Руїни замку Острозьких

За 17 км від Львова є населений пункт Старе Село. В другій половині XVI ст. князі Острозькі за проектом архітектора Амброзія Прихильного збудували тут власний замок.

Давно хотіла подивитися на всі 40% історично-архітектурного спадку України, які знаходяться на території Львівської області. Це ж значна цифра! І як, проживаючи у Львові, не відвідати інших історичних твердинь, окрім славнозвісних замків в Олесько і Золочеві? Цікавість й іншого штибу брала вгору: в якому стані перебувають ці пам'ятки архітектури й історії? Чого їм бракує? Як їх зараз використовують? Щоб знати - треба там побувати. Перший населений пункт, який обрала, - Старе село Пустомитівського району. Чому? Близько до Львова, а відомостей про нього мало.

Трохи історії на користь відвідин цього села: тут розташований один із найбільших замків України, у 1648 р. під час визвольної війни військо під проводом Богдана Хмельницького здобуло цей замок-фортецю. По суті, замок залишався нормальним місцем проживання, доки з нього не зробили винокурню та броварню...

Отож, за 17 км від Львова (в бік Бібрки) є населений пункт під назвою Старе Село. В другій половині XVI ст. князі Острозькі за проектом відомого львівського архітектора Амброзія Прихильного збудували тут власну твердиню. Сьогодні твердиня «впала»: під впливом часу та людей.

 Зі сторони залізничних колій, якщо дивитися на фортечні мури, то мимоволі захоплюєшся їх величиною. Такого здоровезного замку я не бачила раніше. Спочатку гадала, що це лише руїни замку - одна стіна, та згодом побачила, що всі стіни по периметру збережені. Як «говорить» всезнаючий «гугл», замку понад три з половиною сотні років. Зараз його площа становить близько 2,7 га. Над входом - кам'яний герб. Кажуть, що самі замкові стіни мають вісім метрів заввишки і мали два метри в ширину, а високі башти (скільки їх було, можна лише здогадуватися) мали по 14-16 метрів у висоту. З усіх башт - за залишками можна порахувати, що їх було шість - лише одна збереглася з усіма стінами (там обвалилася підлога в одному місці, звідки проглядає напівкругла стеля нижнього поверху).

 Тільки схоже на те, що не потрібна ця пам'ятка історії та архітектури ні місцевій громаді, ні загалом - владі. Старезні фортечні стіни підвладні часу і впливу навколишнього середовища, вони руйнуються на очах: дещо було вже давніше (пролом у стіні), дещо намагалися зберегти (стяжками), а дещо, здається, тріснуло нещодавно.

Загалом, якщо провести паралелі, то можна лише уявити, якими красивими були аттики стін та різьблені «корони» веж. Ці «корони» в більш-менш якісному стані збереглися лише на трьох баштах. На інших - деякі уривки повторення малюнку, фрагменти. На коронах видно вирізьблені грона винограду. Чи вирощували тут виноград - історія не оповідає.

Замок має неправильну форму, він чи то шестикутний, чи то лише так видається. Всередині - поблизу стін є ще руїни якихось добудов, щоправда, вгадати важко, що насправді там було; загалом, внутрішня територія замку заросла травою, подекуди чагарником. Біля однієї стіни стоїть дерев'яна сучасна сцена: можливо, колись тут були концерти «місцевого розливу». Але пошуковик видав інформацію, що чотири роки тому всередині замку святкували замковий та сільський ювілей.

Зараз за замком мало хто дивиться. Тут немає ні реставраторів, ні археологів. Зате ззовні до фортечної стіни з боку села є прибудова - гараж, тільки без дверей. З іншого кінця цієї ж стіни вздовж сільської дороги огороджено трикутний город: катети - фортечні мури, гіпотенуза, металева сітка.

...Дивлячись фільми, де чудесно знаходять використання історичній спадщині, - попри різні нюанси (великі й малі) замки перетворюють (і досить успішно) на готелі - подумалося, що на місці цих напівруїн величавого колись замку можна було б зробити те ж: укріпити стіни (адже поблизу колія проходить), облагородити територію, очистити озерце... І до Львова недалеко. Й до інших історичних місць - Звенигорода, Свіржа...

 Звернувшись за коментарем щодо можливості перетворення замкових руїн у щось суспільно корисне до архітектора, члена ICOMOS, координатора секції збереження історико-архітектурної спадщини Громадського форуму Львова, заступника директора Львівської галереї мистецтв Миколи Гайди, отримала таку відповідь: «У принципі, перетворити руїни замку в готель - можна. Потрібно, передусім, концепцію реставрації погодити в різних установах. Можна законсервувати фрагменти замку-фортеці і використовувати цілу будівлю. Методика не забороняє цього робити. Зрештою, це й потрібно робити».