Про Шуфрича, спорт і «раптовість»

Я добре пам’ятаю 2018 рік, коли по країні пролетіла хвиля нападів на активістів. Більше 40 їх було. Апогей цього – вбивство Катерини Гандзюк.

Тоді делегація депутатів поїхала в Херсон. І ці люди, які роками не відходили далеко від печерських пагорбів, писали з Херсона сенсаційні відкриття.

Виявляється, в Україні є великі та дрібні феодали. Виявляється, в регіонах велику вагу у владі має відвертий кримінал. (Хоча у Києві он Столар був заступником Кличка – і нічого).

Я тоді був вражений, наскільки стандартизований народний депутат відірваний від реальності країни, в якій живе. Це, до речі, ще один аргумент чому країні критично потрібна прозора мажоритарка, але це тема іншої розмови.

Тепер знову по колу.

Шуфрича та Суркіса не «призначили», бо НОК – це асоціація, недержавна (хоч і отримує дотації чи субвенції з державного і міських бюджетів – ред.), це формально і фактично – величезна ГО спортивного спрямування.

До НОК обрали цих чудових людей федерації. Шуфрича – федерація стрільби з луку. Тобто обрали спортсмени і тренери. І зараз усі, хто не цікавився українським спортом (я не про рівень «дивитися трансляції олімпіади»), яким ця подія потрапила на очі, дізнаються – відкриють для себе – страшну правду, яку навколо галузі всі знають весь час:

• український спорт більше 15 років захоплений регіоналами, проросійським елементом та відвертими бандитами;
• при всіх владах і президентах ніхто не намагався реформувати спортивну галузь та вичистити її від мутняків, бо роботи багато і вигоди неочевидні;
• міністрам спорту або не давали працювати, або вони були глибоко інтегровані в систему. Ось Гутцайт перестрибнув з управління спортом у Кличка (в Києві все те саме) в управління спортом у країні. Спочатку як міністр, тепер як голова НОК.

Як з цим боротися? Реформуватися. Адресне фінансування. Відмова від радянської спортивної системи загалом. Мій друг Денис Давидов з друзями багато років пробиває реформу спортивної галузі, трохи блокують її кожен урядовець по профілю. Особливо, якщо він зі старої спортивної тусовки.

Якщо ви думали, що війна щось змінить автоматично, то вас нічому не навчив 2014 рік. Бо у спорті після цього обирали Насірова головою федерації, а в обласних олімпійських комітетах ви навряд знайдете більше 5 голів, що представляють не кримінал.

Спорт просто вчергове доводить що кожну зміну та кожну реформу, в тому числі нетолерантність до регіоналів, доведеться вигризати у старої системи. Війна цього не змінила і не могла змінити.

Оригінал