Російсько-грузинська війна. Проміжні висновки

1. Російська імперія готова порушувати кордони незалежних держав під приводом захисту своїх громадян та «миротворчих» операцій, або, як зараз звучить, для «умиротврення грузинської сторони та введення миру і спокою».

2. Всім має бути зрозуміло: якщо росіяни порушили державні кордони Грузії, то завтра вони порушать кордони будь-якої іншої держави, особливо це стосується країн колишнього СРСР. Ви знаєте, де знаходиться Севастополь і Крим та який флот там розміщується? Правильно! Ви вгадали наступну точку агресії Росії. Косово багато у чому розставило крапки над і в питаннях дії сепаратистських режимів та порушення національного суверенітету держави шляхом анексії її законних територій.

3. Західний світ не стане на захист держави, яка не є в системі колективної безпеки НАТО. Захід боїться Росії та не готовий йти з нею на серйозний конфлікт. Членство Грузії в НАТО гарантувало б їй захист від російської агресії.

4. Тільки ті держави та народи будуть мати право на існування в сучасному світі, які не будуть боятися стояти на смерть за свою свободу і кидати виклик агресору… Росія – 141 мільйон жителів. Грузія – 4,6 мільйона жителів. Я думаю порівняння дає змогу зрозуміти співвідношення сил тільки в кількісному плані, не згадуючи про військову міць та інші важелі. Колись ідеолог українського націоналізму Дмитро Мирон «Орлик» писав: «В житті народів рішає закон сили і боротьби».

5. Українська позиція! Думаю для всіх українців, що скептично налаштовані стосовно вступу України до НАТО, після останніх подій все стає зрозуміло. Або ми будемо в НАТО, або російські танки будуть захищати права та свободи своїх громадян (братів по крові) в Севастополі, Сімферополі, Донецьку, Києві, Львові… Ми мусимо визначатися, в іншому випадку визначать за нас…

P.S. Тримайся мужньо грузинський народе! Сакартвелло гуамарджос!