За даними обласного управління лісового та мисливського господарства, тільки у Львівській області є 48 тисяч офіційно зареєстрованих мисливців. Вони мають посвідчення мисливців, дозвіл на користування зброєю і картку обліку добутої ними дичини. А щоразу перед відкриттям сезону мисливці купують відповідні ліцензії на полювання. Найдешевші на зайця – по 400 грн, а найдорожчі на кабанів за 3,5 тис. грн.
Водночас з мисливцями полювати виходять ті, хто хоче обійти всю бюрократичну тяганину і добре зекономити.
Це – браконьєри. Люди, які наживаються на незаконному добуванні природних ресурсів.
І якщо мисливці щоб полювати чекають відкриття сезону, то браконьєри працюють цілий рік. Та допоки вони незаконно вистежують та відстрілюють тварин, то самі стають об’єктом полювання для справжніх мисливців.
Жовківське товариство мисливців
Майже тридцять тисяч гектарів лісу та поля. Це територія, яку займає Жовківське мисливсько-рибальське господарство. Місцевим товариством мисливців та рибалок (ТМР) керує Степан Гук. Чоловік полює вже 30 років, а кілька років тому він став головним мисливцем Жовківського району.
Члени Жовківського товариства мисливців під час вдалого полювання минулого року
До цього товариства входить понад 340 мисливців. У Жовківському районі полювати на зайця почали 24 листопада, а закінчать 5 січня. А через те, що цього року немає снігу, у мисливців буде на один в вихід на полювання менше. Зараз також триває сезон полювання ще й на кабанів та козуль.
На полювання мисливці ходять колективом і тільки у суботу чи неділю. Посеред тижня можливе лише індивідуальне полювання, але це не дуже популярно. А у будні дні місцеві єгері разом з кількома добровольцями виходять на патрулювання у ліс. Там вистежують браконьєрів.
Рейди в ліс тривають кілька годин. Спіймати браконьєра на гарячому досить важко, а от на їхні пастки і люди, і тварини натрапляють регулярно. В один з таких рейдів мисливці запросили і журналістів ZAXID.NET.
Рейд
Контроль за порушниками полювання мисливці проводять як і вдень, так і вночі. Цього разу виїзд в ліс запланований на світанку. Їдуть голова Жовківського товариства мисливців Степан Гук, місцевий єгер Андрій Яріш та кілька мисливців-добровольців.
Часом до рейдів долучається дільничний та працівники дозвільної служби та Держекоінспекції. Якщо вдасться зловити порушника, то правоохоронці перевіряють у нього документи на зброю, а мисливці перевіряють наявність ліцензії на полювання та мисливського квитка.
Браконьєрами вважають людей, які полюють на червонокнижних тварин або без ліцензії, якщо не мають дозволу на зброю чи стріляють ближче, ніж за 200 метрів до житлових будинків, або тих, хто виходить на полювання в сезон тиші.
Під час попереднього рейду, розповів єгер Андрій, їм вдалося зловити браконьєра на зайця. «В нього були дійсні документи на полювання, ліцензія, але дозволу на зброю він не мав, то протокол вже дозвільна служба складала. Ми до того нічого не маєм», – пояснив мисливець.
Перед виїздом у рейд мисливці беруть з собою усі документи – власні посвідчення, а також обхідний лист, в якому зазначають територію патрулювання. Цього разу у планах пройти кілька кілометрів вздовж жовківського лісу.
Щойно зайшовши вглиб лісу єгер помічає слід кабана.
Людям, які не мають стосунку до мисливства важко розрізнити сліди тварин у лісі, а от мисливці їх бачать одразу
«Ось слід звіра. Кабани – розумні тварини, вони ходять по стежках один за одним», – розповідає єгер. От трохи далі у болоті дві ямки – це ще один доказ, що це місце облюбували собі тварини. Такі нариви роблять кабани і сплять в них» – пояснює єгер Андрій.
Йдемо далі. Чоловіки розповідають, як намагаються боротися з браконьєрством. «Щотижня ми маємо виїзд на патрулювання в ліс. Але браконьєри краще укомплектовані, ніж ми. Ми знаємо, що деякі з них мають тепловізори. І якщо ми проводимо рейд вночі, то вони бачать нас швидше, ніж ми їх. І відразу втікають з місця, чути тільки мотор машин», – розповідає єгер.
У лісі натрапляємо на першу годівницю для тварин.
Мисливці встановлюють у лісі годівниці і у них впродовж року підгодовують диких тварин
Мисливці самі роблять такі накриті конструкції і розставляють їх у лісі. У годівницях раз на тиждень залишають їжу для тварин. У цій бачимо, що сіно ще є, а от овочі, які тут залишили раніше, кабани вже з’їли.
«Ми залишаємо тваринам сіно, кукурудзу, пшеницю, робимо гіллячкові віники, – пояснюють мисливці. – А для козуль та кабанів є ще один окремий гостинець – сіль. Вони її дуже люблять».
Брили солі, яку залишають мисливці для козуль та кабанів. Тварини приходять до годівниці і облизують її
Територія, де можна полювати в межах мисливських угідь, змінюється кожних три роки. Для того, аби тварини могли відродитися там, де на них раніше полювали.
Браконьєри не зважають на те, де можна полювати, а де заборонено. А ще для них не важливо, кого відстрілювати. У жовтні цього року у Мостиському районі впіймали чотирьох браконьєрів із тушею оленя.
Браконьєри у Мостиському районі Львівщини вбили та відрізали голову дикому оленю ( фото Держприкордонслужби)
Єгер Андрій розповів, що зловмисники розставляють капкани власного виробництва по цілому лісу. Такі пастки вони привязують до дерев або поруч із годівницям, куди точно прийде тварина.
Якщо козуля, кабан чи олень втрапить у таку пастку, то більше з неї не вибереться
Такі капкани – це стовідсоткова смерть для тварини. «Якщо козуля, кабан чи олень копитом стане у такий капкан, то вже з нього вибратися не зможе. Але найгірше, що браконьєри порозставляють ті капкани, потім кілька тижнів вони ходять перевіряють чи там раптом хтось не попався. Зрештою, браконьєри чи то забувають про ті капкани, чи просто їм стає байдуже і вони ті капкани не забирають, а залишають в лісі. А тварина може вже набагато пізніше попастися в той капкан і так в ньому буде днями сидіти та повільно вмирати. Ми так минулого року кабана в капкані знайшли, він вже був згнив наполовину», – розповів головний мисливець Степан Гук.
Ще браконьєри розставляють по лісу сильці. Довгий металевий дріт з петлями – пастки для зайців. Та у такий зашморг втрапляють й інші тварини, навіть мисливські собаки. «Як встигнеш його витягти з тої петлі, то ще вижеве, бувало, що у наших мисливців так гинули собаки», – каже Андрій Яріш.
Зловмисники зав’язують дроти між деревами і впускають їх по землі. «Та ми їх мішками збираємо, кілометри того дроту», – додає єгер.
Пакети з сильцями, які мисливці забирають з лісу та складають в офісі свого товариства
Мисливці кажуть, що за одну ніч браконьєр може розставити у лісі до 200 таких петель.
З квітня до червня у мисливців сезон тиші. У цей час полювати не можна.
«Як браконьєр розставив ті сильці , то потім тільки патрулює, чи там хтось не попав. Назад вони їх не змотують, то ж пастки для тварин залишаються і на весну, літо, коли полювання заборонене, а тварини в той час ще розмножуються. Раз діставали вагітну козулю з того сильця. Вона задушилася і все, виводку від неї не буде», – згадує єгер Андрій Яріш.
Між собою чоловіки розмірковують, чому сьогодні браконьєрство настільки поширене. Як людина йде незаконно полювати, то свою здобич ні з ким не ділить. Мисливці ж виходять на колективне полювання компаніями по 15-20 людей. Хтось з них стоїть на позиції і чекає на звіра, інший тварину заганяє у пастку. Полювання – це командне хобі. А здобич мисливці ділять порівну.
І навіть коли вже вполюють звіра, то їсти одразу м'ясо не можна. Спершу кров і частину внутрішніх органів чи то кабана, чи то козулі віддають на аналіз.
У шприцах кров впольованої козулі, яку віддають на аналіз, аби переконатися, що тварина була здоровою
Щоб вийти на полювання мисливець мусить придбати ліцензію. Одноразова на кабана коштує 3,5 тис. грн, на козулю 2,5 тисю грн, а на зайця ліцензія найдешевша - 400 гривень за відстріл однієї тварини.
І навіть з ліцензією кількість впольованих тварин обмежена. Наприклад, під час цьогорічного сезону на парнокопитних членам Жовківського товариства можна вполювати не більше, ніж 7 кабанів і 12 козуль. Обмежень для відстрілу вовків, лисиць та єнотовидної собаки не існує, а от зайця за відстрільною карткою кожен мисливець може добути не більше одного.
Головний мисливець району постійно стежить, аби ніхто не перетнув цієї межі. Якщо хтось (навіть член товариства) вб'є тварину без ліцензії чи дозволу на полюванння, або вполює забагато, тоді заплатить штраф. «Якщо незаконно вбив зайця, то має відшкодувати 8 тисяч гривень, козулю – 30 тисяч, а за кабана – 40 тисяч», – пояснює мисливець Степан Гук.
Патрулювання у лісі разом із членами Жовківського товариства мисливців тривало більше трьох годин. За цей час нам не вдалося натрапити на браконьєрів. Однак це не означає, що їх поменшало. «Просто вони дуже добре вміють ховатися», – сказали наостанок мисливці.
Захист тваринного світу
У кожному мисливському товаристві ведуть облік дичини. Єгері та мисливці добре знають, скільки звірини у лісі. Наприклад, у Жовківському господарстві є приблизно 160-170 козуль.
А за даними Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, загалом в області у 2019 році нарахували 101 зубра, 100 лосів, близько 1800 оленів, майже 17 тисяч козуль та 3834 кабанів. Зайців на Львівщині наахували майже 48 тисяч.
Ще на Львівщині водяться 163 вовки та 72 ведмеді.
У 2018 році в області було складено 194 протоколи на порушників правил полювання. А загальна сума штрафу, яку наклали на браконьєрів, складала 43091 гривень. Цього року спіймали тільки 44 порушника, всі вони були притягнуті до адміністративної відповідальності.
До слова, в Україні найбільший штраф за незаконно впольованого зубра - 130 тис. грн, за лося - 80 тисяч і за оленя - 50 тисяч. А найменший штраф за впольовану білку – тисяча гривень.
Ми використовуємо