<
Разом з Росією, а не проти Росії
IQ

Разом з Росією, а не проти Росії

Чому українські журналісти легко ковтають російську наживку дезінформації

Василь Расевич, 26 лютого 2015 4893 0

Винесене в заголовок речення є трохи відкоректованою цитатою із промови Анґели Меркель, яку вона виголосила у «попільну середу» перед однопартійцями. Цього разу представники Християнсько-демократичного союзу зібралися на зустріч зі своєю лідеркою в землі Мекленбург Передня Померанія, тобто на території колишньої НДР. У Німеччині є добра традиція виступати зі своєрідними звітами у першу середу сорокаденного посту (Aschermittwoch). Виступила і пані канцлер. Особливістю таких промов є те, що присутні сидять за столами, вільно спілкуються, а після кожного підсумкового речення лунає оркестровий туш.

Пані Меркель говорила щиро й відверто, розповідала про успіхи, але й не забула про виклики і загрози. Вона розповіла про те, що для суспільства вкрай важливо, щоб людина мала надійну роботу. Що сучасна Німеччина потребує не тільки молодих і перспективних людей, але й тих, кому від 50 до 75, потребує їхнього великого професійного досвіду. Такий підхід перетворює країну на людяну, зауважила канцлерка. А ще вона говорила про демографічні проблеми, про пов’язане з цим збільшення пенсійного віку для німців. Розповіла, що сучасні тенденції вказують на те, що люди, які працюють безпосередню з людьми, завжди зароблятимуть менше, ніж ті, які працюють з машинами. Але без тих перших суспільству аж ніяк не обійтися.

Вона наголосила, що майбутнє – за розвитком техніки і загальною диґіталізацією процесів. А для цього німцям треба мати першокласні університети, сміливі дослідницькі проекти та крок за кроком розвивати високі технології в індустрії. Меркель сказала, що німці мають так працювати, щоб стати найкращими у світі. При цьому німці мають відчувати свою відповідальність за всю європейську спільноту. Якщо котрась із країн потрапляє в скрутне становище, то Німеччина має виявити солідарність. Але, щоб уникнути нахабних зловживань, треба розуміти, що солідарність – це не дорога з одностороннім рухом, мовляв, терпець у німців також не залізний.

Прослухавши цю частину виступу, неймовірно захотілося спитатися наших державних мужів: а коли вони ось так просто і невимушено розтлумачували громадянам свої дії й наміри? Комунікація між владною верхівкою і народом в Україні майже відсутня. Бо ж не можна назвати спілкуванням з народом пафосні промови президента Порошенка під час церемонії передачі військової техніки силам АТО або прямі трансляції виступів прем’єра Яценюка на засіданнях Кабміну. Як виявилося на практиці, нема кому й аналізувати та інформувати громадян про актуальну політику української держави. І саме через це українська спільнота живиться чутками, плітками та російськими інформаційними «вкидами».

Чарівне слово «знову»

Не буду стверджувати, що українські медіа цілковито проігнорували такий важливий виступ пані Меркель. Інформували. Але як! На сторінці УНІАНу з’явилася новина із заголовком: «Меркель заявила про бажання Європи продовжувати співпрацю з Росією». В душі щось знову неприємно тьохнуло. Говорили-балакали, сіли та й заплакали? Перечитавши кілька разів новину, зауважив, що українська інформаційна агенція покликається не на якесь німецьке видання, а на російське РИА Новости. Знаючи про підступні витівки росіян, розпочав пошуки оригіналу. І знайшов повне відео виступу канцлерки.

Виявилося, що російські специ добре попрацювали над текстом. З першого погляду навіть важко вловити, чого бракує. Насправді ж бракує одного слова – «знову». Також змінена послідовність цитат і пропущено два перші речення. Повна цитата з виступу пані Меркель звучить так: «Усталені й у згоджені кордони не можуть бути порушені. І так, дорогі друзі, має все лишитися. Все інше знищує мир у Європі. І ми хочемо, кажу це наперед, цей європейський мирний порядок творити разом з Росією, а не проти Росії. Але ми не можемо відмовитися від наших принципів. І анексія Криму є порушенням міжнародного права. Але я вам скажу, що федеральний уряд, європейський уряд, Німеччина і Франція разом не збираються зупинятися, а все робитимуть для того, щоб Україна могла йти своїм шляхом, зберегти територіальну цілісність. Але ми будемо так само все робити і завжди говорити: ми хочемо, щоб Росія ЗНОВУ стала нашим партнером, ми не хочемо працювати проти Росії, ми хочемо працювати з Росією».

РИА Новости опублікували цю інформацію під заголовком: «Меркель: Мы хотим строить европейский миропорядок вместе с Россией». Пропустивши слово «знову», російські політтехнологи вихолостили зміст сказаного до непізнаваності. З російської інтерпретації зовсім не виходило, що з агресором, який порушив територіальну цілісність сусідньої держави і розв’язав на її території справжню війну, не може бути й мови, поки він не поверне все на висхідні позиції. Не виходило, що про партнерські відносини з Росією можна буде ЗНОВУ говорити, тільки якщо та поверне все до передвоєнного стану. Легка маніпуляція – і вийшло твердження, ніби Німеччина бачить Росію надійним партнером у наступному переділі Європи, чи то будівництві нового світового порядку.

Російська технологія була розрахована на споживачів і внутрішнього, і зовнішнього ринку. Для своїх співгромадян посилався меседж: ми – могутня країна, з нами рахуються, а тому ми спокійно продовжуємо свою політику далі. Українці ж мали зрозуміти, що нікому вони не потрібні, їх знову «злили» і у них немає іншого виходу, як капітулювати перед Росією. В тому, що росіяни винесли в заголовок саме таку вигідну для їхньої пропаганди думку, нічого дивного нема. Але те, що слідом за РИА Новости цю тезу почали мультиплікувати провідні українські видання, логічно пояснити не можна.

 «Українська правда» опублікувала найгірший варіант цієї «новини», заявивши, що Німеччина збирається вибудовувати партнерські відносини з Росією при встановленні нового світового порядку в Європі. Українські журналісти подали «новину» так, ніби їх взагалі не цікавить те, що сказала пані Меркель про Україну, що найважливішим для них є майбутні відносини Німеччини з Росією.  Далі «новину» моментально рознесли інші інформаційні агенції та користувачі соціальних мереж. Останніми прокотилася хвиля гнівних коментарів на адресу німецької канцлери, і в результаті все звелося до висновку: нікому ми в цьому світі не потрібні, всі нас кинули.

Здавалося б, одна безневинна інформація з виступу канцлера Німеччини, а такий тотально занепадницький ефект. Насправді цей ефект легко пояснити. Розуміючи свою безсилість перед потужним ворогом, українці просто уповають на міжнародну підтримку. І це правильно. Вперше в історії весь демократичний світ став на бік України. Але також виявилося, що сита Європа не готова пожертвувати навіть часточкою свого добробуту, щоб зупинити агресора. Європейські лідери переживають, що ж станеться з їхніми інвестиціями у російську банківську систему та потужні промислові проекти. А суми давно перевалили за сотні мільярдів. Як має дати раду пані Меркель зі своїм промисловим лобі, яке не перестає тиснути на уряд і вимагає не запроваджувати нових або скасувати старі санкції? До всього треба додати потужний інформаційний вплив Росії на німецьких обивателів і багаторічну роботу росіян у німецькомовному медійному просторі. Саме тому довший час Анґела Меркель висловлювалася так, ніби ходила по мінному полю. Але терпець увірвався навіть у глави німецького уряду.

За такої очевидної зміни позиції завданням номер один для російських спеціалістів з ведення інформаційних воєн було постійно демонструвати українцям, що Німеччина не рахується з їхньою долею, що Анґела Меркель постійно щось комбінує з Путіним, не звертаючи увагу на Україну. І тут із сумом змушений констатувати, що всі ці спецоперації Росії виявилися ефективними.

«Danke, Frau Ribbentrop!»

Однією з найбільш успішних російських інформаційних спецоперацій було проведення так званого флеш-мобу «Danke, Frau Ribbentrop!». Під час візиту до Ріо-де-Жанейро на фінал Чемпіонату світу з футболу канцлер Німеччини скористалася нагодою, щоб вкотре спробувати переконати президента Путіна припинити агресію проти України. Двогодинна зустріч відбулася за зачиненими дверима. Учасники не робили ніяких протокольних заяв перед розмовою і нічого не сказали журналістам після неї. Зміст розмови залишився таємницею за сімома печатями.

Раптово російські, а за ними й українські новинні сайти зарясніли повідомленнями: «Путін переконав Меркель», «Канцлер Германии поддержала идею Путина», «Стороны сошлись во мнении», «Меркель разрешилась заявлениями о необходимости прямых переговоров официальных властей Киева с сепаратистами». Газета «Дзеркало тижня» написала: «Канцлер Німеччини Анґела Меркель підтримала ідею російського президента в тому, що Київ мусить якомога швидше почати переговори із сепаратистами Донбасу». Зрада! – пронеслося просторами українського патріотичного Інтернету.

Невідомо звідки з’явилася ініціатива «затролити», «забомбити» німецьку зрадницю і прислужницю Путіна в Інтернеті. ТСН закликала «забомбити» фрау Рібентроп максимально.

«Спасибо, фрау Риббентроп! – Меркель «затроллили» в Фейсбуке из-за якшания с Путиным и сомнительной позиции по агрессии России в Украине», – написало видання «Цензор.нет». «Корреспондент.нет» опублікував псевдоаналітичну статтю під заголовком: «Настоящий друг или фрау Риббентроп. Ангела Меркель и Украина». До слова, всі ці публікації супроводжували маніпулятивного характеру фотографії. Зокрема остання стаття була присвячена 60-літтю Меркель і супроводжувалася великою фотографією, де президент-утікач Янукович цілує руку канцлерці. Інформація про нібито здачу України Путіну супроводжувалася старою фотографією, де Путін з посмішкою обнімає Ангелу Меркель.

Володимир Горбач у своєму блозі на «Українській правді» резюмував: «Так українці тролять зрадницьку позицію Анґели Меркель». І це експерт, обличчя якого не сходить з українських телеканалів та газет! Я далекий від думки, що експерти можуть в емоціях щось заявляти, а тим більше виносити такі вердикти. Тому залишається питання, чиїми експертами вони є.

Результатом цієї кампанії стали сотні тисяч електронних постів на сторінку Меркель з фразою «Дякую, пані Рібентроп!». На думку довірливих українців, так вони дотепно помстилися людині, яка посміла уподібнитися нацистському міністрові закордонних справ, що підписав з Молотовим таємний договір про розділ Східної Європи, і підігрує агресорові Путіну. Не допомогли навіть пояснення речника німецького уряду, який заявив, що нічого подібного під час розмови не було, що мова йшла про відновлення роботи тристоронньої групи і прохання Меркель до Путіна вплинути на сепаратистів та припинити війну. Не допомогло навіть те, що пані канцлер в особистій розмові з президентом Порошенком спростувала поширювані нісенітниці і заявила, що навіть гадки не мала закликати українську владу до прямих переговорів із сепаратистами. Українці масово затаврували «зрадницю» і з почуттям виконаного обов’язку взялися за інші справи.

Якщо переглянути ретроспективу подій, то швидко з’ясується, що майже всі українські видання потрапили в пастку російської пропаганди. Вони не звернули уваги, що «витік» інформації стався від прес-секретаря російського президента Пєскова. Вони не захотіли напружитися і банально звірити інформацію з німецькими джерелами.  Або цього не дозволила зробити їхня слабка кваліфікація. Одним словом, в Україні негайно потрібно наводити лад у медіапросторі. Розумію, що майже всі медіа в Україні є чиєюсь приватною власністю, але, може, власники нарешті звернуть увагу на непрофесійність ангажованих для роботи кадрів?

Резюмуючи, варто сказати, що вся ця історія виявилася черговою спецоперацією, спрямованою на те, щоб посіяти серед українців апатію і зневіру. І не без того, щоб продемонструвати Анґелі Меркель, яким неадекватним є українське суспільство. Окремі українські видання припустили, що Меркель наплювати на думку українців, а от на своїх виборців – ні. Історія з «флеш-мобом» поширилася у німецьких медіа, і тепер канцлер неодмінно мусить гасити пожежу. Не знаю, чого в таких публікаціях більше – чи святої наївності, аж до простоти, чи злого умислу. Справа в тому, що партія Анґели Меркель, попри консерватизм її членів, займає позитивну щодо України позицію. Натомість їхні вічні конкуренти, хоча тепер вимушені союзники, німецькі соціал-демократи, є виразно проросійськими. То виходить, що українські медіа невтомно трудилися на те, щоб партія пані Меркель зазнала на виборах поразки? І хто би тоді переміг? Правильно, різні Плятцеки та Шрьодери, дехто з яких офіційно працює на ставці у «Газпрому».

Вже тільки два наведених приклади яскраво засвідчують, що український інформаційний простір міцно зав’язаний на Росію. Українські журналісти не знаються на міжнародній тематиці, не володіють іноземними мовами, а тому єдиним джерелом інформації й надалі залишаються російські ЗМІ. Вони наївно міркують, що при перекладі з російської пропагандистська отрута витече і залишиться чиста інформація. Насправді ж усі ці журналісти, аналітики й експерти разом з Росією дружньо крокують під марш кремлівського оркестру. Поки що…

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук