже великі вимоги до гастрономічних закладів. Тому було багато дзвінків і зустрічей для розʼяснення. Друг-поляк теж відкривав свій заклад, тому він мені дещо підказував. Бюрократія більша, ніж в Україні, але все офіційно», – пояснює Павло.

«Із 1585 заявок відібрали 80 переможців гранту»

Львів’янка Галина Цимбалик до війни працювала дизайнеркою у Львові, 9 років мала свій заклад. Однак безпекові обставини змусили жінку покинути країну і відкрити швейне ательє та майстерню з ремонту одягу у Польщі.

«Я намагалася бути в Україні, але у Львові я живу у районі між летовищем і військовими частинами, а в мене двоє дітей. Тим паче були часті перебої зі світлом. Родичі з Перемишля запросили до себе, і ми поїхали. До вересня 2022 я працювала в Україні, їздила весь час туди. Але діти пішли на навчання у місцеві школи, і я зрозуміла, що не розірвуся, треба починати роботу тут. Тому я все продала у Львові, а тут почала з нуля», – каже Галина.

Жінка взяла участь у європейському проекті Rebuilding Ukrainian business – Entrepreneurial Women і виграла там дотацію. Побачила оголошення випадково в інтернеті і вирішила спробувати. Польські друзі допомогли їй грамотно написати бізнес-план. З 1585 заявок відібрали 80 переможців, до переліку яких потрапила і львів’янка. Грант використала для закупівлі техніки, також він передбачає навчання і безкоштовні бухгалтерські послуги.

Галина Цимбалик зі Львова відкрила в Перемишлі Dom mody (фото ZAXID.NET)

«Пробувалася я також і в польській програмі, але на останньому етапі мене відсіяли, забракло 2 балів. Я там була одна українка між всіма поляками. Трохи було образливо, але нічого. Ми не здаємось, ми, українці, сильні. Ми все можемо, йдемо тільки вперед», – оптимістично зазначає Галина Цимбалик.

Вже в кінці січня жінка відкрила у Перемишлі Dom mody, право оренди приміщення в центрі міста виграла на аукціоні серед трьох кандидатів. Працевлаштувала у себе українку, а добра репутація допомагає знаходити клієнтів.

Салон краси і Дім моди, які відкрили українці, розташовані поруч на вул Ратушовій (фото ZAXID.NET)

«Тут дуже добре працює “сарафанне радіо”. Одній людині зробили, вона порадила своїм знайомим. У місті є інші ательє, але вони не шиють ексклюзивний одяг за індивідуальним замовленнями», – пояснює підприємиця.

Галина Цимбалик хоче реалізувати благодійний проект, щоб допомогти українським воїнам, але жінці треба знайти місцевих волонтерів-поляків, щоб відкрити тут рахунок і на нього збирати гроші. Для цього вже почала відшивати колекцію одягу, презентацію планує зробити у Перемишльському замку.

Новий формат Coffee to go у Перемишлі

28-річний Ростислав з Хмельницького вже сім років займається бізнесом у Польщі. Original taste на вул. Казимира Великого, 19 пропонує каву на винос з різними смаками і в різних модифікаціях.

«Ми відкрили фірму ще у 2016 році. В Україні вже було багато кав’ярень, на кожному кроці, а тут формат кава з собою не був популярний, а в Перемишлі взагалі його не було. Також із самого початку ми малювали на каві. Тут такого теж не практикували», – каже Ростислав.

Original Taste малює на каві своїх клієнтів (фото з Instagram)

Заклад пережив ковід, хоч і кілька місяців був зачинений і працював у мінус. Паралельно разом з цим тут відкрили ще два схожі заклади, але один з них вже закрився. Перевагами своєї каварні Ростислав називає демократичні ціни, які старається не підвищувати.

Клієнтами закладу є переважно поляки. Влітку приїжджають туристи, кожен з них залишає напис на стіні. З перших днів війни сюди приходять українці, які вивчають польську мову неподалік.

«Спочатку важко було знайти когось, хто пояснить, як відкрити бізнес. Сам бізнес нескладно було запустити. Тоді це ще не було мейнстрімом. Зараз, я знаю, дуже багато українців відкривають бізнес, і це набагато простіше, ніж тоді. Змінилося те, що тут стало набагато більше людей. Відсоток українців в нас був невеликий, зараз він зріс», – підсумовує власник кавʼярні.

Хмельничанин Ростислав сам працює баристою і має найманих працівників (фото ZAXID.NET)

Чи залишаться українські підприємці у Польщі, чи повернуться додому – ніхто з них точно не може відповісти. Але кожен з них намагається допомагати українцям, волонтерити, радити один одного своїм клієнтам і вірить у швидку перемогу України.

За інформацією Польського економічного інституту (PIE), від початку великої війни українці зареєстрували у Польщі 29,4 тис. ФОП: 16 тис. – впродовж 2022 року і 14 тис. – лише за перше півріччя 2023. Це 67% від всього іноземного бізнесу у Польщі, вони створюють щомісяця близько 2000 робочих місць.