Росія почала втрачати доходи через нафтові обмеження ЄС, – Bloomberg

Майже повна заборона на імпорт російської нафти до ЄС нарешті вдарила по нафтових доходах Росії. Про це пише Bloomberg.

Зазначається, що адміністрація США побоювалася, що санкції ЄС проти імпорту російської нафти морським шляхом призведуть до різкого зростання цін. Особливе занепокоєння викликала заборона на надання кораблів та послуг страхування та фінансування для російських вантажів.

Щоб пом'якшити наслідки, США запропонували встановити межу цін на російську нафту. Вантажі, придбані за ціною, нижчою за верхню межу, зрештою встановлену на рівні 60 доларів за барель, були б звільнені від заборони на постачання та надання послуг.

Москва втратила ринок для більш ніж 1,5 млн барелів на день. Схоже, що до кінця року РФ втратить продажі ще на 500 тис. барелів на день, якщо Польща і Німеччина виконають свої зобов'язання щодо припинення імпорту нафти трубопроводами.

Проте, ціни на нафту не тільки не злетіли, але й впали. До п'ятниці, 9 грудня, на п'ятий день заборони імпорту, нафта марки Brent коштувала нижче 77 доларів за барель і ненадовго впала нижче 76 доларів. Це більш ніж на 14% нижче від максимумів, досягнутих після того, як обмеження набули чинності.

Ціни за поставки сирої нафти впали ще більше. Ключовий російський експортний сорт Urals торгувався за ціною трохи більше 40 доларів за барель в балтійських портах країни, які залишаються найбільшим ринком збуту нафти РФ. Це приблизно відповідає рівню, визначеному як беззбиткова собівартість виробництва, але набагато нижче за межу ціни в 60 доларів за барель, запроваджену ЄС разом із забороною на імпорт.

Збереження важливості балтійських портів Росії навіть після втрати Москвою європейського ринку свідчить про нездатність країни перенаправити нафтові потоки. Єдиний трубопровід до Китаю і російський експортний термінал на тихоокеанському узбережжі в Козьміно вже заповнений, і єдиним способом постачання на останні російські ринки, що залишилися в Китаї, Індії і Туреччині, є довгі морські рейси навколо Європи і через Суецький канал.

Санкції ЄС не лише не створили дефіциту нафти, але й призвели до локального перенасичення цих ринків. Величезні обсяги російської нафти конкурують з потоками від традиційних постачальників на Близькому Сході, і продавці змушені надавати великі знижки, щоб компенсувати високу вартість довгих подорожей, необхідних для доставки вантажів з Балтійського регіону.

Китай послаблює свої обмеження, пов'язані з Covid-19, що в кінцевому підсумку може призвести до зростання попиту на паливо, який був стиснутий обмеженнями на поїздки і уповільненням економічної активності.

Також наближається потенційно «більш драматична» заборона ЄС на імпорт російських нафтопродуктів, таких як дизельне паливо. Це може підірвати нафтові ринки, які вже відчувають нестачу транспортного палива.

Тим часом президент Росії Владімір Путін погрожує скоротити видобуток нафти у відповідь на обмеження цін. При цьому, нафтова промисловість РФ може прийняти рішення за нього, якщо вона не зможе вигідно продавати нафту.

Кремль вже зіштовхнувся з великим ударом по своїх доходах від експортного мита на сиру нафту. Виходячи з цін на нафту з середини минулого місяця, російське мито за барель цілком може впасти в січні до найнижчого рівня з тих пір, як пандемія Covid-19 скоротила доходи на початку 2020 року.

Виданя констатує, що поки що світ добре справляється з перенаправленням російської нафти з Європи в Азію, а витрати, як сподіваються в західних столицях, лягають на Кремль.