ПРОВІНЦІЯ?

Вони покидають це місто. Сідають на поїзд Львів-Київ і їдуть. Або на автобус в бік західного кордону. Рідше на літак. Артисти, журналісти, художники і футболісти. Найпростіше пояснення: в столиці, в Росії, на Заході платять більше. А чому у Львові не платять?

Академіки, політики, економісти і рок-музиканти: в столиці можна себе реалізувати - це трошки складніше пояснення. А чому у Львові не можна себе реалізувати?

Інженери, фізики-хіміки - тут все зрозуміло, що їм робити в місті мертвих заводів і відсутності перспективи на якусь індустрію, крім туристичної.

То що, Львів - провінція?

Але якщо вам звідси не вирватись (мільйон причин), тоді таке питання: «це комфортне для життя місто»? Не для оглядин, не для вихідних, а для щоденного життя? Це також причина, чому одні звідси їдуть, а інші залишаються.

Не будемо чіпати почуттів, тут мало раціонального, а подивимося на Львів з іншого боку: наскільки це місто є придатним для життя людини?

Простий приклад - колишній львів'янин, тепер житель Нью-Йорку, повернувся до Львова і не може стримати свого захоплення: «Яке у вас красиве місто». Але пройшли вихідні, він залишився ще на тиждень, і в десятій годині ранку в середу, вже в холі готелю, він почав скаржитись: «Як ви тут можете жити, при такому транспорті, сервісі, екології?»

Він ночував і харчувався в готелі й ресторанах. Він заможній чоловік, але навіть його прибило те, як сильно «рахують гроші» в готелях. Колишні львів'яни, які живуть не в готелі (ще жива рідня, знайомі), після того як проходять перші святкові дні і всі ці «ох, які у вас красиві ресторани, магазини парки, вулиці» до «в Торонто одні коробки і немає на вулиці стільки мерседесів», починають скаржитись то на воду, то на звукоізоляцію, то на темні під'їзди, розриті тротуари, сміття, ціни і відсутність деяких продуктів. Потім їх починають дратувати львів'яни: «Ніхто не посміхається, голосно на всю вулицю розмовляють і таке враження, що ніхто нікуди не спішить (та у нас всі бігають), або стануть посередині вулиці, перекриють рух і що хоч роби». Крапку ставить їзда в маршрутці і ціни в наших кнайпах і пивних.

Львівські «барони» ж не просто так живуть у Брюховичах та інших заповідниках. Так, у всьому світі центр міста «вимирає» і заможні люди селяться за містом в зеленій зоні. Але львівський центр не вимирає, вважається, що тут престижне австрійсько-польської забудови житло. Тільки жити тут не зовсім здорово в плані екології. Це всередині житла ви сам собі пан, але відкрийте вікно, вийдіть за поріг і перед вами вулички, які не справляються з таким потоком транспорту, а влітку страшна загазованість, шум і вібрація не тільки від трамваїв. Цікаво, де дітям бігати, якщо тротуару немає. З дитячою коляскою де гуляти?

Ті самі діти, вирісши і закінчивши якусь науку (цього добра в місті ще не бракує - від школи до академії), починають наполегливо шукати роботу і, не знаходячи її, їдуть в той же Київ. Чому ж у Львові за стільки років не можна створити привабливий ринок праці, щоб звідси не втікали розумні ініціативні люди? Навіть представники шоу-бізнесу практично всі в Києві. Чому ці люди не могли знати себе у Львові? Мені назвуть мільйон причин, які знову зведуться до грошей.

Втікають зі Львова не тільки розумні та ініціативні, втікають й ті, хто вміє просто щось робити: втікають і на Схід, і на Захід. Чому тут, у Львові, не може бути київських зарплат? У Донецьку можуть бути, а у Львові - ні. Чому львів'яни в третьому коліні їдуть у Київ, де на чотирьох знімають якусь хибару на окраїні (благо в Києві є метро), але де немає навіть розкладачки, тому сплять у спальному мішку? І цей «творчий» процес триває вже не один рік.

А культури скільки у Львові? Мало? Театри, музеї, навіть нічні клуби є. Одним словом, любе. Це не Кіровоград, а дико талановитий народ тут чомусь губиться. Не може видертись на сцену. Спорт і наука також буксують. Старі НДІ, де ви? Нові? Про нові навіть політики не говорять. Де ви, відкриті басейни, футбольні майданчики і тенісні корти для людей? «Барони» можуть заплатити, а куди подітись дітворі?

А скільки років існує гірськолижний Славське і, наприклад, Буковель чи Драгобрат, і чому два останні так сильно його випереджають? У всьому. Так, це проблема всієї країни, але ж міг би Львів виокремитися в хорошому плані.

Вуличні перформанси і паради - це круто. А от коли пройде останній учасник шоу, тог що робити всім іншим? Навіть провінція провінції - районні містечка - можуть похвалитися тим, що просто діти, не нащадки грошових мішків, мафіозі чи партайгеноссе, ще можуть покопати м'ячик, поплавати, пограти в шахи чи теніс. Це ще доступно всім. Було б бажання. Бібліотеки також не всі закрили.

Наскільки Львів доступний щодо житла, тобто знайти, купити, орендувати, писали, говорили, читали і як результат - ситуація погіршується катастрофічно. Нові покоління львів'ян значення слова гуртожиток не знатимуть. Одні продали, другі переробили під офіси, треті здали за страшні гроші лівим людям. Так, про гуртожитське житло можна було сказати - просто, часто страшно і дешево. Тепер страшно і дуже-дуже дорого.

І що далі нас чекає? Львів програє в багатстві Донецьку, Харкову, Дніпропетровську, не кажучи про столицю, і це чомусь вважається нормальним, є принаймні пояснення. Але Львів починає програвати, а в деяких напрямах вже програв, тому ж Івано-Франківську. Він починає відставати від Тернополя й Луцька. Звичайно, мова не йде про історичну спадщину.

Мені хотілось би знати відповідь на оці безкінечні «чому»? Від економістів, соціологів, навіть футурологів, тільки не політиків. Бути оптимістом і вірити, що Львів зможе перегнати Київ, Донецьк чи ті ж Харків і Дніпропетровськ щодо зарплат, перспектив росту, ще якихось показників. З футболом все ясно, а як зі всім іншим?

Чи тут мають залишитись тільки ті, яких ніхто ніде не бере, плюс кельнери, юристи, гіди та історики Львова?

Фото зі сайту oldcity.eleks.lviv.ua