Про простий спосіб почати вирішувати проблеми зі сміттям

Питання поводження з відходами в Україні є актуальним і з роками його актуальність лише посилюється. Спробуємо розібратися в основних проблемах та можливих шляхах їх вирішення. Спочатку, мабуть, варто зазначити, що містить в собі поняття поводження з відходами.

Відповідно до Закону України «Про відходи», поводження з відходами – це дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

А тепер розглянемо склад твердих побутових відходів у контейнерах для їх збору. Це, насамперед, харчові відходи – їхня частка становить орієнтовно 40% від загальної кількості, ця цифра коливається залежно від сезону та від споживчих уподобань окремо взятого львівського домогосподарства.

Наступним за часткою у складі твердих побутових відходів є папір, частка якого сягає 26% від загальної кількості відходів, деревина займає орієнтовно 3%, текстиль – 8%, метал – 5%, скло – до 9%, полімери – до 6%. У середньому мешканець міста Львів за добу продукує більше 1 кг твердих побутових відходів, відповідно, за рік ця цифра становить приблизно 360-380 кг на мешканця.

В масштабах міста це дуже велика цифра, а ще тут не враховано відходи, які продукують гості міста та люди, які кожного дня приїжджають до міста на роботу, навчання. Також не враховано негабаритні та будівельні відходи, які звалюються деякими мешканцями на майданчики для збору ТПВ.

Для зменшення кількості відходів нам потрібно більше уваги приділити наступним питанням:

• Сортування, що забезпечить вторинне перероблення ТПВ, що є важливим. Узяти хоча б сортування та утилізацію пластику, насамперед пляшок, відсоток яких є найбільшим серед усього пластику. Я зараз маю на увазі не просто утилізацію, тобто взяв і викинув, а правильну утилізацію – щоб пляшка далі потрапила на перероблення, її потрібно вимити, зняти наліпку, стиснути й лише тоді викинути в контейнер.

• Компостування – сортування органічних відходів та їхнє подальше перероблення;

• Раціонального споживання – свідомий підхід та планування покупок. Погодьтесь, що багато людей купують продукти про запас, потім це все зіпсоване викидають, купують одяг, який не завжди потрібний, гаджет або побутову техніку, які також не завжди потребують заміни. А це все продукування ТПВ та збільшення відходів, вторсировини та негабариту;

• Заміни товарів з короткочасним терміном служби (одноразовий посуд, пакети тощо) на товари багаторазового використання (еко-торбинки, керамічні горнятка тощо).

Ще однією проблемою є існування в Україні толерантного ставлення до порушників та недосконала система штрафів у сфері поводження з відходами. Ні для кого не є таємницею, що доволі рідко штрафують містян, які викинули негабарит на майданчик для збору ТПВ, або, ще гірше, – в контейнер для збору ТПВ. Наслідком стає поява стихійних сміттєзвалищ, переповненість контейнерів будівельними відходами та вторсировиною, поломки дороговартісних сміттєвозів.

Інфраструктура поводження з відходами потребує розбудови та оновлення, а це можливо за умови перегляду тарифів на захоронення відходів, що в Україні в десятки разів нижчі, ніж в Європі.

Так, у Львові родина з трьох людей сплачує за вивезення сміття з прибудинкової території в середньому 45 євро на рік. В Європі така ж родина сплачує за ці ж послуги 200-280 євро на рік. За таких умов сфера поводження з побутовими відходами не може розвиватися та якісно змінюватися.

Розумію, що це справа не декількох місяців, але починати потрібно якомога швидше, якщо для нас має значення, як це не банально звучить, в якому світі будуть жити наступні покоління українців. І в цьому процесі якісних змін потрібна спільна участь усього суспільства.