Про доброго кріпака і поганого пана
Надійшов час літніх сільськогосподарських робіт. А там, дивись, і вибори... Пора нашим панам знову поїхати провідати наших же кріпаків, щоб збудити їх до активності після затяжної зимової сплячки. Деякі з них поїдуть у поле й у сад, інші - на ферму й на тік, ще інші - на полонину й у степ. Там вони нагадають сільським трударям, що людина красна не словом, а ділом, і знову пообіцяють: «Не журіться селяни - земля буде ваша». Під кінець візиту вони, як завжди, оберуть собі серед кріпаків кандидатуру, якій треба перед телекамерами потиснути руку, потріпати по плечу чи й притулитися, імітуючи щирі обійми - настільки щирі, щоб це змогли зауважити всі ми - ті, ким телекамери цікавляться значно менше.
Долоні мої пітніють від генетичного спомину про плуг, коли я бачу, як він притуляє стару спрацьовану сільську жінку. Ех, який був кріпак, - марудить пам`ять ностальгійно, - богобійний і благонадійний, лагідний і покірний, согбенний і маломовний. Просто втіха для панського ока. І воликам панським хвости бантиком заплітав, і косою косив - ціпком молотив, буком ледарів шмагав, і панське добро пуще свого доглядав. Грамоти цурався, бо міцну віру мав - що панщина дана кріпакові Богом.
А попри все це ще й про душу дбав: і хатка-мазанка до свят, щоб біленька; і сорочка-вишиванка, щоб чистенька; і діточок-ягідочок повен двір - все, як Бог приказав. Тож відзначив Господь цю запопадливість, зробивши кріпака паном. Та не дарма ж сказано в Писанії - «кого Господь вирізняє, того Він іспитує». Але звідки ж про це було знати неписьменному кріпакові?
От він й править своєї - палацик панський свій білить-вибіляє, сорочки-вишиванки для всієї челяді старає, дітей панських від справедливої кари за непанські вчинки оберігає. Все бого-угодно, душо-любно, око-мильно. Все ніби й робить, як і раніше, а от панувать не виходить. Як кажуть в народі: «Кріпак - панує, челядь - бешкетує, корчмар - банкує, а людина - бідує». Бо чуже воно йому: ніхто ж його не перевчив, що Богом дається не панщина, а панування. І що до панування треба не тільки вчитися, але й - вродитися.
А кріпак з номером «6», обернений з ніг на голову, не стане від цього паном, а залишиться кріпаком, тільки із номером «9».
Ми використовуємо