Що трапилося із Студентським братством?
На Великдень у Шевченківському гаю купила «Співаник студентського братства з акордами». Для молодшого покоління в родині. До співання не дійшло, а от читання виявилося доволі вражаючим.
У передмові значиться, що «у видання увійшли здебільшого пісні, знані і співані у братському колі».Починається все доволі мирно і логічно: з «Державного гімну України» і «Боже великий, єдиний».
Наступним є розділ «Патріотичні» Ось кілька цитат (у всіх цитатах збережено правопис оригіналу):
«А я гуляю по Москві
І бачу пам’ятник Бандері…»
***
«…Повсюди чути нашу мову,
І люблять всі мій автомат»
***
«Повсюди гарні краєвиди,
На дротах москалі висять,
І я крокую без огиди
У гето, де жиди кричать»
***
«Нема в же в світі комуністів,
Нема ляхів і москалів,
Немає негрів шовіністів
І всяких Путіних-козлів»
Нема вже в світі Мавзолею,
Оздоби вже на Соловках,
Спалили Леніна тварюку,
А Кучма з’їв його весь прах»
Тепер трохи із розділу «Ліричні» (увага, не «Жартівливі»):
«Чого це ти зо мнов рівняєш
Того небритого чорта,
Це все одне, що ти паруєш
Орла й облізлого кота.
Чого ти вирішила люба, що поруч ставить можеш ти
Лайно, багно і недолік шлюбу
З еталоном красоти?»
Ще трошки:
«Дев’ятикласниця Катруся,
Я прозріваю, як на тебе дивлюся,
Надворі давно вже не падає сніг,
Та твоя врода все одно збиває мене з ніг»
***
« В тебе в кошику шипшина,
В мене в сумці скіфське золото,
В тебе брова як шнурочок,
В мене син як огірочок»
У вихідних даних зазначено, що «видання друге, змінене і доповнене». Тобто, хтось працював над добіркою текстів. І пригадаймо вступ – це уже співані молодими людьми пісні.
Закриймо очі на естетичний чи поетичний бік справи. Не кожному дано та й не кожен мусить. Подорослішають-помудрішають. Якщо будуть мати інші взірці, яких, до слова і для справедливості, немало у цьому ж «Співанику»
Як бути із «неграми шовіністами» і «жидами у гетто»? Якщо це дурість дитяча, то це одне. Якщо ж це керовано дорослими, то що трапилося із Студентським братством, з елітою еліт студентства, з яких почалася Революція на граніті, Товариство Лева і, врешті решт, сама незалежна Україна? Гроші на видання напевно збирали не студенти, заощаджуючи на пиві.
На днях у книгарні побачила кольорову афішу про презентацію «Співаника», здається у Будинку архітектора. Отже, такий його зміст – не помилка, він влаштовує і спонсорів, і самих студентів.
Ну, і насамкінець, взірець «екуменічного» поєднання ісламу і Бандери із того ж розділу «Патріотичні»
«Нація моя- мій іслам.
І хай кажуть люди, Магомет там
Нація моя – мій іслам,
На поталу невірних його не віддам!
Ми збудуємо замок, де кінь впаде,
Фортецю надії,
Жодна навала її не пройде,
Зіб’ється об стіни.
Мури – міцні у них тіла,
Бандерівські кості,
Сонця в небі зелений стяг
Ми зів’єм на помості.»
Хтось щось розуміє?
Хлопці і дівчата, будьте пильними. Будьте мудрішими від тих, хто намагається вами маніпулювати і зробити із вас не мислячу біомасу для факельних походів.
Ми використовуємо