П’ять невідомих фактів про Миколу Колессу

Сьогодні, 6 грудня, минає 110 років від дня народження видатного львів’янина Миколи Колесси (1903-2006) – композитора, музиканта, громадського діяча. До ювілею ZAXID.NET підготував добірку маловідомих фактів із життя “сина сторіччя”.

Названий на честь Лисенка

Народився Микола Колесса у 1903 році саме в розпал лисенківських святкувань, коли у Львові, як і у всій Галичині, дуже урочисто відзначали 35-річчя творчої діяльності композитора Миколи Лисенка.

Мешкала тоді родина ще в Самборі, й батько – видатний етнограф Філарет Колесса – щодня доїжджав на концерти та академії до Львова. Та одного грудневого вечора не прийшов, а коли наступного сам Лисенко запитав чому, гордо відповів, що була в нього на те поважна причина – народився син. Назвали його Миколою – не лише за церковним календарем, але й на честь видатного композитора.

Пам’ятав похорон Франца-Йосифа

Улюблений народом цісар помер 1916-го, коли Миколі було 13 років. Родина Колесс на той час мешкала у Відні, рятуючись від воєнного лихоліття, тож хлопець на ціле життя запам’ятав величну жалобну процесію.

“Усі були вбрані в чорне, лише маленький спадкоємець престолу, Карл – у біле”.

Вчився у “Львівського Фройда”

Микола Колесса ходив до української Академічної гімназії, де викладали тоді Іван Крип’якевич, Омелян Терлецький, Степан Балей – видатний психолог, котрого називали “львівським Фройдом”.

Через багато десятиліть композитор пригадував:

“Професори у нас тоді були направду високоосвічені і високодуховні люди, часто мали значний науковий чи творчий доробок. От взяти, наприклад, такого професора Степана Балея – то він був двічі доктор, зробив докторат і з філософії, і з медицини, а у нас викладав математику, фізику і логіку. Хоч я і не конче любив ці предмети, але він мене добре їх навчив”.

Мабуть, настільки добре, що після закінчення гімназії Микола Колесса поступив до Краківського університету – на медицину. Батько вважав, що хлопець повинен отримати “порядний фах”, бо з самої музики не проживе.

Пішов усупереч батьковій волі

Втім, на медицині Микола Колесса провчився менше року. “Потяг до музики виявився сильнішим, і тому я сказав батькові: “Зроблю так, як мені душа велить, а якщо потім бу­де щось не так, то нарікатиму лише на себе”, - пригадував композитор.

Восени 1924 р. розпочалися його музичні студії у Празі, де він закінчив філософський факультет Карлового університету (музикознавство і славістика) та одночасно Празьку консерваторію (композиція і диригування). Опісля, в 1928 – 1931 роках вдосконалювався там же в Школі вищої майстерності.

Мріяв бути художником

Микола Колесса любив розповідати, що крім музики дуже його вабило малювання.

“Часто на лекціях я займався тим, що з пам’яті малював портрети, якось невимушено приходили мені до голови такі ідеї. Дотепер маю зшиток, де намальовані обличчя моїх улюблених професорів - і то портрети, мальовані не з натури, а з пам’яті”.

В архіві родини Колесс навіть збереглися деякі малюнки Миколи Колесси, наприклад “Музиканти в млині” (люб’язно надані ZAXID.NET для публікації).

Утім, відмовив хлопця від майбутньої кар’єри художника не хто інший, як славетний митець Петро Холодний, котрий часто навідувався до його батька. Порадив займатися все ж таки музикою.

І не помилився.

Лідія Мельник, для ZAXID.NET