Символи і новаторства Першої світової війни

110 років тому розпочалася Перша світова війна. Для жителів Європи це був фактично перший глобальний конфлікт, жертвами якого стали 25 млн людей. Україна не тільки брала безпосередню участь у воєнних діях Першої світової по різні сторони барикад, але й була місцем, де ці бої проходили. У Першу світову формувалися кадри для українського війська – УГА та армії УНР. Про символи, імена та місця в Україні, пов’язані з Першою світовою, у подкасті «(На)памʼять» Українського інституту національної пам’яті розповів Іван Стичинський – історик, який досліджує цю тему.

У Першу світову війну, окрім зброї, з’явилося багато нових явищ, якими суспільство користується досі: чай у пакетиках, одяг на блискавці і навіть веганські сосиски. Китай, який і зараз неофіційно допомагає Росії у війні, 110 років тому вивів на продовольчий ринок Європи рис. «Велика частина меморіальної культури, зокрема тієї, яку ми засвоїли у спотвореному радянському варіанті, як-от вічний вогонь і пам’ятник невідомому солдату, теж походять із Першої світової війни. Врешті-решт всеохопна мобілізація суспільства вперше відбувається тоді ж», – зазначають автори подкасту.

Українці воювали у Першу світову за різні армії

Нові речі побуту і явища

У Першу світову війну вперше зявилися деякі речі, якими ми користуємося досі. Наприклад, чоловічі наручні годинники. «Певний час годинник не сприймався як щось таке, що носять на руці, хіба що його використовували як прикрасу. Раніше це вважалося атрибутом жінок», – пояснює Іван Стичинський.

У Першу світову війну вперше з’явилися також предмети інтимної гігієни, одяг на блискавці та стиль мілітарі в одязі. Шапка мазепинка – це головний убір січових стрільців, який походить безпосередньо з Першої світової.

З їжі до таких явищ можна віднести чай в пакетиках та веганські сосиски, тому що м’яса було мало і шукали якісь замінники, а також рис. «У традиційній українській кухні рису не було надто багато, а через те, що під час Першої світової поставки зернових дуже сильно страждали, на ринок вийшов Китай з рисом. Тому в Російській імперії і в інших країнах його активно почали споживати», – розповідає історик.

Польова кухня в часи Першої світової війни

Загальна мобілізація – це теж явище Першої світової війни. «Всеосяжна мобілізація – це не лише, коли мобілізують чоловіків в армію. Це означає, що їхнє місце в певній трудовій діяльності займають жінки і діти. І оце означення “воєнний стан” з’явилось безпосередньо тоді», – каже Іван Стичинський.

Війна в культурі

Сьогодні Перша світова війна асоціюється насамперед з романом Ремарка «На західному фронті без змін» і його екранізацією Едварда Бергера для Netflix. А також з творами Ернеста Юнгера, які останніми роками дуже активно видаються.

Після Першої світової війни кінематограф тільки зароджувався як явище. Водночас у період міжвоєння більшість літератури, в тому числі української, була про Першу світову війну. На той момент це було найбільше потрясіння, яке взагалі переживало людство.

Історик виділяє «Волинь» Уласа Самчука, Гео Шкурупія, який на той час написав, напевно, один з перших романів про жінок в Першу світову війну.

Ведучий подкасту Ігор Кромф навіть припустив, що «Місто» Підмогильного – це теж історія про людину з ПТСР. Адже Степан Радченко пройшов Першу світову і радянсько-українську війну.

«Багато діячів Розстріляного відродження – це ветерани Першої світової війни. Через те, що їхня творчість була заборонена, ми зараз мало її знаємо. Наприклад, книга Якова Мамонтова “Батальйон мертвих” – це книжка, яка збереглась взагалі в кількох примірниках, але вона є. Недавно твір Осипа Турянського “Поза межами болю” став популярний», – перелічує Іван.

Автор пісні «Ой у лузі червона калина» Степан Чарнецький

З музичного тогочасного мистецтва можна виділити пісні січових стрільців. Зокрема, нині вже легендарна пісня «Ой у лузі червона калина», яка відродилася з початком повномасштабного вторгнення в Україну, насправді родом з Першої світової. Її співали січові стрільці, які воювали з Російською імперією у складі армії Австро-Угорщини. «Плине кача» – теж пісня того часу.

Навіть течії архітектурного модернізму – конструктивізм, ар деко – теж виникли як відповідь на післявоєнний стан Першої світової, коли людство відійшло від канонів.

Символи і меморіалізація

Символ пам’яті жертв війни – квітка маку, яка в Україні поширена як символ саме Другої світової, виник під час Першої. У французів квітка пам’яті про Першу світову війну – це волошка.

Загалом Перша світова війна створила основу для всієї сучасної військової меморіалізації. Перші монументи невідомому солдату синхронно виникли у Франції і в Сполученому Королівстві. Нові держави Центральної та Східної Європи перейняли цю меморіальну моду.

«Такі явища, які для нас видаються радянськими, наприклад, могила невідомого солдата і вічний вогонь – це не радянське абсолютно, а ще з Першої світової війни. І ми теж сприймаємо могилу невідомого солдата як щось негативне, що людину забули, її жертву знівелювали на масовому фоні. Насправді під час Першої світової деяких діячів наскільки вразила велика кількість жертв, що і виник концепт оцього монумента невідомому воякові. У Великій Британії невідомий вояк похований у Вестмінстерському абатстві разом з королями. У Франції в центрі Парижа є вічний вогонь – це так само історія з Першої світової війни. А ще типові надгробки на військових кладовищах і багато чого іншого», – перелічує Іван Стичинський.

Найдавніший вічний вогонь у Парижі (фото з Вікіпедії)

В Україні збереглось багато кладовищ Першої світової війни. Якщо йдеться про поховання УСС, то в міжвоєнний період і в період бездержавності це були маяки, які притягували українське середовище до себе. Тому що пам’ять про визвольні змагання навколо себе гуртувала українців.

Люди, місця, артефакти та феномени Першої світової війни, пов’язані з Україною

Якщо говорити про наслідки Першої світової війни для українців, то окрім втрат, руйнівної лінії фронту і участі в бойових діях в різних арміях, Іван Стичинський називає найважливіший наслідок – незалежність.

«Таке явище, як незалежна Україна, з’явилося під час Першої світової війни. Це Україна з нинішніми державними символами, з паспортом, який у нас є, з валютою гривнею. Це все ще було створене тоді», – наголошує історик.

Україна була однією з чільних локацій, де відбувалась Перша світова війна. Українці Австро-Угорщини і українці Російської імперії воювали один проти одного. Водночас ця війна дала основну кадрову базу для українського війська початку XX століття, переконаний історик. Легіон Українських січових стрільців – це перше національне українське формування у лавах австро-угорського війська. Водночас багато тих, хто воював за Російську імперію, потім розбудовував армію Української народної республіки.

Війська УНР у Києві 1918 року (фото з Вікіпедії)

Місцями Першої світової в Україні є військові кладовища тих часів і локації безпосередніх боїв. У Харкові і Луганську збереглись танки Першої світової війни. «Танк – це річ, яка з'явилась вперше під час Першої світової війни. В Україні є три одиниці цієї техніки – це пам’ятки, можна сказати, світового значення. У нині окупованому Луганську – на площі Революції, в Харкові – біля історичного музею», – зазначає Іван Стичинський.

Британський танк Mark V 1918 року біля Харківського історичного музею (фото moniacs)

Серед видатних постатей історик виділяє Осипа Букшованого – січового стрільця з неймовірною долею, який потрапив в російський полон через Туреччину, діставався до Австро-Угорщини, нагороджений там орденами і медалями.

Символом втраченого покоління історик назвав Олександра Карпеку – київського авіатора, який в дитинстві зробив свій перший літак і помер у дуже молодому віці. «Йому банально не пощастило вирватись з цього виру Першої світової війни і її наслідків. Він якраз ілюструє те, що для нас втрачене покоління після Першої світової – це втрачене безпосередньо», – каже Стичинський.

Офіцерки УСС Ганна Дмитерко і Софія Галечко та дипломатка УНР і ЗУНР, зв’язкова Коновальця Ольга Басараб (Відень, 1917)

Прикметно, що цьогорічну експозицію «Жінки на війні» у Відні проілюстрували українками-учасницями Першої світової війни. Це перші у світі офіцерки Олена Степанів, Софія Галечко, Ганна Дмитерко і багато інших.