Слизька ідея

Про доцільність Гельсінкі-2

БлогиОлег Оленюк , 12 серпня 2014 87
Олег Оленюк
громадський діяч

Вже кілька днів вітчизняна біляполітична тусня мусує, як здалося окремим її представникам, «геніальну» думку: а чому б нам не запропонувати якусь нову Гельсінську угоду, а разом з нею якусь нову європейську систему безпеки. Прикро, що на цю пропозицію від недалекоглядних політпропагандистів пристав і Міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Звісно, міжнародні угоди, які б забезпечували дотримання прав людини й гарантували територіальну цілісність держав ніколи не зайві. Але діяти вони можуть лише у тому випадку, коли їх підписують договороздатні країни. На даний момент Росія не належить до категорії доровороспроможних країн. Тому будь-яка угода з РФ нині матиме ті ж наслідки, що Гельсінські угоди 1975-го для Радянського Союзу. Як відомо, вже у 1976-му вони мали наслідком повальний наступ на права людини в СРСР й відповідну реакцію США та європейських держав у вигляді санкцій. Та ж поправка Джексона-Веніка хоч була начебто прив’язана до заборони СРСР єврейської еміграції, проте була затверджена лише після зухвалих порушень з боку радянського керівництва Гельсинських угод.

Чи потрібен нині новий міжнародний акт заради створення нових підстав для введення санкцій проти Росії? Можливо. Але не забувайте, що нова угода – це резерв часу перш за все для самого Путіна. Це резерв часу, який лише продовжить конвульсії кремлівського режиму. Реальність же більш сумна: нинішній Росії для повернення до кола демократичних держав уже потрібна не просто демократична революція і одноразовий демонтаж режиму КДБістів, а зміна цілої генерації у бізнесі та політиці, аби спокуса поновлення імперії не виникла років через 15. Відповідно, режим санкцій з боку США, ЄС, України, Японії, Канади, інших має бути розрахований не на короткострокову, а на тривалу перспективу. Причому їх послаблення має відповідати паралельному процесу демократизації самої РФ.

Щодо колективної системи європейської безпеки, то тут взагалі не варто напружуватися. Адже сама ідея свого часу активно лобіювалася Росією як альтернатива НАТО. І не просто альтернатива, а як формування, що мало нейтралізувати роль НАТО на Європейському континенті. Тому подібні ініціативи з вуст українських політиків нині скоріше нагадують переспівування старих кремлівських пісеньок, ніж корисну з практичної точки зору ідею. Більш того, ЄС за останні місяці мав не одну змогу переконатися, що потужний та ефективний захист від зазіхань путінщини для Європи можливий лише в форматі НАТО, основою якого є Сполучені Штати Америки.

А звідси проста мораль, взята з формули Миколи Хвильового: «Геть від Москви!»… І не просто «Геть!» А краще взагалі у напрямі норд-ост у найближчі 15 років (це щонайменше) і не просуватися… Хіба що з гуманітарною місією…

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук