Шабля з історичними сюжетами в якості оздоб: де побачити унікальний експонат
У колекції Національного музею історії України зберігається унікальна пам’ятна шабля, яка призначалася не для бою, а для вшанування пам’ятних подій. Вона нагадує літопис, який фіксує хроніку формування уявлень про державність. Нині цей експонат представлений на виставці «Мазепа. Стратегія європейської України» у заповіднику «Києво-Печерська лавра».
Шаблю виготовив у середині XVIII століття невідомий майстер, вона не призначалася для бою, а зберігати пам’ять про важливі моменти історії. На її срібних пластинах зображені гравюри з історичними сценами. Їхня послідовність передає уявлення про формування держави як простору права, рівності та спільного управління, стверджують історики.
Шаблю можна оглянути на виставці «Мазепа. Стратегія європейської України» (фото Юрія Юрченка)
«Цей клинок розповідає про традиції, з яких виростала політична культура Гетьманщини. Вона не виникла на порожньому місці: козацька державність спиралася на досвід, закладений ще в унійній добі Речі Посполитої. Саме тому шабля-меморія розміщена на виставці поруч із шаблею Івана Мазепи та клинком кримського хана Сагіб Ґерея як символ тяглості, не менш важливий за бойову зброю, що здобувала права», – розповіли на сторінці заповідника «Києво-Печерська Лавра».
Як пояснив кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Скарбниці Національного музею історії України Олексій Савченко, ця зброя розповідає не лише про якогось діяча, а про цілий державний лад – принципи, історичні основи та уявлення про спільне управління. Шабля-меморія розповідає про підвалини формування козацької держави: традиції вибору, права та самоврядування, що сформувалися ще в Речі Посполитій.
Шаблю, ймовірно, виготовили на території Польщі. Не зафіксовано ані ім’я власника, ані майстра. «Натомість її сенс говорить про політичну спадкоємність, право як основу державності, участь українських земель у формуванні європейських політичних практик», – каже Олексій Савченко.
фото Юрія Юрченка
Історичні сюжети на шаблі
На піхвах шаблі зображені сцени з історії Речі Посполитої – держави, історію якої впродовж XVI-XVIII століть спільно творили поляки, литовці та русини (українці).
На ній відтворені сюжети:
- Кревська унія 1385 року,
- Грюнвальдська битва 1410 року,
- Люблінська унія 1569 року,
- вступ Болеслава Хороброго до Києва.
«Саме на нього згодом посилатиметься гетьман Пилип Орлик у преамбулі до Конституції 1710 року, відомої як перша українська Конституція. А на звороті шаблі – латинський напис memoria comminitatis. З латини це перекладається як “на памʼять про об’єднання”, який прямо відсилає до Люблінської унії», – каже дослідник.
Напис латиною (фото Юрія Юрченка)
Цей союз не лише змінив карту Центрально-Східної Європи, а й створив нові політичні умови для української еліти, відкривши доступ до прав, парламентської участі та судочинства.
Ми використовуємо