Полювання на Колеснікова

IQДанило Мокрик, 9 червня 20111

Як і більшість подібних подій у нашій країні, марш-кидок віце-прем’єр-міністра Бориса Колеснікова та президента ФФУ Григорія Суркіса чотирма українськими містами-господарями Євро-2012 перетворився на захід заради заходу. А, може, й від початку саме таким і планувався.

Офіційний план був простий, як двері в Європу: відвідати протягом одного дня почергово Львів, Харків, Донецьк та Київ, оглянути там об’єкти до Євро-2012, наприкінці дати брифінг і пропіарити таким чином загальновідомий факт, що до початку чемпіонату Європи з футболу в Україні та Польщі залишився рівно рік. Піарну функцію мав забезпечити повний літак журналістів, для переважної більшості з яких сенс усіх цих подорожей насправді звівся до того, щоб вихопити бодай кілька слів із високопосадових вуст – при тому, що підходів БВК та ГМС до преси аж до самого кінця програми теоретично не передбачалося.

 

Львів: питання мовне і автомобільне

Вже перший пункт призначення чиновницько-журналістського корпусу забезпечив події необхідний енергетичний заряд: як-не-як, візити Бориса Колеснікова до Львова вже традиційно супроводжуються серйозною інтригою.

Першим свою розв’язку отримало популярне на Галичині «мовне питання»: цілком прогнозовано виявилося, що українською мовою міністр інфраструктури готовий спілкуватися лише за наявності поруч із ним Президента України та аркуша з відповідним текстом. 11 квітня ці дві умови у Львові поєдналися, а 8 червня не було ані першого, ані другого...

Ще з жовтня минулого року у Львові за участі Бориса Колеснікова виникло також оригінальне «автомобільне питання», і тому наближення урядовця до прототипів машин «швидкої» під час представлення спільного проекту ЛАЗу та компанії Renault викликало серед журналістів (особливо львівських) чимале пожвавлення. Кілька із них голосно запитували, чи не збирається Борис Вікторович трохи прокататися.

- Щоб ще одну отримати? – віджартувався замість міністра голова Львівської ОДА Михайло Цимбалюк.

lviv.jpg

Найбільш промовистий момент львівської частини марш-кидка стався одразу після цього: щойно віце-прем’єр вийшов із «швидкої», його одразу ж оточили щільним частоколом мікрофонів, камер ти диктофонів. Вже тоді стало зрозуміло, що ніякого «офіційного підходу до преси» журналісти чекати не будуть і Колеснікову доведеться випити чашу зірки дня аж до самого дна. Варто, втім, зауважити, що БВК прийняв цю чашу із задоволеним смиренням.

Особливо львівських журналістів цікавило, чи може Львів отримати додаткові кошти для підготовки до чемпіонату Європи внаслідок візиту високих гостей.

- Коли Львів перестане бути дотаційним, уряду набагато простіше стане виділяти гроші, - відрізав віце-прем’єр, одразу ж спробувавши трохи підсолодити пігулку, назвавши Львів «шикарним містом».

Після цього посадовців і журналістів посадили в автобуси і відправили в аеропорт, звідки вони мали полетіти до Харкова…

 

Харків: роздільна здатність

де Колесніков одразу після виходу з літака зустрівся з Олександром Ярославським і зник з поля зору журналістів, що в примусовому порядку пішли оглядати новий термінал аеропорту «Харків».

- А де Борис Вікторович?

- Ви приїхали дивитися на Бориса Вікторовича чи на харківський аеропорт?

- На Бориса Вікторовича.

Такий діалог відбувся між журналістами та заступником генерального директора з стратегії розвитку компанії «Нью Системз АМ» Віталієм Дашковським. Саме він залишився приймати журналістський удар на себе після того, як шляхи представників ЗМІ і посадовців, до яких долучився місцевих олігарх Олександр Ярославський, у міжнародному аеропорту «Харків» несподівано розійшлися.

- Ми з Борисом Вікторовичем не перетинаємося, - пояснив Дашковський.

Наскільки можна було зрозуміти, замість віце-прем’єра інтригувати журналістів мали 1,2 тис. студентів, яких саме зібрали у новому терміналі харківського аеропорту, щоб протестувати його пропускну здатність. Насправді ж чотирьох львівських кореспондентів значно більше зацікавила інформація, повідомлена Дашковським ніби мимохідь – про те, що аеропорт «Харків» матиме спеціальний VIP-термінал у сталінському стилі. На жаль, побачити і зняти його вдалося лише здалеку.

terminal-stal.jpg

 Вже у цей момент деякі журналісти почали озвучувати своє незадоволення програмою «туру», який виявився зовсім не таким інформативним, як того хотілося.

- Що ж це таке? У Львові нас возили тільки на стадіон, в Харкові – тільки в аеропорт… Може, все б якось показали? – риторично звернувся один із київських колег до автора цих рядків.

Загалом відсутність міністра інфраструктури журналісти сприймали дещо болісно, тому запрошення сісти назад в автобуси і вирушити до літака вони зустріли з ентузіазмом, відчувши у ньому єдину реальну нагоду все-таки перехопити БВК. Той втрапив у влаштовану пресою засідку вже біля самого трапу, де й трохи ошелешив представників ЗМІ відмовою прогнозувати, скільки ж Україна зможе заробити за Євро-2012.

Стихійний брифінг, втім, виявився зовсім недовгим і не дуже інформативним, тому вже під час наступного перельоту Харків-Донецьк окремі журналісти всерйоз почали пошепки обговорювати можливість взяти коментар у віце-прем’єра прямо в салоні літака. Врешті стримати їх змогли лише загальні міркування про журналістську етику.

 

Донецьк: а ще в нас є «Донбас-Арена»

Наступний візит до Донецька виявився найбільш загадковою частиною програми. Мало того, що, на відміну від Львова, де презентували спільний проекту ЛАЗу і Renault, чи Харкова, де тестували пропускну здатність нового терміналу, в столиці Донбасу жодного явного приводу для візиту не було. Фактично, усе, що змогли запропонувати журналістам (знову позбавленим присутності Колеснікова та Суркіса) – це суто розважальну екскурсію на «Донбас-Арену».

donbas1.jpg

Все решта відбувалося в режимі метушні і в атмосфері тотального браку часу. Так, під час візиту на будівництво нової злітно-посадкової смуги донецького аеропорту журналістам дозволили покинути автобуси лише на хвилину, після чого представники прес-служби нервово гукнули: «Назад!». Візит на будівництво нового терміналу аеропорту  теж тривав не довше 5 хв. Відтак левову частку часу журналісти в Донецьку провели в салоні автобусів, в одному з яких їх в якості екскурсовода розважав начальник управління підготовки до Євро-2012 Донецької міської ради Сергій Рєпін.

bus.jpg

  - У Львові нас приймали набагато краще. Хоч час розставити камери був, - незадоволено кинула журналістка одного з телеканалів, коли автобуси вирушили з «Донбас-Арени» в аеропорт.

Її можна було зрозуміти – з кожним наступним візитом поїздка дедалі менше скидалася на «тур», призначений для знайомства широкого загалу з інфраструктурою міст-господарів Євро-2012, і дедалі більше починала бути схожою на дивно спланований піар-захід.

Київ: безстрашні

Фінальна, київська частина програми, взагалі вийшла чи не найкоротшою, бо передбачала лише оглядини будівництва нового терміналу столичного аеропорту. Водночас для журналістів вона виявилася найважливішою, бо саме на цьому об’єкті відбувся довгоочікуваний і вповні офіційний 15-хвилинний брифінг Бориса Колеснікова та Григорія Суркіса.

Ще до того, як журналісти висипали з автобусів і почали розбирати обов’язкові для відвідин будівництва каски, автору цих рядків вдалося поговорити про ціни на авіаперевезення в Україні з Борисом Колесніковим, який ненадовго опинився поза зоною загальної уваги представників ЗМІ і самотньо спілкувався з президентом ФФУ.

- А яке відношення я до цього можу мати? – спонтанно відреагував урядовець на запитання про високий рівень цін на авіаперевезення в Україні.

- Ну ви ж – міністр інфраструктури!

- Так, ну то й що? В нас же немає державних активів в авіації! А я про це казав – і два роки тому, і три, коли продавались 70% компаній в одні руки, - знизав плечима БВК.

Втім, згодом віце-прем’єр все-таки прокоментував цю тему детально, включно з питанням про лоукост-компанії, які, за його словами, не мають хороших умов для того, щоб здійснювати ефективні перевезення в межах однієї лише України.

koles2.jpg

 Коли Колесніков та Суркіс, що під час оглядин будівництва терміналу завдяки своїм непокритим головам виглядали в оточенні захищених касками журналістів, як безстрашні герої модерних казок, після експрес-оглядин об’єкта нарешті вийшли на брифінг у майбутньому відділенні отримання багажу, ентузіазму журналістів не було меж. Межа, однак, виникла у часі – лише п’ятнадцять хвилин відповідей на запитання (серед яких, щоправда, були й досить несподівані, як-от публічне визнання БВК того факту, що Україна все-таки може з першої спроби не отримати права на проведення Зимової Олімпіади).

 

***

Власне, у сухому залишку представники ЗМІ від дванадцятигодинного марш-кидка 8 червня отримали близько години слів чиновників. Чи отримав від цієї події щось особливо корисне для себе віце-прем’єр-міністр – запитання без чіткої відповіді, адже, за його ж словами, він і так мало не щотижня їздить по містах-господарях Євро-2012 в Україні.

Відтак ефективність і потрібність цієї подорожі можна ставити під сумнів з багатьох точок зору. Безперечно ефективною вона виявилася хіба лише в сенсі створення розтягнутого в часі ажіотажу довкола персони найбагатшого чиновника України – очевидно, замість ажіотажу навколо теми підвідомчої йому інфраструктури чотирьох міст, з якої вдалося на власні очі побачити дуже і дуже мало.

 

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук