Спецоперація «львівське сміття»

Критична ситуація, яка склалася з вивозом побутових відходів з міста Львів, є результатом спеціальної операції, проведеної за всіма існуючими правилами – координована з єдиного центру, з використанням різних сил і засобів. Цю операцію було розроблено після парламентських виборів 2014 р., на яких партія «Самопоміч» пройшла до Верховної Ради і утворила в ній свою фракцію. З входженням «Самопомочі» у велику політику стало зрозуміло, що її лідер – міський голова Львова Андрій Садовий – стає серйозним політичним гравцем і потенційно може претендувати на найвищі державні посади, включаючи президентську.

Її завданням було перешкодити зростанню рейтингу «Самопомочі» та її лідера, змусити їх дивитися у «правильну» сторону і уважно дослухатися до потрібних прохань/вказівок «згори». В операції були задіяні потужні політичні, адміністративні, силові та інформаційні ресурси. Робота велась за різними напрямами з метою: 1) «розбити» парламентську фракцію «Самопомочі» (вдалось частково – відбувся вихід з неї чільних діячів партії); 2) створити проблеми із законом меру Львова та його оточенню і таким чином «взяти» його на гачок (результати роботи правоохоронних органів у цьому напрямі відомі); 3) дестабілізувати роботу Львівської міської ради (достатньо пригадати, як радикальні елементи захоплювали міськраду); 4) створювати перешкоди у роботі тих органів місцевого самоврядування, які очолюють представники «Самопомочі» (це проявилось, зокрема, у Львові, Миколаєві); 5) усіляко дискредитувати цю політичну силу та її лідерів (це здійснюється постійно).

Вказана діяльність велась комплексно, системно і цілеспрямовано. На певному її етапі ключовим засобом досягнення зазначених цілей стало «сміттєве» питання. Воно виникло після минулорічної пожежі на Грибовицьому сміттєзвалищі, під час гасіння якої загинуло четверо людей. Наскільки відомо, офіційне розслідування не підтвердило версії підпалу сміттєзвалища. Але, як відомо, офіційне розслідування також може помилятися, тим більше, коли воно здійснюється у чітко визначених параметрах.

Після цієї трагедії сміттєзвалище, на яке здійснювався вивіз відходів зі Львова та кількох інших міст області, було закрито. Відразу гостро постала проблема вивозу сміття зі Львова. Зрозуміло, що кардинальне її вирішення передбачало будівництво нового сміттєзвалища та/або заводу з переробки твердих побутових відходів недалеко від міста. Для цього потрібні були відповідні владні рішення та адміністративно-розпорядчі заходи, кошти тощо. А головне – час, якого не було, бо сміття потребувало щоденного вивозу.

На перших порах львівській владі вдавалося на більш-менш задовільному рівні забезпечувати вивіз сміття з міста, у т.ч. на сміттєзвалища інших регіонів. У подальшому це робити ставало усе складніше через відмову сміттєзвалищ приймати львівське сміття, яка супроводжувалася акціями протесту місцевих жителів і широким їх висвітленням у ЗМІ. У результаті можливості для вивозу сміття зі Львова звузились практично до нуля і моє прекрасне місто поступово перетворюється у сміттєзвалище. І це – Львів, який є західними» воротами» України в Європу та її туристичною візиткою.

При цьому центральна влада імітувала допомогу львівському меру порадами та квазі-рішеннями, начебто спрямованими на вирішення проблеми. Усі ходи були добре продуманими піар-заходами, які мали демонструвати намагання Києва допомогти Львову. У результаті поставленої мети було досягнуто – показали, що львівська влада безпорадна, мер як господарник ніякий, він разом із своєю політичною силою не про велику політику має думати, а сміття розгрібати…

Однак проблема полягає у тому, що досягнення цієї політичної мети породило у Львові велику біду – у місті створено загрозливу екологічну ситуацію, мешканці міста доведені до відчаю, назріває соціальний вибух… У боротьбі з Садовим та його партією «забули» про звичайних громадян, про їх добробут, здоров’я, самопочуття, безпеку…Хоча казати «забули» не зовсім правильно, бо в Україні про народ влада завжди думала в останню чергу.

Нинішня влада не є винятком. І ситуація з львівським сміттям – тому переконливе підтвердження: Львів і львів’яни стали заручниками брудної і цинічної політичної боротьби.

Відтак постає одвічне запитання: хто винний і що робити?

Банкова та її політичні прибічники покладають усю вину за ситуацію на міську раду і міського голову особисто. Безперечно, мер Садовий і його команда несуть свою відповідальність за стан справ у Львові – тією мірою, яка зумовлюється їхніми повноваженнями і можливостями запобігти цій ситуації та виправити її. Вони при владі у Львові вже понад десять років і мали б забезпечити справне функціонування міського господарства за різних ситуацій, у т.ч. надзвичайних. Ще одна провина львівської влади полягає у тому, що вона, як на мене, надто пізно почала «бити на сполох», сподіваючись на допомогу центру.

Водночас треба добре усвідомлювати, що «сміттєві» проблеми Львова значною мірою «ростуть» із Києва. Там же вони головним чином і вирішуються. Керівник парламентської фракції О.Березюк абсолютно правильно вибрав місцем свого голодування приміщення адміністрації президента. Бо саме і лише президент може дати початок швидкому та ефективному розв’язанню цієї проблеми. Так, формально юридично – це не справа глави держави займатися питаннями вивозу сміття у конкретному місті. Але ми ж розуміємо, що у даному разі йдеться не про сміття, а про велику політичну боротьбу, у якій сміття відіграє роль ефективного засобу цієї боротьби.

Для того, щоб справа зрушилась з місця, має бути сигнал з Києва. Відповідні органи і посадові особи миттю кинуться виконувати завдання по розблокуванню Львова, швидко знайдеться підходяща ділянка для нового сміттєзвалища, закрутиться реалізація проекту щодо будівництва сміттєпереробного заводу. Інакше поведе себе й керівник Львівської обласної держадміністрації, який сьогодні «вправляється» над львівською мерією, забувши, що сам тривалий час був першим заступником міського голови і має нести персональну відповідальність за те, до чого «дійшов» Львів. Чи, можливо, він не знає, що Львів знаходиться на території Львівської області, на яку поширюється його нинішня юрисдикція?

За наявності політичної волі відразу знайдуться регіони, які відкриють свої полігони для львівського сміття. «Закрутяться» приватні компанії з вивозу та переробка сміття – бо це дуже прибутковий і перспективний бізнес (наразі їхні бажання та ініціатива допомогти Львову «скуті» зовсім протилежним сигналом, який вони не можуть ігнорувати без загрози своєму бізнесу і своїй безпеці). Тоді Львів буквально за тиждень зможе повернутися до нормального життя.

Влада зобов’язана невідкладно вжити всіх заходів для виправлення ситуації у Львові. Львів’яни добре розуміють, що саме і чому відбувається із сміттям у їхньому місті. Треба також розуміти, що подібні ситуації можуть об’єктивно чи штучно виникнути у будь-якому іншому місті нашої країни (включно зі столицею), оскільки ситуація із вивезенням, збереженням і переробкою сміття є приблизно однаковою по всій Україні. Проблема сміття по суті стала проблемою національної безпеки і потребує нагального вирішення. Наразі – у Львові.